ЛГБТ-спільнота – за, Церква – проти. Що передбачає законопроєкт про реєстровані партнерства
Більше місяця тому, 7 березня, за ініціативи народних депутатів від політичних партій "Голос" і "Слуга Народу" у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств". Якщо його ухвалять, то укласти реєстроване партнерство зможуть як різностатеві, так і одностатеві пари.
Пізніше, 28 березня, на сайті президента України було зареєстровано електронну петицію на підтримку цього законопроєкту, яка на момент публікації зібрала 18 216 підписів із необхідних 25 000. А 7 квітня законопроєкт підтримав Комітет молоді та спорту Верховної Ради України.
Поки документ проходить всі необхідні погодження перед тим, як потрапити до сесійної зали (дати розгляду законопроєкту наразі немає), OBOZREVATEL розбирався – про що цей законопроєкт і які зміни він з собою принесе, якщо стане законом.
Основний акцент що в законопроєкті, що в петиції робиться на потреби представників української ЛГБТ-спільноти, серед яких автори вирізняють військових, мати можливість оформлювати офіційні стосунки із партнерами та партнерками.
Очікується, що укладання такого партнерства допоможе щодо майнових та немайнових прав, наприклад, права відвідувати близьку людину в лікарні чи мати право на тіло, якщо військовий чи військова загинули на війні. Ініціаторка законопроєкту, народна депутатка від фракції "Голос" Інна Совсун стверджує, що під час повномасштабної війни на важливості цього наголошували ЛГБТ-військові.
У пояснювальній записці зазначається, що основною метою законопроєкту є закріплення у законодавстві нового інституту реєстрованих партнерств. Для цього перед документом було поставлено декілька цілей, зокрема: визначити правові та організаційні засади реєстрованих партнерств, правовий статус, особисті немайнові та майнові права і обов'язки реєстрованих партнерів, порядок і наслідки державної реєстрації та порядок припинення реєстрованого партнерства.
Про що законопроєкт
Згідно з законопроєктом, реєстрованим партнерством є зареєстрований у визначеному порядку добровільний сімейний союз двох повнолітніх осіб, однієї чи різної статі, в основі якого лежить взаємоповага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємні права та обов'язки, що корелює з визначенням сім'ї відповідно до норм Сімейного кодексу України.
При цьому в законопроєкті уточнюється, що реєстроване партнерство не є шлюбом, а також те, що проживання осіб однією сім'єю не є реєстрованим партнерством, якщо відповідний союз не зареєстровано.
Після державної реєстрації партнери набувають статусу близьких родичів, а саме члена сім'ї першого ступеня споріднення щодо одне одного, незалежно від того, чи проживають вони фактично разом та чи ведуть спільно домашнє господарство.
Реєстрація партнерства проводиться після 10 днів з дня подання відповідної заяви, а розірвання можливе як за спільною заявою, так і за волевиявленням однієї зі сторін (судом в порядку окремого провадження, при цьому заходів для примирення чи встановлення причин розірвання не проводиться).
Проєкт також передбачає положення щодо можливості реєстрації партнерства за відсутності однієї осіб або поза межами органу реєстрації актів цивільного стану (наприклад, коли особа є військовослужбовцем).
Законопроєкт також містить положення щодо договору реєстрованого партнерства та вимог щодо його укладення. Якщо в такому договорі не передбачене інше, то на майно, набуте реєстрованими партнерами за час перебування в партнерстві, поширюється режим спільної сумісної власності.
Проєктом закону передбачені положення для соціального захисту партнерів, вирішено питання у разі зникнення безвісти чи смерті іншого з партнерів (в тому числі питання спадкування).
Важливо зазначити, що цей законопроєкт не регулює питання батьківства реєстрованих партнерів.
Для врегулювання усіх нововведень законопроєкт передбачає внесення змін до більш ніж 40 законодавчих актів (кодексів і законів), фактично урівнюючи в них терміни "шлюб" і "реєстроване партнерство", але не підміняючи одне іншим. Зокрема, зміни пропонується внести у Кодекс законів про працю, Господарський процесуальний кодекс України, Сімейний кодекс України, Земельний кодекс України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Закон України "Про пенсійне забезпечення", Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закон України "Про нотаріат", Закон України "Про банки і банківську діяльність", Закон України "Про громадянство України", Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", Закон України "Про виконавче провадження", Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", Закон України "Про основні засади молодіжної політики" тощо.
При цьому законопроєкт не передбачає внесення змін до кримінального, адміністративного та податкового законодавства. Для внесення відповідних змін автори обіцяють зареєструвати окремі законопроєкти.
Реакція в суспільстві – прихильники законопроєкту
Як і очікувалось, на появу такого законопроєкту позитивно відреагували ЛГБТ-активісти. Так, журналістка та правозахисниця Ліза Кузьменко назвала цей документ "тестом на людяність і демократію" для України.
"Сподіваюсь, ми його не провалимо, бо там, де захищаються права меншості, обов'язково будуть захищатись і права більшості. Геї і лесбійки – повноправні громадяни України. Ми так само платимо податки, волонтеримо, воюємо і хочемо мати не тільки рівні обов'язки, але й рівні права", – прокоментувала Ліза Кузьменко.
Зі свого боку виконавча директорка ГО "Точка опори ЮА" Тетяна Касьян зауважила, що в Україні ще ніколи не було стільки камінг-аутів, як за рік повномасштабної війни. За її словами, здебільшого їх роблять ЛГБТ-військові, які перебувають на фронті та завжди мають ризик не повернутися.
