Блог | Китай перед вибором: або підтримка Росії, або вбивчі санкції США

Заступник постійного представника КНР при ООН Ґен Шуан наголосив, що Китай закликає сторони конфлікту продемонструвати політичну волю, об’єднатися та якнайшвидше розпочати мирні перемовини, щоби прийти до припинення вогню й припинення воєнних дій.

Ця заява китайського дипломата прозвучала практично відразу після того, як стало очевидним, що на Саміт миру у Швейцарії з’їхалися делегації понад 90 країн. І серед цих країн були також делегації держав-членів БРІКС, таких як Індія, Південно-Африканська Республіка чи Саудівська Аравія, а Бразилія була представлена спостерігачем. На цьому тлі повна відсутність Китаю, чий уряд намагався переконати країни Глобального Півдня бойкотувати Саміт миру у Швейцарії, швидше засвідчила про політичну ізоляцію самої КНР, що, звісно, завжди неприємно відчувати.

До того ж помічник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван у кулуарах саміту звернув увагу журналістів на відсутність Китаю й підкреслив, що вона могла бути пов’язана з тиском із Москви, а також готовністю Пекіна допомагати Росії у відновленні її військової машини.

Якщо Китай дійсно бажає миру в Україні, як про це говорять китайські представники, найкращим способом довести це було приїхати до Швейцарії, наголосив пан Салліван.

Таким чином, китайському дипломату в ООН не залишалося нічого іншого, як знову оприлюднити позицію КНР щодо необхідності прямих перемовин між Росією та Україною. І це попри те, що президент РФ Путін нещодавно продемонстрував, що його уявлення про прямі перемовини означає насамперед згоду України з тим фактом, що частина її території, а саме Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області й Крим, має бути визнана невіддільною частиною РФ, а українські війська виведені з тих регіонів Донеччини, Луганщини, Херсонщини й Запоріжжя, які зараз контролюються легітимним українським урядом.

Однак головною проблемою Пекіна стала жорстка санкційна політика США щодо тих китайських фірм, які допомагають відновленню й зміцненню російського військово-промислового комплексу, а значить, затягуванню й продовженню війни Росії проти України.

Державний секретар США Ентоні Блінкен під час свого недавнього перебування в Пекіні попередив голову КНР Сі Цзіньпіна та міністра закордонних справ КНР Ван І, що у випадку, якщо Китай не припинить допомагати російському військово-промисловому комплексу, це зроблять самі Сполучені Штати. І, звичайно ж, заступник постійного представника КНР в ООН в результаті почав звинувачувати США в тому, що вони розповсюджують брехню щодо того, що Китай підтримує Росію в її воєнних зусиллях з метою відвернути увагу людей від конфлікту й створити розбіжності.

Китай закликав США припинити використовувати питання України як привід для компрометації Пекіна й запровадження односторонніх санкцій проти китайських компаній, сказав Ґен Шуан. І ця риторика високопоставленого китайського дипломата може свідчити, що у своїх санкціях проти китайських фірм США дійсно на правильному шляху. Тому що ані Путін, ані його союзник Сі Цзіньпін не розуміють мови дипломатичних заяв і попереджень, а розуміють виключно мову конкретних дій.

Як можна зрозуміти зі слів китайського дипломата, в Пекіні не очікували, що від попереджень щодо санкційного тиску на китайські компанії, які, очевидно, з благословення вищого керівництва КНР, допомагають Росії в продовженні війни проти України, США перейдуть до реальних санкцій, які створять серйозні проблеми для функціонування цих компаній. І очевидно, що це тільки перший етап тиску на КНР, який може здійснюватися зовсім не тільки в площині тиску на компанії, які є безпосередніми поплічниками російського режиму в проведенні агресивної війни. Запровадження нового мита на китайські електромобілі, про яке домовилися очільники держав Групи семи під час свого недавнього саміту в Італії, також стало демонстрацією того, що цивілізований світ може зробити з китайською економікою, якщо Сі Цзіньпін буде наголошувати  на своєму стратегічному партнерстві з агресивною РФ і допомагати Росії продовжувати війну зі знищення України.

І це, очевидно, не в інтересах китайського лідера та керівництва Комуністичної партії Китаю, яка й визначає всю стратегію існування держави останніми десятиріччями. Це не в інтересах тих, хто хотів би, щоб китайська економіка, яка демонструє не найкращі показники в останні роки, стабілізувалася б і знову перейшла в реальне зростання.

Таким чином, у Китаю є досить простий вибір: або дійсно забезпечити можливість мирного процесу між Росією та Україною й попередити Путіна, що його подальші агресивні амбіції можуть призвести до охолодження взаємин між Москвою й Пекіном, або обрати шлях подальшої підтримки РФ в її агресивній війні, сподіваючись, що перемога Росії в цій війні послабить позиції Заходу й таким чином відкриє Китаю дорогу до власних агресивних дій в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, що також може бути стратегічною метою голови КНР Сі Цзіньпіна.

Однак останні заяви високопоставленого китайського дипломата все ж таки свідчать про те, що в Пекіні починають схилятися до пошуку шляхів мирного вирішення ситуації, пов’язаної з війною Росії проти України. Але поки що не можуть зрозуміти, яким чином забезпечити цей мир без урахування агресивних амбіцій керівництва РФ, яке не бажає поступатися ні завойованими територіями, ні своїми поглядами на роль колишніх радянських республік у світі й можливість самостійного вибору шляхів розвитку, на якому продовжують наполягати в Україні та в інших країнах пострадянського простору, що обрали свій власний шлях.