Блог | Москву і Крим чекає катастрофічний землетрус військово-політичного характеру

Перший заступник глави адміністрації президента Путіна Сергій Кирієнко разом із секретарем партії влади РФ "Єдина Росія" Андрієм Турчаком відвідали тимчасово окуповані російською армією українські території. Зрозуміло, що вони не були близько до лінії фронту, але приїхали підтримати окупаційну адміністрацію та п’яту колону, мовляв Кремль про них не забуває. На православне Різдво, коли святкує Московська церква, кремлівські чиновники були в тимчасово окупованому з березня 2014 року місті Севастополь. Кирієнко назвав нехристиянською поведінку української влади, оскільки офіційний Київ відхилив пропозицію Володимира Путіна про припинення вогню 6-го і 7-го січня ц.р. Тож український народ звинуватив нібито християнський Кремль, який щодня вбиває мирне українське населення та обстрілює ракетами виключно цивільну енергетичну інфраструктуру, що має на меті залишити мільйони людей без світла, води та опалення, щоб вони замерзли в суворих зимових умовах, бо повністю підтримали рішення свого політичного керівництва не приймати ініціативу кремлівського вовка Путіна, що вирішив вдягнути овечу шкуру.

Відео дня

Зрозуміло, що оголошення тимчасово окупованих українських регіонів невід’ємною частиною Російської Федерації є злочином війни в Україні, тому усі винні, як і ініціатори гітлерівської анексії Австрії в 1938 році, будуть покарані міжнародним судом, що застосовуватиме норми міжнародного права, які засуджують будь-які спроби викрадення чужої території. Цікаво, що наприкінці 1980-х початку 1990-х років Сергій Кирієнко очолював комсомольську організацію усієї Горьківської області (нині Нижній Новгород) і постійно відвідував різноманітні зібрання войовничих атеїстів, які були одним із стовпів підтримки ідеологічної системи Радянського Союзу. Зараз Сергій Кирієнко хоче представити себе мирним християнином, хоча відомо, що він особисто виступив з пропозицією обстрілів ракетами української енергетичної інфраструктури замість військових об’єктів. Річ у тім, що Кирієнко чудово розуміється на всіх енергетичних питаннях, оскільки був міністром енергетики РФ ще за часів Бориса Єльцина. Пізніше він очолював "Росатом" і керував галуззю атомної енергетики РФ. Тому цей християнин вважав ефективнішим для неандертальського Кремля знищення української енергетичної інфраструктури замість обстрілів військової.

Володимир Путін, як багаторічний співробітник сумнозвісного КДБ, який захищав основи атеїстичного Радянського Союзу, насправді не вірить в Бога і лише двічі на рік приходить до порожньої церкви, як на роботу в Кремль, щоб показати простим росіянам, що він начебто поділяє з ними християнські цінності. Патріарх Московський Кирило, який також був агентом КДБ, назвав цілий сусідній народ дітьми сатани і закликав російську армію вбивати українців, які чинять опір чи не сприймають московську окупацію. Таким чином, власне КДБ став ініціатором різдвяного перемир'я на два дні, коли Москві потрібно було якось стабілізувати моральний стан після втрати півтисячі російських військових у Макіївці на Донбасі, які загинули, слухаючи новорічні привітання Володимира Путіна. Власне, володар Кремля на Новий рік відправив у вічну темряву півтисячі новомобілізованих росіян, віддавши наказ про антихристиянську навалу на сусідній православний народ.

Андрій Турчак дещо молодший Кирієнка і не був активним членом комуністичної молоді Радянського Союзу. Його батько був генеральним директором великого підприємства, що працювало на потреби радянської армії в Ленінграді. Коли розпався Радянський Союз, почалася велика приватизація, а фактично розграбування державних підприємств приватними особами. Це була епоха бандитського Петербурга, тому батько Андрія Турчака швидко придумав план приватизації величезного підприємства у приватну компанію, де він і члени його сім'ї отримали контрольний пакет акцій. Так в один момент сімнадцятирічний Андрій Турчак став дуже багатою людиною. Члени родини розуміли, що не можна ризикувати своїм новим прихопленим величезним майном перед численними господарськими щурами, які часто відбирали власність у тих, хто першим придумав як забрати собі колишнє державне майно. Так родина Турчак делегувала молодого Андрія у велику політику. Звісно, ​​він вступив у правлячу партію і паралельно виконував роботу в сімейній компанії, яка ще кілька років тому була величезним державним підприємством. Батько Андрія особисто знав Володимира Путіна ще з часів бандитського Петербургу, з яким здійснював експорт високотехнологічних товарів військового призначення, які користувалися попитом на міжнародних ринках, оскільки майбутній глава Кремля керував справами всієї зовнішньої торгівлі величезного міста.  

Сергій Кирієнко та Андрій Турчак побували на Арабатській стрілці, яка вузькою смугою суші з'єднує Кримський півострів з материковою територією біля міста Генічеська. Лише кілька десятків метрів морського простору відділяють стрілку від Генічеська. Комусь у Кремлі спало на думку побудувати на цьому майже безлюдному місці 30-тисячне місто. Москва планує звести місто на морському узбережжі вкрадених в України територій для вихідців з далеких російських регіонів, які б заплатили великі гроші, щоб приїхати жити в комфортних кліматичних умовах. Тільки кремлівські чиновники не знають, що ця стрілка виникла лише 500 років тому в результаті катастрофічного землетрусу в Криму. Через безпрецедентний природний шторм на Азовському морі з води вийшла вузька 80-кілометрова смуга від початку Керченського півострова, що розділяє Чорне та Азовське моря, до північно-західного узбережжя Азовського моря. Арабатської стрілки ще не було на мапах 15-го століття, вона з'явилася пізніше…

Володимир Путін вірить, що правитиме Росією вічно. Але для людини літнього віку це дійсно відносна категорія. Москву, як і Крим, незабаром чекає катастрофічний землетрус, але не природного, а військово-політичного характеру. Невідомо, чи залишиться Кремль, чи Кримський міст, але Путіна точно не буде.                

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...