Блог | Незабаром може стати втричі менше президентів США, або Як Трампу подовжити життя
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
В прощальній промові Байден оголосив, що для того, щоб відчути все, що він зробив, знадобиться час, бо наразі лише посаджено насіння, яке буде рости й цвісти десятиліттями.
Дуже сподіваюсь, однак, що війна в Україні, яку Байден робив нескінченною, все ж закінчиться значно раніше. Для цього є три орієнтири, про які всі кажуть: Пасха — 20 квітня, 100 днів після інавгурації — 30 квітня й день пуйлового святкування 80-річчя перемоги над [допуйловим] фашизмом — 9 травня.
Що ж до спадщини Байдена, то подивимося, що від неї залишиться станом на 22 січня [, якщо, звісно, його наступника не вб’ють випадково раніше].
Тим часом навіть ставши наприкінці каденції значно сміливішою байденівська адміністрація й зараз не спромоглася визнати мордор державою-терористом ("спонсором тероризму"), бо це, мовляв, не є найефективнішим засобом [, адже надто багато значно суттєвіших санкцій довелося б тоді вводити].
Хоча для Трампа таке юридичне визнання того, що є цілком явним, було б вельми зручним, бо тоді б вийшло, що зроблено це ще до нього, тобто він не винний, як ті коні, але в той же час є що обмінювати на перемовинах з пуйлом, — саме тому він такого подарунка від заклятого попередника [-наступника] й не отримав.
Втім, перший з трьох президентів, що є зараз, Трампові скоро вже не заважатиме, а от що стосується третього, який наразі в Трампа живе й харчується, то приєднуюсь до тих, хто вважає: було б дуже доречно (й корисно для обох), якби Трамп 20-21 січня призначив його послом у КНР.
Відстані в наш час колишньої ролі вже, звичайно, не відіграють, але все ж таки краще в Пекіні, ніж у Вашингтоні.
До того ж, чим Пекін завдяки Маскові стане ближче до Америки, тим віддаленіше стане він від Москви.
А головне — залишивши таким чином у спокої глибинну державу, яку Маск намагався знищити, Трамп тоді ще, мабуть, поживе.