Відео дня
Нарешті Угорщина йде: Польща з 1 січня головує у ЄС. Як це вплине на інтереси України
Пів року, на які з 1 січня Польща отримує головування у Євросоюзі, припадають на початок другого терміну в США Дональда Трампа, повернення якого поки що не обіцяє Європі нічого доброго, та вирішальний період російсько-української війни, коли допомога ЄС може стати головним важелем для України, зважаючи на те, що Трамп погрожує її припинити.
На тлі скандалів останнього головування у ЄС Угорщини, коли через деструктивну поведінку угорського прем’єр-міністра Орбана деякі країни союзу навіть по-справжньому вимагали достроково його скасувати, передачу повноважень від Будапешта до Варшави цілком можна вважати позитивним кроком як для ЄС, так і для України.
Про те, чого чекати від головування Польщі у ЄС, – у матеріалі OBOZ.UA.
Головування Угорщини скінчилося – це добре для всіх
Угорщина перебрала на себе ротаційне головування у Раді ЄС 1 липня, після чого Будапешт шість місяців визначав пріоритети політики Євросоюзу, отримавши додаткові важелі впливу на формування порядку денного. Ось як цей факт для європейських ЗМІ тоді прокоментував високопоставлений дипломат ЄС: "Я приймаю таблетки, щоб заспокоїтися, коли говорю про це питання (головування Угорщини), тому що воно стає справді смішним... На кожному повороті дороги ви бачите, як угорці заважають можливості України боротися з агресором". Десь приблизно в такому ключі й минули ці угорські пів року на чолі ЄС.
Розпочавши своє головування із вкрай негативного для іміджу ЄС візиту до російського диктатора Путіна, Віктор Орбан продовжив у тому самому дусі. Наприклад, спростив в'їзд до Угорщини для власників російських та білоруських паспортів, що викликало хвилю невдоволення всередині ЄС. Такий крок спричинив заклик виключити країну із Шенгенської зони, адже європейці вбачали у таких діях загрозу для своєї безпеки.
Хоча Віктор Орбан і оголосив завершення "військового конфлікту" в Україні одним із пріоритетів під час головування його країни в Раді ЄС, Угорщина за це час не ініціювала жодного пункту на підтримку України. У Будапешті "уважно стежили за розвитком подій", але так ні разу і не внесли до порядку денного під час свого головування хоч щось важливе для України. При цьому неодноразово блокувались питання допомоги та чергові пакети санкцій проти Росії.
Будапешт як голова Ради ЄС робив усе, аби "збалансувати" процеси розширення ЄС на тлі прискореної процедури надання статусу кандидата "тріо" України, Молдови та Грузії, активізувавши дії Євросоюзу в цій сфері щодо Західних Балкан.
Відродити оборонку
Щодо пріоритетів Польщі на чолі Євросоюзу, то, як очікується, під час свого головування вона виступить із пропозиціями щодо захисту кордонів Європи, кібербезпеки, боротьби з іноземним втручанням та дезінформацією, а також з ідеями щодо зміцнення оборонної промисловості ЄС. Після багатьох років недофінансування оборонної промисловості, щоб закрити прогалини в інвестиціях у нові проєкти на кшталт європейського щита ППО, блоку потрібні додаткові кошти.
За розрахунками Єврокомісії, протягом наступного десятиліття ЄС необхідно мобілізувати 500 млрд євро на оборону, щоб не відставати від США та Китаю. І тут Польщі доведеться не лише виступати з ідеями, а й активно вмовляти партнерів по Євросоюзу витрачати гроші на оборонні потреби ЄС.
Фактор Трампа
Іншим важливим напрямом стане захист від ймовірних торгових мит з боку США, якими лякає європейців Трамп. У 2018 році у свій перший термін він вже вводив мита на імпорт сталевої та алюмінієвої продукції з ЄС – 25% і 10% відповідно. У відповідь ЄС ініціював тарифи на ввезення різних товарів зі Штатів. За чинного президента США Джо Байдена сторони домовилися взаємно призупинити дію цих заходів до пошуку взаємоприйнятного рішення, продовживши дію такого припинення до 31 березня 2025 року. Таким чином, саме на Польщу ляже тягар процесу домовленостей з новим президентом США про те, що робити після закінчення цього торговельного перемир'я.
