Блог | Мобілізація в Україні: є дієві шляхи залучення військовозобов'язаних без порушення їхніх прав

На сьогодні вся країна, від мала до велика, знає, що в Україні оголошено і продовжено воєнний стан, тому військовозобов’язаним необхідно невідкладно з’явитися в територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП або ТЦК) /військкомати/.

Перебування на військовому обліку в Україні передбачає, що чоловіки та жінки віком від 18 до 60 років зобов’язані з’являтися в ТЦК особисто без вручення повістки для уточнення даних чи проходження ВЛК.

Про які повістки, СМС, електронні листи, "дію" тощо може йти мова? Війна в країні, а ми цифровізацію на мобілізації тестуємо та у безплідній законотворчості тренуємся, не забуваючи змагатися у піарі – хто креативнішу пропозицію внесе!

Це по перше.

А по друге. "Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності" - стаття 68 Конституції України.

Пройдемося коротко по пропозиціях і дамо їм практично-правову оцінку.

1. У разі ухвалення рішення про виклики до територіальних центрів комплектування (військкоматів) через електронне сповіщення їх надсилатимуть військовозобов’язаним і в Україні, і за кордоном.

Про це сказав міністр оборони Рустем Умєров в інтерв’ю “Суспільному".

За його словами, Міністерство оборони розглядає можливість сповіщати військовозобов’язаних чоловіків про необхідність з’явитись до ТЦК через електронне сповіщення. При цьому його отримувачами будуть і ті українці, які перебувають за межами країни. "Якщо ми вже ухвалимо рішення по категоріях, запрошення надішлемо усім", - наголосив міністр.

Ну й що з того? Невже очікуєте, що військовозобов’язані у відповідь відправлять електронний підпис про підтвердження отримання "повідомлення-повістки"? Чи дійсно ще хтось думає, що є такі військовозобов’язані, які у кінці другого року війни не знали, що їм необхідно з’явитися у ТЦК?!

Висновок: даремна трата часу, бюджетних коштів та народної уваги.

2. Планується зробити облік військовозобов'язаних українців, які живуть за кордоном, та агітувати їх повертатися захищати Батьківщину.

"По-перше, ми хочемо зробити облік цих людей, просто закликаємо їх пройти облік. По-друге... після обліку ми пропонуємо їм різні опції, мотивувальні... Ми запропонуємо рекрутинг, де він може обрати спеціальність... де він буде служити, з ким він буде служити", – кажуть у Міністерстві оборони.

А може, ще й особисте меню для кожного? Може, будемо формувати взвод-під’їзд чи батальйон-район?

Зайве це все. Вже нікого з тих військовозобов’язаних, які залишилися "на волі", подібним рекрутингом не заманиш у військо, тобто на війну.

3. Народний депутат від "Батьківщини" та член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко зазначив, якщо людина перебуває за кордоном, вона теж має пройти цю ідентифікацію, а якщо не пройде, то це означає, що "будуть наслідки".

"Одним із наслідків, наприклад, може бути – не будуть надаватися консульські послуги, тобто якщо прострочений паспорт, ніхто нового не надасть. Людина не зможе робити консульські послуги у вигляді довіреності, бо багато роблять довіреності на суди в Україну, щоб або продати майно, або, вибачте, якось подарувати тощо. Цього теж не може бути зроблено", - розповів він.

За його словами, зміни будуть і щодо банківських послуг.

"Це означає, що можуть відключитися навіть банківські картки. Тобто фізично та людина, яка перебуває за кордоном, вона має пройти цю ідентифікацію. Якщо в неї все в порядку, вона виїхала за кордон по певних документах. Ви ж бачите, до речі, Генеральний штаб просить, щоб прибрати з демобілізації людей, точніше, прибрати тих, хто не підлягає мобілізації, людей з другою групою інвалідності. Тобто фактично, якщо ти виїхав з третьою групою або з другою, то, згідно з новим (майбутнім) законом, все одно ти проходиш військовий облік, але вже ти будеш тією людиною, яка, можливо, буде мобілізована", - резюмував народний депутат.

Я не знаю, чи розуміє пан Івченко, що він підняв питання конституційних прав і свобод людини, інших законних прав та інтересів громадян. Мені невідомо, чи це узгоджена позиція депутатської фракції, в яку він входить.

Але якщо такі положення будуть в кінцевих варіантах відповідних законопроєктів, то вердикт Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України буде однозначним – це неможливо.

Тепер до пропозицій. Чому не потрібно вигадувати новий велосипед?

А). Рекрутингом, а точніше виконанням своїх безпосередніх обов’язків має займатися керівництво кожного ТЦК професіонально і системно.

Наприклад, одним із дієвих засобів буде проведення організованих зустрічей з людьми (мешканцями села, району, міста, кварталу, мікрорайону, району в місці, підприємства, установи, організації тощо), серед яких обов’язково опиняться рідні і близькі військовозобов’язаних.

Ці зустрічі мають анонсуватися як тематичні, наприклад: "Законодавство про мобілізацію. Роз’яснення основних положень"; "Види та умови настання відповідальності за ухилення від мобілізації"; "Бронювання та відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації"; "Від повістки до служби на передовій: який алгоритм підготовки мобілізованих в Україні".

Проводити зустрічі потрібно у теплій і дружній обстановці, (керівники) працівники ТЦК мають бути в цивільному одягу, без "воєнкомівської" охорони з автоматами та за відсутності наряду поліції з припаркованим поряд брендованим службовим авто.

Ввічлива, тактовна, скромна і доброзичлива поведінка працівників ТЦК дозволить їм достойно вийти з будь-яких, зокрема і нестандартних ситуацій, залишивши в оточуючих приємну думку про себе.

Впевнений, це принесе результати, можливо, не зразу, але у перспективі – безсумнівно.

Б). Щодо покарань. Тут також все давно визначено.

Відповідно до давно діючих Законів України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов’язок і військову службу" громадяни, які ухиляються від призову на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військового обліку або спеціальних (перевірочних) зборів, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність.

У Кримінальному кодексі України давно передбачена відповідальність у цій сфері суспільних відносин, причому цілим рядом норм.

Найпоширеніша з них - стаття 336:

"Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років".

Враховуючи аргументи, наведені вище, приходимо до висновку, що в діяннях кожного військовозобов’язаного, хто не з’явився в ТЦК за час дії воєнного стану та особливого періоду, вбачається достатньо ознак кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України.

Щодо всіх них мають бути зареєстровані відповідні відомості в ЄРДР та розпочато кримінальні розслідування (по кожній конкретній особі, яка ухиляється від мобілізаційних заходів), в першу чергу щодо тих, хто з цією метою ще й виїхав за кордон.

Ви скажете – це ж мільйон людей!

Так, але з досвіду знаю, що початок кримінального "переслідування" у більшості своїй має вагомий вплив на свідомість людини, вона переосмислює свою поведінку і дії та готова на суспільний компроміс.

Ми матимемо якщо не половину до достатньо високий відсоток громадян, які після початку досудового слідства прийдуть в ТЦК.

Звичайно важко назвати таку дію військовозобов’язаного повністю добровільною, але в усякому разі ми не матимемо справу з виловлюванням людей на вулицях, відвертими силовими та іншими примусовими заходами з постійними публічними скандалами.

Все інше, що сьогодні пропонується як ноу-хау, на моє переконання, - пусте. Мабуть, це наслідки невміння організувати роботу, нерозуміння оперативної обстановки, небажання почути голос народу. Крім того, вбачаються ознаки показухи без бажання досягти конкретного результату, що не забезпечить ні ефективності, ні продуктивності у вирішення питань мобілізації.