Блог | Не варто шукати "хороших руських" там, де їх немає: Росією займемося потім, після війни
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Щодо прес-конференції звільнених російських політвʼязнів.
1. Сам факт того, що американці провели з Кремлем обмін не тільки своїх громадян, а й російських політиків означає, що в США продовжують мріяти про повторення 1991 року, коли на кістках СРСР в нову рос владу було делеговано купу прозахідних лібералів типу Гайдара та Немцова.
На жаль, історія нічому не вчить.
Ніякий еволюційний ліберально-демократичний транзит в Росії не можливий.
Зараз навіть більш, ніж в 1991 році.
2. Звільнені політики щиро вірять в своє повернення в "прекрасну Росію майбутнього", де їх тріумфально зустріне народ, який раптово прозріє і захоче демократії.
Тому вони і говорять на прес конфернції не нам, українцям, а своєму електорату. Давайте не карати, кажуть, народ-богоносець, Рафік не віноват.
Марно, звичайно.
І огидно.
3. Не варто викидати багато енергії на емоції щодо позиції цих діячів. Серед них нема "хороших рускіх". І ніхто з них навіть після путінської тюрми й близько не став ні Немцовим, ні тим паче - Новодворською.
Але нам треба повчитися у американців і шукати корисних рускіх.
Я би спробував привезти цю трійцю в Україну, тицьнув би їх писком в наші рани. Провів би їм зустрічі із батьками згвалтованих і вбитих дітей, показав би людей-скелетів, яких нам повертають з російського полону.
Відправив би трійцю на агітацію до полонених росіян. Може щось це їх навчить…
4. В цій ситуації, коли Заходу знову навіюють міф про можливу демократичну Росію, нам головне не мовчати.
Наш голос має звучати на всіх можливих рівнях.
На жаль, поки що наша влада з тріском програє підтримку і зах політичних еліт і зах суспільної думки. Докотилися до того, що єдиним укр меседжем останнього місяця стала готовність до переговорів з РФ.
Бо так, мовляв, хоче світ.
Ага, світ від Китаю та Бразилії до Кабо-Верде і Східного Тимору.
5. Нам своє робить.
Крім ЗСУ і волонтерів у нас нема надійних союзників.
Тому Росією займемося потім, після війни. Памʼятаючи, що після 1 світової війни спроба змінити імперську Німеччину руками німецьких лібералів та соціал демократів - провалилася. Успіх дефашизації Німеччини був досягнутий не через смерть Гітлера, а через жорстку, примусову політику переможців, які зробили ставку на покаяння німців і виховання молоді в абс новому, демократичному дусі.