"Ми не забороняємо релігію": нардеп пояснив, як працюватиме закон про заборону діяльності РПЦ в Україні

Законопроєкт №8371 "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", який було прийнято 20 серпня, не забороняє релігію. Це лише механізм боротьби з УПЦ МП як організацією, з російським патріархатом як частиною російської державної пропагандистської машини.

Відео дня

Це пояснив голова комітету ВР з питань культурної політики Микола Княжицький. Він підкреслив, що будь-які закиди про начебто наступ на свободу віросповідання в Україні не відповідають дійсності, а лише сіють розбрати.

"Кожен може вірити у все, що захоче. Ми забороняємо організацію, яка має назву РПЦ, але ні до церкви, ні до релігії не має стосунку. Вона є структурою ФСБ, яка працює проти Української держави й становить загрозу національній безпеці", – зауважив Княжицький.

Припинення релігійної організації є крайнім заходом, який застосовуватимуть, лише якщо інші заходи не принесуть ефективності.

Наразі, вважає депутат, ухвалений закон має дієвий механізм боротьби з РПЦ як частиною російської державної пропагандистської машини. А саме:

встановлює обмеження релігійним організаціям на зв'язки з РПЦ і чітко визначає, що розуміється під такими зв'язками;
надає строк, упродовж якого українські організації мають позбутись цих зв'язків (30 днів після отримання припису від Держслужби з етнополітики та свободи совісті, тобто ДЕСС. – Ред.);
визначає порядок державного нагляду за дотриманням цієї вимоги;
надає державним органам повноваження стосовно взаємодії з релігійними організаціями, які самостійно не змогли або не захотіли виконати вимоги закону.

За словами Княжицького, процедура взаємодії між державою та РПЦ буде такою:

ДЕСС досліджуватиме зв'язки релігійної організації з Росією (за власною ініціативою, або на підставі звернення державних чи місцевих органів, ГО, громадян). Передбачено надсилання інформаційних запитів, проведення експертиз.

При встановленні ознак афілійованості організації, Держслужба винесе припис, створить перелік організацій, які входять до цієї структури, та опублікує дані на своєму сайті.
Після отримання припису релігійна організація упродовж 30 днів має надати звіт про усунення нею порушень, або ж заперечення доказів із припису. Цей строк може бути продовжений на 60 днів. Якщо припис виконано, питання закривається. Якщо ні – триватиме розгляд заперечень. На їхній основі припис може бути відкликаний. Якщо припис не виконаний і не відкликаний, ДЕСС звертається з позовом до суду про припинення діяльності релігійної організації (це право ДЕСС може реалізувати через 9 місяців після прийняття закону).
Навіть на стадії судового розгляду РО може виконати припис і подати заяву про це. Якщо заява задоволена, припис може бути відкликаний, зокрема після початку розгляду справи.

"Тобто припинення релігійної організації – це крайній захід, який застосовується лише у випадку, якщо інші заходи не принести ефективності", – підкреслив Княжицький.

Як повідомляв OBOZ.UA, 16 серпня 2024 року Всеукраїнська рада церков підтримала заборону діяльності УПЦ МП в Україні. Її представники провели зустріч із президентом Володимиром Зеленським, де обговорювалися різні питання, зокрема захист свободи віросповідання та духовної незалежності України, забезпечення конституційного порядку та громадської безпеки.

Загалом заборона діяльності релігійних організацій, керівний центр яких перебуває у державі, яка здійснює збройну агресію проти України, – подія набагато серйозніша, ніж бажання повернути у власність держави будівлі монастиря Києво-Печерської лаври. Що буде тепер, ми пояснювали тут.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!