Блог | Кремль готується до реваншу в Молдові

У перший день офіційного початку передвиборчої кампанії в Республіці Молдова — її громадяни обиратимуть нового президента за місяць — у Раді Європи висловили занепокоєність російським втручанням у вибори.

"Дезінформація, спонсорована Кремлем, незаконне фінансування та передбачувана покупка голосів становлять серйозну загрозу суверенітету, безпеці та чесності виборів у Молдові", — йдеться у спеціальній заяві європейських парламентарів, делегація яких відвідала Молдову напередодні початку кампанії і зустрічалася із керівниками країни. І, треба сказати, що ця оцінка російських дій у сусідній з Україною державі ще й дуже дипломатична, — пише Віталій Портников для Радіо.Свобода.

Можуть запитати: а навіщо Росії Володимира Путіна, яка і так загрузла у своїй війні з Україною, займатися дестабілізацією у Молдові? Але це швидше риторичне запитання. А навіщо Росії Бориса Єльцина було займатися цією дестабілізацією у 90-і роки минулого сторіччя?

Чим заважала Кремлю територіальна цілісна демократична Молдова? Чому потрібно було сприяти корумпованим сепаратистам з Тирасполя, залишати на території країни, яка навіть не має кордонів з Російською Федерацією, російську армію, сприяти перемозі на виборах проросійських політиків? А тому, що як тоді, так і тепер цілі Москви залишалися незмінними: контроль над пострадянським простором і збереження колишніх радянських республік як "сфери впливу" для Кремля.

Під час війни з Україною політична ситуація в Молдові має для Росії вирішальне значення.

По-перше, нікуди не ділися стратегічні цілі Росії, озвучені ще у 2022 році - взяти під контроль південь України і "пробити коридор до Придністровʼя". Тобто мова йде не тільки про поглинання України, але й про поглинання Молдови, а для цього Путіну був би потрібен у Кишиневі промосковський режим.

По-друге, з тактичної точки зору Росія хотіла б, щоб сьогодні на кордоні з Україною була б якщо не дружня Кремлю, так хоча б "нейтральна" країна, яка б не підтримувала б Україну і не намагалася б приєднатися до Євросоюзу. Саме тому популярність чинної президентки Молдови Маї Санду — а соціологічні опитування свідчать, що вона має всі шанси зберегти владу — викликають у Кремлі таку лють.

Однак саме розуміння цієї популярності змушує Москву допомагати відразу кільком силам, зорієнтованим на зміну молдовської політики. Кандидат від соціалістів — партії одіозного колишнього президента країни Ігоря Додона — Александр Стояноглу вже наголосив, що "Молдові потрібно підтримувати стосунки із Росією". З проросійськими заявами виступають і у створеному бізнесменом Іланом Шором просто у Москві блоці "Перемога". Але може виникнути питання: а для чого ж Москві так багато прихильників у маленькій країні?

Відповісти на це запитання не так і складно. У Росії вже зрозуміли, що проросійському кандидату не вдасться перемогти Маю Санду на виборах президента країни. Тому для проросійських сил вибори президента — лише підготовка до парламентських виборів.

Справа в тому, що Молдова — парламентська республіка. І очільник держави, який не спирається на підтримку депутатів, перетворюється на церемонійну постать, навіть якщо обирається на загальнонародних виборах.

Практично більша частина терміну президентства Додона так і минула — у гучних заявах і без повноважень. І тепер Кремль намагається створити саме таку ситуацію для президентки Молдови, сподівається, що сили, яким допомагає Москва, зможуть утворити у парламенті блок реваншистів і сформувати проросійський уряд.

Звісно, до цього ще не один місяць, однак готуватися до спроби російського реваншу у Молдові потрібно вже зараз, бо вона загрожує і національній безпеці, і європейській інтеграції самої України та стабільності у цій частині Європи. Грошові потоки та інформаційні диверсії з Москви треба зупиняти, поки не стало пізно — звісно, саме до цього і закликають депутати Ради Європи.