Блог | Навіщо Путін створює ілюзію своєї перемоги

Психологічно Росія не готова до того, щоб програти в російсько-українській війні. І доти у неї ще залишатиметься значний військовий потенціал для продовження цієї війни, російський диктатор буде й далі вірити у свій виграшний шанс.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що Росія готує нову хвилю наступу в Україні і закликає не недооцінювати вплив мобілізації, що проводиться в Російській Федерації. Безумовно, що генсек НАТО добре знає, про що він говорить. 2023 рік може стати не менш складним для українців та України, ніж 2022. Росію неможливо “умиротворити, і це вже добре зрозуміли країни колективного Заходу.

Тому й ростуть оборонні бюджети держав-членів НАТО, а з ними більш жорсткою стає риторика генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Єнса Столтенберга, представників Сполучених Штатів, Великої Британії і Європейського союзу.

Однак всього цього Україні явно замало. Нам допомагають рівно настільки, щоб не програти. Та Україні потрібна значно більша допомога. Поки що на Заході утримується від неї, вважаючи, що створюючи у Путіна ілюзію, що він може виграти цю війну, стримують його від використання ядерної зброї.

При цьому усі добре розуміють, що коли війна переходить в позиційний стан, то це буде виснажувати не лише Російську Федерацію, а й Україну, яка й без того понесла великі втрати за більше, ніж 10 місяців протистояння з російським військовим монстром.

Заходу, як і нам, потрібна гарантія глобального миру та збереження існуючого світового порядку. Але для нас дуже важливим фактором є і якнайшвидше приєднання до західного світу та його головних структур – НАТО і Європейського союзу, з чим наші партнери не дуже поспішають.

2023 рік ставить перед Україною питання – якими є військові перспективи в найближчому майбутньому? Судячи з усього, у Вашингтоні, Лондоні і Брюсселі розраховують на заміну Путіна внаслідок внутрішніх політичних процесів в Росії, чи через природні чинники.

Не дивлячись на те, що інтенсивність воєнних поставок з Заходу поки що є недостатньою, їх все ж вистачає для того, щоб унеможливити широкомасштабний наступ Російської Федерації на всіх фронтах війни і допомогти нам уникнути гуманітарної катастрофи. Такою є нинішня реальність, і дуже хотілося б сподіватися, що наші західні союзники змінять свої підходи у 2023 році.

Для України дуже важливо, які фактори змогли б у перспективі викликати перелом на фронті, пришвидшивши цим скорішу поразку російських агресорів.

Перший: це зменшення наявної військової техніки, зброї та боєприпасів, які унеможливлять інтенсивне ведення бойових дій з боку Росії.

Другий: вичерпання мобілізаційного ресурсу, який в Російської Федерації великий, але зовсім не безмежний.

Третій: недостатня кількість фінансових запасів у Москви, які давали б їй змогу продовжувати в часі ведення війни.

Якщо спробувати вивести формулу перемоги, то вона може бути приблизно такою, – надати Україні усю необхідну кількість сучасної високоточної зброї. Західний світ довго “розгойдувався", а зараз необхідно щоб цей процес нарешті реально стартував.

Адже маючи в якості тилу ВПК Заходу, українські ресурси не вичерпаються, як на це дуже сподівається Путін. Інша справа, що поки усі шляхи поставок все ще знаходяться в зоні можливого враження російськими ракетами. Тому на 2023 рік додатковими пріоритетами для України, мають стати ППО і військова авіація, забезпечення якими могло б кардинально змінити ситуацію в бік посилення безпеки на логістичних шляхах.

Зрозуміло, що Захід діє так обережно, бо враховує всі ризики небезпеки Третьої світової війни, яка здатна призвести до катастрофи світової цивілізації. При цьому розуміючи, що психологічно Росія не готова до того, щоб програти війну з Україною. І доти у неї ще залишатиметься значний військовий потенціал для ведення цієї війни, Путін продовжуватиме вірити у свій виграшний шанс.

Патова ситуація на фронтах російсько-української війни підсилює у диктатора цю віру. Він буде намагатися змінити стан справ, що складається не на його користь, сподіваючись виграти війну на виснаження і примусити Україну капітулювати. Тому попередження генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга мають під собою реальне підґрунтя.

Хоча ще далеко не всі в Америці і Європі й досі усвідомлюють, з ким вони у Росії в дійсності мають справу. Що терористичний путінський режим зрощений за останні двадцять років на кримінальній “культурі", а це визначає злочинні замашки окупантів на тимчасово захопленій ними частині території України.

І тільки одержавши від наших союзників достатню кількість сучасних літаків, ракет і танків, ми зможемо вигнати зі своєї землі під зав’язку зомбовану імперською пропагандою армію воєнних злочинців.

Саме це питання потрібно ставити перед нашими союзниками від початку 2023 року. Рік тільки-но розпочинається, і він мусить стати роком нашої перемоги над московськими загарбниками. Адже лише поразка російської імперії здатна убезпечити світ від ядерної катастрофи, якою всіх так лякає Путін.