"Миру в Україні не буде досягнуто за один крок": головні підсумки Саміту в Швейцарії та питання, які залишилися відкритими
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
На першому Глобальному саміті миру, який 15-16 червня пройшов у Швейцарії, представники майже ста держав засудили вторгнення Росії в Україну. Проте їм не вдалося переконати деякі "відсторонені" держави приєднатися до остаточної підсумкової заяви, і поки жодна країна чітко не виступила за продовження міжнародної зустрічі такого масштабу.
Проте конференція дала Києву шанс продемонструвати підтримку з боку союзників, яка потрібна для продовження боротьби проти країни-агресора. OBOZ.UA розповідає про підсумки події й питання, які так і залишилися відкритими.
Низка країн проігнорували спільне комюніке
У дводенному Саміті миру на швейцарському альпійському курорті за закликом президента України Володимира Зеленського взяли участь 101 країна та міжнародна організація. Там обговорювали деякі питання з Української формули миру. Лідери більшості країн висловили чіткі заяви на підтримку українців у боротьбі з агресором, наголосили на територіальній цілісності української держави та вкотре запевнили в своїй допомозі. Та на тлі цих заяв у медіа час від часу траплялися проросійські вкиди про те, що на захід не запросили Москву.
"Росія здалеку висміяла подію. Рішення Китаю триматися осторонь майже запевнило, що саміт не зможе досягти мети України – переконати великі країни "глобального Півдня" приєднатися до ізоляції РФ", – написало за підсумками Саміту агентство Reuters.
Аналітики наголосили, що Бразилія на ньому взагалі була присутня лише як "спостерігач". А Індія, Індонезія, Мексика, Саудівська Аравія й Південна Африка просто відмовилися від своїх підписів під комюніке, хоча деякі спірні питання в документі свідомо були опущені в надії отримати ширшу його підтримку. Так, спільну заяву підписали 80 держав, але потім Ірак і Йордані відкликали ці рішення, тож кількість зменшилася до 78 країн-учасників.
"Проте, конференція дала Києву шанс продемонструвати підтримку з боку західних союзників, яка потрібна для продовження боротьби проти набагато більшого ворога", – додало видання.
Президент Володимир Зеленський заявив, що у такий спосіб на повномасштабне вторгнення Росії в Україну світ "відповідає не лише повномасштабним захистом людського життя, а й повномасштабною дипломатією".
Читайте також, про що говорили світові лідери у перший день Саміту миру.
До досягнення миру в Україні – "ціла подорож"
У своєму заключному слові президентка Швейцарії Віола Амхерд погодилася з українським лідером, але попередила, що "шлях попереду – довгий і складний". Те ж сказала й глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, закликавши світ до "терпіння та рішучості".
"Ми знаємо, що миру в Україні не буде досягнуто одним кроком, це буде подорож. Це не були мирні переговори, тому що Путін не серйозно ставиться до припинення війни, він наполягає на капітуляції, на поступці української території – навіть тієї, яка сьогодні не окупована", – вказала вона.
Зазначається, що за відсутності поки чіткого шляху до припинення війни на цьому заході Зеленський зосередив увагу на вирішенні практичних питань, таких як ядерна безпека та забезпечення поставок продовольства з України, яка є одним із найбільших у світі експортерів зерна.
Так, підсумкова декларація саміту закликала відновити контроль України над Запорізькою атомною станцією та її портами в Чорному й Азовському морях. Проте відповідно до скромніших заявлених цілей конференції, Київ опустив більш жорсткі питання про те, як може виглядати післявоєнне врегулювання ситуації, чи зможе Україна приєднатися до НАТО або як може працювати виведення військ із обох сторін.
"Але чим більше союзників можна знайти, щоб сказати: "Так не може тривати", "Це вже занадто", "Це перевищує межу", – це також посилює моральний тиск на Російську Федерацію", – прокоментував канцлер Австрії Карл Негаммер.
Читайте також, про що говорили світові лідери у другий день Саміту миру.
Чи буде наступний Саміт і про що?
За підсумками конференції в ЗМІ пишуть, що з моменту початкових переговорів у перші місяці після повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року Україна послідовно вимагала від Росії вийти з усієї своєї території, тоді як Кремль цинічно вимагав визнання свого "правління" над захопленими регіонами.
Минулого тижня в коментарях, явно спрямованих до учасників Саміту миру, російський диктатор Путін заявив, що припинить війну, "доки Київ повністю не виведе свої сили" з чотирьох регіонів, які окупанти лише частково контролюють. Україна та її союзники швидко засудили це як вимогу капітуляції.
"Звичайно, ми... чудово розуміємо, що настане час, коли з Росією потрібно буде говорити. Але наша позиція дуже чітка: ми не дозволимо Росії говорити мовою ультиматумів, як вона говорить зараз", – заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
За його словами, наступний Саміт миру якраз і збереться для обговорення питань про завершення війни – "за участі і України, і Росії".
Заступник очільника Офісу президента Ігор Жовква теж вказав, що Україна вже планує проведення другого такого заходу, на якому розглядатимуть результати першого заходу, а також "розроблену дорожню карту, як говорити про мир в Україні".
Крім того, в ОП не виключають участі Росії у наступному саміті, якщо "країни, які поділяють спільний план, розроблений Україною та союзниками, будуть готові доносити це до країни-агресора і вона не диктуватиме своїх умов, а слухатиме спільноту".
Жовква також додав, що деякі країни вже висловили бажання прийняти наступний Саміт миру в себе.
Водночас агентство Reuters пише, що оскільки недільні переговори учасників Саміту більше зосереджувалися на питаннях продовольчої безпеки та ядерної енергетики, деякі лідери покинули захід раніше, ніж він закінчився. І нібито жодна держава чітко не виступила з проханням провести іншу таку зустріч. Промовчала й Саудівська Аравія, яку нібито розглядали як можливе майбутнє місце для конференції.
Міністр закордонних справ принц Фейсал бін Фархан Аль Сауд заявив, що королівство готове допомогти мирному процесу, але життєздатне врегулювання залежатиме від "важкого компромісу".
Все ж президент Володимир Зеленський запевнив, що другий Саміт миру відбудеться не через роки, а вже за кілька місяців. Він додав, що робота над підготовкою цього масштабного заходу вже розпочалася. Очевидно, що на таку зустріч можуть запросити і Росію, але за певних умов.
Як повідомляв OBOZ.UA, в Офісі президента пояснили, що деяким потрібно узгодити подальші кроки на державному рівні. Тому спільне комюніке відкрите для підписання, до нього можна буде приєднатися і після того, як Саміт закінчився.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!