Блог | Нова експортна мораль від Заходу: хто не слухатиметься Трампа, того з’їсть Росія

Попередню  статтю — щодо сповіді й Біблії — від мене на тлі постійних матеріалів про Трампа вже не очікували, й були два відгуки від добрих знайомих: 1) "Біблія все одно не для мене" — і я порадив почати з Еклезіяста; 2) "А чому в переліку того, з чого почати, немає Еклезіяста?" — і я подумки сказав собі: Опа!

Звичайно, я Еклезіяст мав на увазі і врахував як частину того, що вивчається в перший день, але з’ясувалося, що в тексті моєму його дійсно немає. Тобто вийшло так, що в мене є ще й Біблія "для своїх" — немов би "з-під поли".

Так от, саме мораль для своїх — це те (переходжу до своєї звичайної тематики), що дуже, на жаль, властиво сучасному Заходові.

Респектабельна Financial Times прямо написала, що, коли Трамп не впорається з роллю миротворця щодо війни в Україні, він перекладе провину на Зеленського (який, мовляв, просто не захотів домовлятись) і дозволить росії отримати перемогу.

Тобто це відвертий натяк Україні — погоджуйтесь з усім, що вам пропонуватиме нова американська влада, бо інакше залишитеся с мордором сам на сам.

Тож про захист демократії від агресії — то ритуальна риторика для своїх, а для реального вживання — нова мораль на експорт: робіть те, що скаже вам Трамп.

При цьому весь Захід — крім Польщі й Балтії — настільки гучно розмірковує, що в НАТО нас не буде принаймні років 20, що не почути це таємне (хоча й загальновідоме) розмірковування неможливо.

НАТО (більш як символ, ніж як справжній захист) нам треба було виторговувати 30 років тому в Будапешті за відмову від ядерної зброї. За всілякі ж поступки мордорові (відлуння того меморандуму) можна лише просити індивідуальні — тобто від окремих країн, в першу чергу від США, — гарантії майбутньої безпеки.

Хто хоче — може замінити ПРОСИТИ на ВИМАГАТИ. Якщо пам’ятати будапештський досвід перекладу — все одно вийде ПРОСИТИ.