Сподівання України на тлі двосторонніх проблем
Зважаючи на те, що на час головування Польщі припадає найгостріша фаза війни та активні розмови про початок мирного процесу, серед пріоритетів буде й напрям української допомоги та пошуку дієвих гарантій безпеки для нашої країни. До речі, не так давно прем'єр-міністр Дональд Туск зазначив, що Польща готує 46-й пакет допомоги Києву на 100 млн євро і планує направити його в січні.
До списку завдань Варшави потрапляє і підготовка до нового пакета санкцій проти Росії. На відміну від Будапешта, який послідовно виступає проти санкційної політики щодо РФ, Варшава завжди ставиться до цього процесу зважаючи на інтереси України та ЄС. На сьогодні вже розглядають такі нові опції, як обмеження свободи пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні та санкції щодо постачання з РФ алюмінію.
Зі свого боку Україна сподівається, що головування Польщі прискорить переговори щодо вступу з першого "кластера" питань на початку 2025 року, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина.
Слова про те, що розширення ЄС буде одним із пріоритетів головування Польщі в ЄС у 2025 році, особливо щодо України, неодноразово лунали від польської сторони. Однак від наших сусідів лунають й інші заяви: якщо не вирішиться питання експорту українського зерна та поки Україна не розв'яже питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву "немає сенсу мріяти про вступ до ЄС".
Сьогодні посадовці сусідньої країни досить скептично налаштовані щодо сільгосппродукції України і вказують на те, що, мовляв, свого часу Польща, аби отримати членство у ЄС, схвалила чисельні болючі обмеження щодо своєї продукції, а тому це має зробити й Україна. Зі свого боку українські чиновники вказують на те, що основний експортний ринок Києва "за межами країн ЄС, а не всередині", а значить Європі, зокрема й Польщі, боятися нічого.
На початку червня 2025 року збігає термін автономних торговельних заходів для України, які передбачають призупинення ввізних мит і квот на український експорт в ЄС. Ці спецзаходи застосовувалися з червня 2022 року і зумовили певні занепокоєння серед країн Європи. Зокрема, з огляду на суттєве збільшення імпорту деяких видів сільськогосподарської продукції з України до ЄС. Отже, саме Польщі доведеться шукати тонкий баланс і в цьому напрямку.
Що стосується історичних ран, які існують між Україною та Польщею, то вони створюють не менше проблем, аніж зернове питання. Та все ж маємо певне просування до зменшення суперечностей. Не так давно Україна підтвердила, що перешкод для проведення пошуків та ексгумації тіл жертв Волинської трагедії на нашій території немає, і ексгумація може розпочатися вже навесні 2025 року.
Питання щодо України просуватимуться активніше
"Нам важливо розуміти дві речі. Перше – нарешті закінчується угорське головування, яке було тягарем для всіх. Друге – прем'єр-міністр Польщі Туск знає Європейський Союз і всі його механізми краще, ніж будь-хто, мабуть. Тобто він знає, що таке головування, не тільки з позиції інтересів столиць країн-членів ЄС, але й з позиції Брюсселя. Це дає одразу певні переваги Польщі як країні, яка головує. Оскільки формулювання порядку денного буде, мені здається, більш адекватним до можливостей Європейського Союзу, до його потреб, аніж це було попередні пів року, коли головувала Угорщина", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат Ігор Долгов, який очолював Місію України при НАТО, був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України з питань європейської інтеграції.
На думку дипломата, можна бути абсолютно впевненим, що Польща зосередиться на питаннях спільної безпеки й оборони та розвитку військово-промислового комплекту союзу. Також розширення Європейського Союзу Польща розглядає як чинник безпеки ЄС у ширшому розумінні. Причому ця безпека вже деталізується, конкретизується у двох вимірах – зовнішня безпека і енергетична безпека.
Ігор Долгов вважає, що попри всі непорозуміння, які виникають на двосторонньому рівні, підтримка України з боку Польщі, а тим більше Польщі, яка головує в Європейському Союзі, також буде помітною, особливо на тлі фактично антиукраїнських дій попередньої країни, яка головувала, – Угорщини. Також поляки чітко сказали, що вже на початку січня вони говоритимуть про наступний 16-й пакет санкцій проти РФ. Отже, перед польським головуванням стоятимуть складні питання.
"Польща також заявляє, що докладатиме зусиль, аби прискорити переговори України про членство. Мені здається, тут гнатися за кількістю не варто. Краще зосередитись на якості й швидкості процесу. Якщо одночасно відкрити 25 напрямів, це не запорука успіху", – зазначив Ігор Долгов.