"Я пишу це, і мені страшно, образливо до сліз, що ми вже майже дев'ять років у цій війні щодня втрачаємо наших людей, а вони й в останні секунди свого життя не мають відчуття, що їхня країна прийняла їх як рівних. Кому буде погано від того, що люди зможуть зареєструвати партнерство і будуть впевнені, що держава захистить їх та їхніх партнерів та партнерок? Я вам відповім: нікому. Ну хіба що російські пропагандисти біснуватимуться. Але чи не байдуже?" – озвучила свою думку Тетяна Касьян.
Координатор з політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму #LGBTI_PRO Святослав Шеремет також підтримав цю ініціативу, заявивши, що "узаконення партнерських стосунків є найпотужнішою новацією, яку тільки може зробити держава в сучасних умовах".
Реакція у суспільстві – противники законопроєкту
Але якщо ліберальна частина українського суспільства підтримала законопроєкт, то прихильники традиційних сімейних цінностей виступили категорично проти. У тому числі й офіційно.
Так, Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій і окремо Православна церква України виступили проти створення інституту "реєстрованих партнерств".
Релігійні спільноти висловили своє обурення законопроєктом № 9103 і звернулись до Верховної Ради з закликом відхилити цей документ і не допустити "чергової спроби легалізації в Україні так званих одностатевих шлюбів під виглядом реєстрованих партнерств".
"Можемо прогнозувати, що у випадку ухвалення зазначеного законопроєкту наступним кроком лобістів одностатевих стосунків стане ініціювання можливості усиновлення дітей одностатевими парами, з усіма вкрай негативними наслідками для формування особистості таких дітей та з позбавленням їх природного права на виховання в повноцінній сім'ї – маючи і батька, і матір", – наголошується у зверненні ВРЦіРО.
Тим часом Священний Синод ПЦУ ухвалив заяву, в якій наголосив на неприйнятності законопроєкту № 9103 як такого, що "суперечить природному Богом встановленому закону, порушує норми Конституції України щодо визначення шлюбу як союзу одного чоловіка і однієї жінки, несе загрозу для суспільної моралі, зокрема для морального і психологічного здоров'я дітей та їхнього права на виховання в сім'ї, створеній на підставі шлюбу чоловіка і жінки, та погіршуватиме демографічну ситуацію в Україні".
Згуртувались проти законопроєкту й місцеві ради західного регіону України. Зокрема, депутати Луцької та Івано-Франківської міських рад а також Львівської і Івано-Франківської обласних рад підтримали звернення до Верховної Ради, в якому закликали не допустити ухвалення законопроєкту № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств" як такого, що "може призвести до знищення національних цінностей".
"Національно-визвольна московсько-українська війна мала б максимально зосередити українське суспільство на перемозі над московським ворогом та ухваленні відповідних законів, зорієнтованих на посилення фронту і тилу водночас. Натомість спостерігаємо вкрай загрозливі дві основні тенденції, що не лише підважують чи віддаляють нашу перемогу над Москвою, але ідеологічно знищують та морально розбещують українське суспільство. Йдеться про нападки на дві визначальні суспільні цінності: національне та родинне виховання", – йдеться у зверненні.
Місцеві депутати переживають, що це стане кроком до визнання одностатевих шлюбів і з часом цивільні партнерства у своїх правах будуть прирівняні до сім'ї. Також вони посилаються на статтю 51 Конституції України та статтю 21 Сімейного кодексу, де шлюб визначається як союз жінки та чоловіка.
Не все однозначно і у Верховній Раді. Народна депутатка від "Свободи" Оксана Савчук виступає категорично проти цього законопроєкту, наголошуючи на ризиках демографічної ситуації України.
"Нинішня демографічна ситуація визначена серед загроз національній безпеці. Ухвалення подібних законопроєктів – загроза для національних інтересів України", – заявила Оксана Савчук.
Зі свого боку ініціаторка законопроєкту Інна Совсун обурилась заявам представників місцевого самоврядування, закликавши їх "бути ближчими до людей".
"Мені вкрай дивно читати, як депутати Луцької міськради називають ЛГБТ-військових, що захищають нашу державу, "пeдoфілами і нapкoманами". Я хочу побажати цим депутатам місцевих рад бути ближчими до людей і переселитися в реальний світ, реальну Україну. … А в реальній Україні є ЛГБТ-люди, що воюють у лавах Збройних сил. І якщо ще кілька років тому лише один військовий наважився анонімно розповісти про свою гомосексуальну орієнтацію, то сьогодні в Україні налічується понад сотня відкритих ЛГБТ-військових. Чим далі, тим більше людей буде сміливо й відкрито говорити про себе. Це люди, яким ви завдячуєте життям і безпекою, депутати місцевих рад. І в цих військових є кохані, які мають право на юридичний захист і гарантії з боку держави", – заявила Інна Совсун.
Що далі
Зараз законопроєкт проходить розгляд у комітетах Верховної Ради, маючи вже одне погодження. Однак справжні баталії довкола нього розгорнуться під час голосування у сесійній залі. Для того щоб проєкт закону ухвалили, він має набрати щонайменше 226 голосів у першому та другому читаннях, після чого отримати підписи голови Верховної Ради і президента України. Коли це відбудеться і чи відбудеться взагалі – наразі невідомо.
Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!