На початку серпня в Саудівській Аравії відбудуться міжнародні переговори радників із національної безпеки лідерів держав. Основна мета – пошук шляхів до початку мирних переговорів, а також спроба зблизити позиції нейтральних, не західних країн, з українським мирним планом. У разі позитивних результатів це відкриє шлях до проведення саміту, на якому світові лідери підпишуться під загальними принципами врегулювання війни та гарантіями безпеки Україні.
Крім нашої країни, до Саудівської Аравії прибудуть представники США, ЄС та Глобального Півдня – Бразилії, Індії, ПАР, Індонезії, Єгипту, Мексики, Чилі (загалом понад 30 держав). Участь Китаю поки що під великим питанням, Росія не запрошена зовсім. Імовірно, саміт має відбутися 5-6 серпня.
OBOZREVATEL розбирався, чого хоче Україна від цієї зустрічі та чому це так важливо.
Головне завдання зустрічі в королівстві – врегулювати між Україною та країнами, що розвиваються, які досі зберігали нейтралітет, питання – на яких умовах має закінчитися війна. На жаль, зараз розбіжності значні. Українська влада намагається переконати ці країни підтримати мирний план президента Володимира Зеленського з 10 пунктів. За цим документом будь-які переговори можуть розпочатися лише після повернення Україні всіх окупованих територій та виведення російських військ.
"Ми глибоко переконані, що саме український мирний план має лягти в основу, бо війна йде саме на нашій землі. Водночас у процесі консультацій з усіма зацікавленими сторонами ми прагнемо врахувати думки та позиції, які не суперечать ключовим принципам міжнародного права та положенням Статуту ООН", – повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
Для реалізації Формули миру Володимира Зеленського українська сторона використовує трифазну структуру. Перша – зустрічі із послами, акредитованими в Україні. Друга фаза – Україна ініціює зустрічі радників із національної безпеки з метою пошуку оптимальних формулювань та механізмів імплементації українського мирного плану. Третім етапом узгодження Формули миру, за словами керівника Офісу президента, стане установчий глобальний саміт на рівні лідерів держав, який міг би відбутися до кінця року.
У травні цього року спадковий принц Саудівської Аравії Мухаммед бен Сальман Аль Сауд заявив під час саміту Ліги арабських держав, куди був запрошений і Володимир Зеленський, що Ер-Ріяд підтримує міжнародні зусилля щодо врегулювання російсько-української війни та готовий виступити посередником.
Окрім цього, західні країни сподівалися, що проведення саміту саме в цьому королівстві допоможе залучити до переговорів Китай. Пекін зберігає дуже тісні відносини із Саудівською Аравією. Однак на цей момент участь китайської делегації не підтверджена.
Для Саудівської Аравії стати центром вирішення питання російсько-української війни – важливий козир у побудові нового іміджу. Країна, яка традиційно проводить обережну зовнішню політику, останнім часом багато вкладає у свій зовнішній образ.
Вже багато років здійснюється програма з кардинальної зміни уявлення про Саудівську Аравію – від всесвітньої бензоколонки до відкритої, технологічно розвиненої та безпечної країни.
Один із напрямів щодо покращення сприйняття королівства у світі – футбол. За останні кілька років аравійці просто засипали світових зірок і просто топфутболістів грошима та божевільними пропозиціями. Контракти багатьох гравців, серед них Кріштіану Роналду та останній володар Золотого м'яча Карім Бензема, складено так, що більша частина оплати йде саме за просування бренду Саудівської Аравії. Футболісти повинні брати участь у різноманітних рекламних кампаніях, відвідувати курорти, історичні та визначні місця. Після чого виставляти позитивні фотозвіти у своїх соцмережах. Той же Леонель Мессі не погодився переїхати на Аравійський півострів ганяти м'яч за 400 мільйонів на рік, але й він має контракт із міністерством туризму країни, за яким аргентинець покращує імідж саудитів. Щоб розуміти розмах роботи королівства над образом, треба просто знати, що за один рік перебування в країні зірки світового футболу Мбаппе аравійці готові були викласти один мільярд доларів.
