Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | Історія як зброя: Кремль не визнає помилок

16,8 т.
Історія як зброя: Кремль не визнає помилок

Московська пропаганда регулярно займається "прочищанням" мозку своїм громадянам. З огляду на радянський досвід ведення комуністичної агітації Кремлем особлива увага надається одурманенню молоді та зокрема школярів. Діти ще з підліткового віку заражаються видумками Кремля про начебто особливість Росії в історичному розвитку, та її якоїсь месіанської місії у світі. Москва ще в шкільних книгах починає привласнювати історію інших народів видаючи за свою. Ще з часів Великого Московського князівства тамтешні правлячі еліти хотіли видати себе за прямих спадкоємців Київської держави Русь, якими вони ніколи не були ні в етнічному, ні в політичному сенсі.

В Москві увесь час замовчували, що Київ став центром першої слов’янської державності ще наприкінці 5-го століття, коли сталося об’єднання місцевих племен Антів. Російські історики "забувають" нагадати своїм школярам та студентам, що в той час на європейській території сучасної Росії слов’яни були взагалі відсутні. Вони там з’являються тільки через 250 років за рахунок слов’янських племен з Польщі – кривичів, словен та в’ятичів, які знову таки не були засновниками держави Русь, а були просто підкореними Києвом племенами. Тому коли в 1240 р. Київ завоювали монголи, то і сама держава Русь практично розвалилася.

Ще 100 років вона функціонувала на теренах сучасної західної України у вигляді Галицько-волинського князівства, а потім Руського королівства, так як Галицько-волинський князь Данило отримав корону від Папи Римського. В цей час усі території сучасної європейської Росії були частиною держави татар та монголів Золота Орда. Москва була маленьким містечком і ніяк навіть з часом, коли зросла її могутність, не могла бути наступницею могутньої Київської держави. Це відверта історична брехня, що була записана в російських підручниках ще в середині 18-го ст., щоб якось пояснити державну спадковість російської імперії ще в глибині віків. З цією ж метою, щоб обманути свій та сусідні народи цар Петро І перейменував Московську державу у Росію, що словесно схоже на Русь, але тільки словесно, проте ніяк не історично.

Міністр освіти Російської Федерації Мединський презентував новий підручник з історії для 10-11 класів, де знову переписані розділи про 1970-і - 2000-ні роки і додано розділ, присвячений воєнній агресії проти України з 2014 року. Росія не просто перетворюється на тоталітарну державу, яка займається зараженням населення імперською манією та брехнею, а країною диктатури ідеології російського фашизму - рашизму. Рашисти лицемірно засуджують “переписування історії" у сусідніх країнах, в той час, як самі займаються цією справою особливо часто за правління Володимира Путіна.

Вибілювання у підручниках радянської доби - це відмова визнавати злочини і помилки комуністичного режиму, такі як вбивство голодом десяти мільйонів радянських громадян в 1932-33 роках, розстріли майже мільйона радянських людей, свавільно звинувачених у державній зраді в тридцяті роки минулого століття та заслання 30 мільйонів жителів СРСР до виправних закладів, а по суті концентраційних таборів (1930-1950 рр.). Таким чином, Кремль висловлює готовність повторювати масові злочини і зараз. Тотальна брехня і маніпуляції в підручниках про агресію РФ проти України дисонує навіть з особистим досвідом українських школярів та їх батьків, які вимушено опинилися на тимчасово окупованій території України. Нав’язування навчальної програми за цими підручниками школярам на тимчасово окупованій території України - це ще один злочин російських загарбників проти українських дітей.

Путін користується історією як зброєю не тільки в Україні, але і в Африці. Вже багато років Москва звинувачує Великобританію, Францію та США в колоніальній політиці щодо Африки. Проте взамін Росія пропонує тільки політику Вагнера. А це фашистська політика щодо континенту. Кремль підкуповує представників політичної еліти та армійської верхівки багатьох африканських країнах для вирішення своїх власних питань. З Африки в Росію вивозяться практично безкоштовно алмази, золото, руди цінних металів, а взамін Росія постачає найманців. Вагнер став головним експортним потенціалом Росії в Африці.

За допомогою цієї російської ПВК Москва встановила залежні від себе режими в Малі, Буркіна Фасо, Гвінеї, Центрально-Африканській республіці та зараз в Нігері. Мадагаскар, Мозамбік, Ефіопія та Ангола також дуже залежні від Кремля. В цих африканських державах дуже присутня російська пропаганда, яка увесь час засуджує минулі колоніальні часи, проте не згадує, що зараз Москва веде відверто імперіалістичну політику на континенті, намагаючись його підпорядкувати своїм інтересам. Розвиток відносин з країнами Африки постає також одним з пріоритетів зовнішньої політики України. Африканські партнери детально поінформовані про збройну агресію РФ проти України та її руйнівні наслідки, а також про мирні ініціативи Києва, які передбачають безумовне виведення російських військ з тимчасово окупованих територій. Саміт Росія-Африка у Санкт-Петербурзі не став тріумфом для зовнішньої політики Москви. Представництво африканських лідерів було нижче очікуваного, попри відверті спроби Путіна корумпувати їх. Більшість лідерів африканських країн дали чітко зрозуміти, що їм потрібні не подачки Кремля, а дотримання Росією своїх зобов’язань у рамках Чорноморської зернової ініціативи. Підтримка України не означає бути “прозахідним" чи “антизахідним", вона означає відданість принципам міжнародного права, неприйняття агресії, гноблення та геноциду.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...