Важливий фактор, що впливає на виділення зброї та фінансів, – вступ США, а також ЄС у передвиборчі кампанії. Таким чином увага переміщується від проблем зовнішньої політики на ближчі виборцям внутрішні питання. Все це відбувається на фоні навіть не втоми, а звички до війни, яка за два роки, як не крути, з’явилася у наших партнерів.
Звісно, вона не набула агресивних масштабів, але наші союзники починають дивитися більш прискіпливо на стратегічні опції допомоги. І вже дедалі частіше на Заході можна почути думку про те, що на лінії фронту немає ознак програшу Росії, а через санкції російська економіка не зруйнована, а тому треба шукати інший спосіб протистояти агресії. Фундаментальної загрози, що Захід залишить Україну саму, немає, однак змінити підходи до виділення допомоги він таки може.
Про те, шо стоїть за численними заявам західних ЗМІ про зміну стратегії у виділенні допомоги, а також про можливість мирних переговорів – у матеріалі OBOZ.UA.
Американські ЗМІ повідомляють: російський президент Володимир Путін нібито через посередників передає західним країнам сигнали, що, попри його публічну риторику про незмінні цілі "спецоперації", він був би згодний заморозити конфлікт в Україні уздовж нинішньої лінії фронту. Таким чином він хоче проголосити перемогу та рухатися далі.
ЗМІ США йдуть далі й говорять про те, що мовляв, на тлі проблем із західною допомогою Україні адміністрація Джо Байдена та європейські чиновники тихо змінюють стратегію підтримки, а також зміщують акценти з досягнення повної перемоги над Росією на поліпшення позицій нашої країни у можливих переговорах щодо припинення війни. Нібито в умовах скорочення західної підтримки Україна не має перспектив вигнати російську армію зі своєї території в найближчий перспективі. Продовження війни означатиме подальше ресурсне і демографічне виснаження України.
Зазначається, що Білий дім і Пентагон нібито потай ведуть дискусію з нашою країною щодо необхідності перейти до стратегічної оборони, відмовившись від спроб визволити території. Така зміна стратегії дасть змогу Україні зберегти ресурси, тоді як майбутній прогрес Росії видається негативним.
Останні заяви Путіна не свідчили про те, що він планує зупинятися. Навпаки, російський диктатор багато раз заявляв, що його цілі в Україні незмінні – "денацифікація", "демілітаризація" та "нейтральний статус" для України. Нищівні ракетні удари підтверджують це.
Здається, Путін просто вловив сигнал про те, що Захід ніби як завагався у питанні допомоги Україні. Саме тому усі публічні та непублічні сигнали російського диктатора про якісь перемовини – якщо, звісно, вони дійсно є – це не що інше, як введення західних політиків в оману. Мовляв, ви потроху згортаєте допомогу, а я – війну. Окрім того, це ще й можливість просто отримати реальний перепочинок для пошарпаної російської армії, щоб мати час підготуватися до нової агресії проти України.
Адже аналогічні спроби Кремля апелювати до Заходу про переговори, щоб змусити їх чинити тиск на Україну, відбувалися й минулої зими. Саме тоді у Росії була майже паніка стосовно українського контрнаступу, і таким чином РФ прагнула перенаправити увагу Заходу на гіпотетичні переговори, аби Україна не отримала досить військової техніки перед весняно-літнім контрнаступом.
Наразі Кремль, ймовірно, використовує неофіційні канали для досягнення аналогічного ефекту на тлі дебатів на Заході щодо подальшого продовження військової та фінансової допомоги Україні, аби ще більше внести сум’яття серед партнерів України.
"За цими подіями простежується чітка тенденція. Спочатку Путін через свої "говорючі голови" надсилає численні натяки про те, що він хоче закінчення війни на своїх умовах. І ось раптом та сама кремлівська теза з’являється в західних ЗМІ. Я в цьому бачу лише одне – чергову інформаційно-психологічну операцію Кремля, не більше. Адже коли та сама тема з невеликим інтервалом раптом з’являється в різних місцях, то це означає, що існує такий собі "диригент", який вправно робить те, що йому потрібно, розкручуючи тему як йому вигідно. За цим процесом безперечно стоїть Москва, яка вправно використовує власні "консерви" і корисних ідіотів, яких, на жаль, достатньо у країнах Заходу" – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.
"Водночас, що б там не говорили деякі західні журналісти або якісь експерти, не вони визначають кінцеву позицію урядів наших країн-партнерів. З того, що ми чуємо сьогодні, жодних змін у підходах стосовно виділення Україні необхідної допомоги немає. Навпаки, є чітке переконання того, що фінансування буде затверджено з боку як Сполучених Штатів, так і Європейського Союзу. Тому говорити про якісь переговори з агресором ні про що – значить грати на інтереси Росії.
Наразі країни "Великої сімки" (G7) серйозно наблизилися до вирішення питання конфіскованих російських активів, що є надзвичайно важливим моментом у боротьбі проти РФ. Це для західних країн вигідний варіант. Адже за такого розвитку подій уряди цих країн мають чітке пояснення своїм внутрішнім опонентам – вони не витрачають гроші платників податків, а допомагають Україні замороженими російськими грошима.
На жаль, поки що Захід рухається повільно у питанні пошуку необхідних правових норм, аби мати законні підстави для конфіскації та передачі заморожених фінансів РФ. Тому що, на відміну від бандитської Московії, на Заході прийнято жити та вирішувати питання у правовому полі. Він прагне дотриматися усіх необхідних правил.
На сьогодні потрібно або змінювати законодавство у певних країнах, або ж приймати нові закони. Оце поки що дійсно є певною проблемою. Тому Захід і не поспішає з вирішенням питання заморожених активів, щоб його кроки у цьому напрямку не було оскаржені у суді, що Москва безперечно робитиме. Але на сьогодні процес іде хоча й повільно, але невпинно.
На мій погляд, ті акценти, які сьогодні країни G7 ставлять у цьому напрямку, говорять про те, що вони все більше схиляються до позитивного вирішення цього питання для України. Можна говорити, що політичне рішення стосовно конфіскації та передачі Україні російських мільярдів прийнято. Зараз вирішуються технічні питання.
Сума заморожених російських активів – 300 млрд доларів, досить значна. Це величезні кошти, і їхнє спрямування до країни надало б реальний поштовх до повноцінної перемоги. Україна матиме змогу придбати необхідне озброєння, яке дасть змогу змінити хід війни", – підкреслив Володимир Огризко.