Щодо українсько-російської війни, то минулого року за посередництва представників цієї країни було звільнено іноземних військовослужбовців, які перебували в російському полоні.
Поки що офіційно не заявлено, що китайської делегації не буде в Саудівській Аравії, проте все йде до того, що Пекін проігнорує зустріч. Причин такого розвитку подій є кілька. Основна – саміт під патронатом США за нинішніх умов для Китаю неприйнятний. Минулого тижня Америка оголосила про плани озброєння Тайваню і вперше виділила великий пакет військової допомоги на 345 млн доларів, що, звісно, дуже розлютило китайців. Крім того, у Піднебесної є й свій мирний план, який, щоправда, не зовсім відповідає інтересам України.
Не так як хотілося б складаються для КНР і відносини з Європою. Цього року відбудеться третій міжнародний форум "Один пояс – один шлях". Проєкт економічної інтеграції країн, розташованих за маршрутом Шовкового шляху, вважається одним із головних напрямів для глави Китаю Сі Цзіньпіна. Схоже, країни ЄС пропустять цю подію, що також дратує Пекін. Раніше КНР швидко приєднувала нових європейських членів. Зараз багато хто з них (Італія, Греція, Чехія) дистанціюються від цього проєкту, оскільки Європа прагне знизити економічний вплив Китаю в регіоні.
Відсутність запрошення представників РФ на саміт до Саудівської Аравії виглядає більш аніж логічно – нічого нового агресор там би не запропонував.
Свою "мирну" позицію Путін озвучував уже багато разів, повторивши її як мантру лідерам країн Африки, закриваючи саміт з їхньою участю, що відбувся 27-28 липня.
"Москва до переговорів готова, м'яч на боці Києва. Будь-які переговори мають враховувати реалії, "які складаються на землі" (визнання окупації українських земель) та занепокоєння Москви", – заявив російський диктатор.
Щодо саміту "Росія – Африка", то захід мав показати – РФ не ізольована. Вийшло, як часто буває "за поребриком" – половинка на серединку. Справді, до Санкт-Петербурга приїхали делегації з 49 країн континенту, але з них лише 17 глав держав. Але це не зупинило Кремль від спроби купити лояльність африканців. Щоправда, вийшло так собі. Путін запропонував безкоштовно відправити по 25–50 тисяч тонн зерна шести країнам, але лише через чотири місяці, та й обсяги явно не відповідають очікуванням. Африканцям було прощено борги на 23 млрд, хоча говорили про 30. Росіяни також пообіцяли побудувати на континенті нові заводи, фабрики та електростанції, хоча ж у себе зупиняють реалізацію кількох великих інфраструктурних проєктів за відсутності нових. Послухавши Путіна, президент ПАР не витримав і заявив, що приїхав не за дарами, і закликав просто повернути зернову угоду.
Ми пропонували реалізувати Чорноморську зернову ініціативу, говорили про необхідність відкриття Чорного моря для світових ринків. І ми сюди прийшли не для того, щоби просити якісь „дари" для Африканського континенту", – сказав президент ПАР.
Щодо зростання економічного впливу Росії на країни Африки, то на сьогодні її товарообіг з усім континентом у першому півріччі сягнув 4,5 млрд доларів. У планах – збільшити його до 2030 року до 36 млрд. Просто зараз товарообіг Африки: з Євросоюзом в 11 разів більше за прогнозований російський, з Китаєм – 212 млрд, США – 68 млрд, а Туреччина наторгувала на 32 млрд доларів.
Загалом крики тих, хто вже віддав Африку Путіну, дещо перебільшені. Так, постачання радянських запасів автоматів Калашникова та найманців можуть забезпечити якусь лояльність серед деяких вождів, але навряд чи надовго. Апетит зростає під час їди, і він у Африки стає дедалі більшим, а нинішня РФ ні сил, ні ресурсів щодо його постійного задоволення не має.