УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | Московія планує відновити СРСР, захопити Польщу та Балкани

Путін має намір відзначити 100-річчя створення Радянського Союзу

На московських пропагандистських каналах відбулася дискусія, протягом якої обговорювалася стратегія РФ на наступні десятиліття, у зв’язку з чим кремлівські пропагандисти висловили свої, наперед погоджені з політичним керівництвом РФ, думки. Представники ідеї російського неофашизму – рашизму наголошували, що української мови не існує, а також висловили припущення про приєднання сусідніх країн в "один великий російський будинок", з наступним розширенням на Балкани та Польщу. Про це зокрема говорив кремлівський посіпака, "російський філолог" Микола Вавілов. Він стверджував, що Росія приєднає усі народи, які вважають, що вони незалежні, у один великий російський простір. А це значить, що в 500 мільйонній Європі існуватиме окремий колектив з 200 мільйонів осіб, що розмовляє російською мовою, тому можливо спокійно додатково заявити свої права на Польщу і Балкани.

Відео дня

Ні багато, ні мало. Тоді постає питання до офіційних Загреба, Сараєво, Белграда, Подгориці, Софії, Скоп’є: чи ви свідомі російської небезпеки в регіоні. Чи плануєте боротися з можливим російським військовим десантом, який може висадитися на просторах Балкан. Чи маєте список усієї п’ятої колони у своїх країнах – від політиків, бізнесменів, представників медіа, на яких розраховує Москва, коли з військами з’явиться в регіоні. Вважаючи, що з воєнної точки зору ці країни можливо і не готові дати відсіч на неочікуваний російський військовий напад, то треба бути на постійному зв’язку з НАТО, США, Великобританією, які у військовий спосіб допоможуть уникнути російську окупацію. Європейське розвідувально-безпекове товариство має терміново почати активно працювати у напрямку спостереження та контролю за проросійськими силами, які навіть готові піти проти власних державних інституцій, щоб підтримати російську інвазію. Український досвід говорить, що не треба надто толерувати проросійських політиків і медіа, які вправно використовують переваги європейських цінностей, зокрема свободи слова і преси. Такі політики і медіа практично готують підґрунтя серед суспільства щодо непотрібності давання відсічі російським окупантам. Вони сіють недовіру у силу ЄС та НАТО, можливість континентальної солідарності і підтримки слабких ланок у ланцюгу європейських інституцій та країн-членів. Російська військова небезпека в регіон може прийти через провокування внутрішніх конфліктів, де Москва планує з’явитися відразу як миротворець, а фактично з військами прийти на балканські простори і тут залишитися. Вважаючи, що Хорватія, Болгарія, Північна Македонія, Чорногорія є членами НАТО, а Загреб та Софія ще й членами ЄС, то найбільша небезпека російського військового втручання існує в Сербії та Боснії і Герцеговині. Там проросійський лобі сформований вже давно і готовий розпочати активно діяти будь-якої миті. Белград разом з Будапештом поодинокі європейські міста, які не вигнали зі своєї території жодного російського шпигуна. Російська розвідувальна спільнота проникла в усі пори політики Угорщини та Сербії та повністю маніпулює навіть найвищим політичним керівництвом цих країн, де найбільш наочний приклад Віктор Орбан.

Що стосується Польщі, то там готові зустріти російську агресію. В суспільстві сформовано політичний консенсус між усіма партіями та громадянським суспільством щодо можливої військової агресії. Крім того, офіційна Варшава розуміє, що не треба чекати приходу російських військ, а вже зараз найсильніше підтримувати офіційний Київ та ЗСУ, які можуть не тільки зупинити просування російської армії, але і повернути її додому живою чи в трунах. Польща стала плечем в плече з українським народом у боротьбі з російським неофашизмом. Тут більше нема місця для ідеологічних дискусій. На це просто нема часу. Кремль завжди використовував європейські свободи, щоб просунути свої пропагандистські канали до європейської телевізійної мережі. Європейці нарешті зрозуміли, що значить російський інформаційний Троянський кінь. Але в тих же Белграді та Будапешті російська пропаганда себе почуває впевнено і готова ще сильніше активізуватися, як тільки почнуть прибувати російські війська. Але для цього має впасти Україна. Тому абсолютно не зрозумілими є мессиджі деяких найвищих посадовців у Загребі і Софії, які виступають проти надання допомоги ЗСУ, що з усіх сил борються з російським агресором, спасаючи Європу, та зокрема Балкани, від можливого російського вторгнення. Усіх цих політиків дуже добре видно як вони грають на російському полі, закликаючи що менше допомагати українській армії. Не виключено, що вони вже готові зустріти російських окупантів у брудних чоботях, які заставлять місцеві народи їх чистити.

Що стосується псевдо філолога, російського неофашиста Миколи Вавілова, то йому треба було б знати, що праукраїнська мова існувала ще з 1-го ст. н.е., якою говорили українські прадіди Венеди, які тоді жили на просторах сучасної центральної, північної та західної України, а також східної, центральної та північної Польщі. Про них згадують ще античні грецькі та римські історики. У 4 ст. Венеди на території України починають зватися Антами та Склавинами, а не території Польщі залишаються зі своєю старою назвою. Так що неук Вавілов ніяк не може зрозуміти, що перші слов’яни, взагалі, на територію європейської Росії, що була абсолютно неслов’янською, прибувають тільки в середині 8-го ст. і тільки через цей фактор українська мова старша російської мінімум на 800 років, а значить не може бути діалектом, а навіть навпаки. У мовному сенсі українська досить близька до польської, що зрозуміло, адже в давнину була спільна мова у всіх Венедів. Також до української близькі чеська та словацька мови, куди діди сучасних українців - Анти та Склавини переселилися наприкінці 5-го ст., а також мови балканських слов’ян, куди Анти та Склавини мігрували у 6-му ст. з території сучасної України. Зрозуміло, що в ті часи російської мови взагалі не існувало. Тобто, краще б той Вавілов взагалі мовчав.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...