Новий Світ за Трампа стає дійсно новим: головна особливість президента №45/47
Фінальний рахунок Трамп — Гарріс по голосах у колегії, що обирає президента, — 312:226 (якщо, звичайно, так і проголосують, адже відхилення тут бували неодноразово, хоча й ніколи не впливали на персональний результат виборів).
Я у своїх постах саме цей рахунок прогнозував 4 рази — 21, 23, 24 і 29 жовтня, але хизуватися тут нічим, бо я встиг багато чого напрогнозувати, тож не дивно, що якісь цифри з моїх численних передбачень випадково таки збіглися з реальною дійсністю.
Ну а взагалі в Трампа має скластися "монобільшість", тобто контроль водночас і за Сенатом, і за Палатою представників (щодо якої, втім, кінцевих результатів ще нема), і навіть за Верховним судом — тож роби собі, Трампушко, що заманеться, але ж і відповідальність теж буде на тобі повна. Принаймні, перед історією.
Так от, народ США обрав, за словами Павла Клімкіна, який теж на когось посилається, "раціональну ірраціональність", тобто непередбачуваність Трампа має величезний сенс — це один з його найголовніших козирів, а вгадати, що він насправді зробить, можна лише так само, як я вказував правильний рахунок у колегії, — завдяки кількості дуже різноманітних прогнозів (якийсь спрацює).
В американську політику, таким чином, разом заходять теорія вірогідності, математичні очікування, статистичні моделі тощо.
Пуйло, кажете, непередбачуване? Та порівняно з Трампом воно повністю прогнозоване й тільки налякане суцільною невизначеністю від Головної країни світу!
Мирний план, кажете, від Помпео? А от і не вгадали: увага, правильна відповідь (від Трампа) — Помпео в його команді не буде, тобто спасибі за колишню службу й пішов нах. Щоправда, це зовсім не означає, що про цей план знову не згадають, просто його інакше назвуть.
Є новина, кажете, для України — Крима в неї вже не буде, бо це було б нереалістично? А в Трампа є новина для його колишнього радника, який це оголосив: той (Брайан Ланза) був лише підрядником до виборів і повноважень щось казати від імені Трампа не має, тож нехай знає своє нове місце — він є ніким, і звуть його ніяк, а чекати треба, що скаже з цього приводу сам Трамп (може, звичайно, й те саме).
Дурний Орбан, пишаючись тим, що Трамп його згадував вже півтори рази за останній рік (хоча й плутаючи з Ердрганом), щось від імені Трампа розповідає, немов той йому наодинці щось казав? Та нехай спочатку розбереться, угорець він для нього чи турок, тут вже не до подробиць.
Світ Трампа трампоцентричний, істини й майбутнє знає тільки він, та й те — якщо не передумає. Звикай, світе, й звикай, Україно.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...