Блог | Мир в Україні – це повернення Криму. Все інше від лукавого

Американський президент обрав датою свого офіційного візиту до України 20 лютого, саме на дев’яту річницю вбивства режимом Віктора Януковича сотень протестувальників на Майдані, які боролися за європейський шлях України та приєднання до інституцій Європейського Союзу та НАТО.

Відео дня

Кремль повністю контролював Януковича з 2012 року і віддав йому та близькому оточенню наказ на вбивство українських протестувальників, щоб поставити тодішнє проросійське українське керівництво перед актом кривавих подій, що перекриває будь-які шляхи повернення до політики діалогу. Можливо, сам Янукович не був зацікавлений у кривавому розгортанні подій у центрі Києва, але в цьому була дуже зацікавлена ​​Москва, яка віддала злочинний наказ тодішньому українському керівництву, яке вже було повністю маніпульовано Кремлем. Це був акт політичного самогубства, але Росію це мало хвилювало. Вона розробила план військового захоплення Криму в України та створення в українському суспільстві ситуації хаосу та депресії.

Москва наказала Януковичу тікати з країни, щоб його не розтерзали власні громадяни за вбивства мирних людей на головній площі Києва. Це абсолютно унікальний випадок, коли глава держави залишає свій народ і шукає підтримки в сусідній країні, що ще раз підтверджує, що на той момент він не був політично самостійним у прийнятті будь-яких рішень і слухав та виконував накази безпосередньо з Кремля. Це створило можливість для Москви почати реалізацію плану незаконної анексії Криму.

Таке злочинне рішення було прийнято особисто Володимиром Путіним одразу після того, як Януковичу було наказано тікати з України ввечері 20 лютого 2014 року. Так почалася російсько-українська війна, яка триває досі. Вона почалася з російської гібридної атаки на Крим і завершити цю війну можливо лише повернувши півострів його законному власнику – українській державі.

Тоді США не відреагували рішуче на російське гібридне вторгнення, і це добре пам’ятають у Вашингтоні. Саме тому президент США особисто прибув до Києва в цей символічний день, щоб показати, що потрібно виправити цю історичну помилку, яка призвела до найбільшої війни після Другої світової. Американський президент твердо заявив, що США, як і весь демократичний світ, рішуче будуть до кінця з Україною у справі перемоги над російською агресією та кремлівським Zлом.

Того дня російське телебачення кричало, що треба було вбити президента США в Києві. Але дехто з більш посвячених у справи сказав, що Вашингтон просив дозволу приїхати до Києва. Так кремлівські пропагандисти пояснили своїм людям, чому в цей важливий день до Києва вперше за 15 років завітав найбільш високопоставлений американський політик. Інформування секретними каналами Білого дому Кремля про візит американського президента до столиці України з метою уникнення непотрібних інцидентів між двома найбільшими ядерними державами було витлумачено московським телебаченням як запит на дозвіл, що абсолютно не відповідає дійсності. Але навіть після цього Кремль знову продемонстрував ідіотизм своєї політики, коли під час прогулянки українського та американського президентів історичним центром Києва завили сирени про можливий ракетний удар Росії. Тоді в Білорусі злетів російський військовий літак МІГ-31К з гіперзвуковими ракетами "Кінжал", які українська ППО не може збити. Це все було на камерах, які безпосередньо фіксували деталі візиту Д.Байдена в Україну. Але вони разом із президентом В.Зеленським спокійно продовжили ходу, демонструючи, що не бояться російських загроз. Саме главі Кремля, який розпочав неспровоковану війну проти України, треба боятися, сидячи на московських болотах і відповідати за скоєні Zлочини перед майбутнім міжнародним судом у Гаазі.   

У березні минулого року Д.Байден відвідав Польщу, і того дня російська сторона провокативно обстріляла ракетами західну частину України біля кордону з Польщею. Але часи змінюються. Коли Москва розпочала війну проти України, Кремль був упевнений, що колективний Захід злякається і не допоможе Києву військово. Проте країни НАТО та ЄС об’єдналися у підтримці України. Ревізіоністська політика Угорщини також не допомогла, хоча Москва на прохання Віктора Орбана пообіцяла Будапешту Закарпатську область України, а також території низки країн, які наважаться відкрито боротися з агресивною політикою Кремля. У цьому сенсі Словаччина не була в безпечній позиції. Якби Москва перемогла Україну, а Братислава підтримала київську владу, то частину Словаччини зі значним угорським населенням також мав наміри прихопити Будапешт. Румунія (Трансільванія) і Хорватія (Баранья) також не були виключені з цієї опції. У своїй агресивній політиці Москва розраховувала на Сербію, тоді вона була поза межами небезпеки захоплення Угорщиною Бачки, а от Косово і Республіку Сербську могла отримати в разі повної підтримки військового вторгнення Москви, яка планувала направити російську армію на Балкани. Володимир Путін розраховував на м'яку позицію низки політиків Болгарії та Хорватії. У Чорногорії, Північній Македонії та Греції також були сильні проросійські сили.

Москва планувала їх підло використати під час військової окупації півострова. Але все пішло не за кремлівським сценарієм. Російська армія застрягла в Україні та зазнає величезних втрат. Москві терміново потрібна пауза, тому вона багато говорить нібито про мир, звісно, ​​з анексією частини українських територій. Також нібито у вимозі миру на допомогу Росії прийшов кремлівський прислужник Віктор Орбан. Саме тепер прагне оголосити про свою мирну позицію і Китай. Не дивно, що перед тим, як приїхати до Москви, глава китайської дипломатії спочатку побував у Будапешті. Високопосадовці в Пекіні кажуть, що конфлікт в Україні почав виходити з-під контролю.

По-перше – це не конфлікт, а широкомасштабна війна. По-друге, виходить з-під чийого контролю? Москви, Пекіну чи ще когось. У будь-якому випадку, США і колективний захід прагнуть якомога швидше закінчити війну в Україні, тому допомагають Києву військово, чим зовсім не підливають бензин у вогонь, як кажуть у Москві та Пекіні. Без цієї зброї війна в Україні дійсно була б під контролем Москви, чого ніколи не буде. Мир може настати лише на умовах міжнародного права, тобто принципу непорушності кордонів, які Москва намагалася знищити 20 лютого 2014 року, коли розпочала військову окупацію Криму. Тому швидше закінчення цієї війни означає повернення півострова Україні і це просто та зрозуміло. Все інше - затуманення ситуації.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...