Блог | Найстрашніша гра Путіна, до якої він виявився не готовий
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Зараз ми переживаємо одну з найстрашніших ігор, які почали росіяни: це така собі реконструкція карибської кризи.
- Більшість людей помиляється, коли вважає, що для Путіна найбільшою трагедією є розвал СРСР. Розвалу союзу передувала інша криза, (можливо, головна трагедія) - карибська. Якби Хрущов тоді не злякався, історія пішла б інакше і Союз (Росія) перемогли б тоді. Зараз Путін наблизився до своєї карибської кризи і виявилося, що він до неї досі не готовий. Перш за все морально.
- Справа в тому, що він виходив з моделі: "Захід злякається і відступить". І тут трапилося те, чого він не міг передбачити: всі ті кризи, які він планував створити колективному заходу частково розвалюються. Європейці не замерзнуть в цьому році, голодних воєн в північній Африці не буде, інфляція не стала причиною для розвалу колективного заходу і, нарешті, енергетичний шантаж призвів до переоцінки базових цінностей (в тому числі, зелені готові до відновлення АЕС).
- Дзвінки Шойгу до своїх візаві - це дзвінки про переговори. Не про брудну бомбу, а саме про переговори. Тренування по ядерній відповіді Росії, які проводить Путін з Шойгу - це теж про переговори. Він вже просто волає на весь світ: поговоріть зі мною. Поки, на щастя для, нас, цей крик ніхто не чує.
- Просто, щоб всі ми розуміли: переговори Путін планує виходячи з тактики дрібних домовленостей в обмін на поступки (наприклад, продовження функціонування зернового коридору в обмін на якісь великі поступки росіянам)
- Паралельно, в Росії вирішили спробувати мінімізувати вплив найагресивнішоі партії: партііі воєнкорів. Головні спікери цієї партії зараз - Пригожин та Кадиров (Гіркін тимчасово мовчить). Рекомендую всім звернути увагу на появу екс-глави Роскосмоса Рогозіна на фронті. Там від нього толку, звичайно ж нуль, але він, судячи х усього, має грати роль інформаційного балансира для Кадирова і Пригожина. І, зараз, таких балансирів явно побільшає. Принцип простий: якщо ти не можеш боротися з чимось чи очолити щось, ти маєш розмити це щось масою фейконовин від маси фейкопокидьків. Скоро кількість воєнкорів стане більшою ніж кількість військовослужбовців. А в інформпросторі, як вважає автор цієї історії Кірієнко, має зменшитися кількість яскравих крикунів про те, як неправильно себе поводить Міноборони. Насправді, в результаті або не стане когось в реальному чи віртуальному житті, або Пригожин з кадировим продовжать нищити авторитет армії.
- Окремо слід звернути увагу на Собчак і ііі втечу. Керівник Ростеха (всі новітні технології, яких нема) Чемезов з особистого повеління Путіна написав заяву про шантаж зі сторони менеджерів Собчак. В перекладі на людську мову це означає: Собчак мала матеріали на Чемезова (очевидно щось про корупцію) і запропонувала наступне: я це не публікую, ти платиш гроші. Путінська вертикаль прийняла рішення почати переслідування Собчак, яка досі вважалася недоторканною. Для Путіна подібний крок завжди дуже тяжкий, а по відношенню до Собчак складний в квадраті. Судячи з усього, це вже останній сигнал всім: РФ переходить до шпигуноманіі та ще більшого закручування гайок. Для Путіна це означає, що він остаточно пориває не лише з минулими сентиментами, але й з одноосібним прийняттям рішень. А для оточення Путіна це просто дзвін: якщо зрадив Собчака, авторитетів не існує. Модель існування недоторканних небожителів вмерла. Шлях до терору відкрито.
- Повернемося до брудної бомби. Запустить її Путін чи ні, для програшу Росії не має жодного значення. Для Заходу - це російська диверсія. Для Китаю та Індії - це слабкість, коли така сильна країна не може неядерними методами перемогти у такої слабкої, як Україна. А ще - Путін буде тягнути час. Нинішні ядерні навчання - це китайські попередження в які жодна з сторін вже не вірить. І переграти історію, та пепеписати Карибську кризу Путін не зможе.