Операція "Зерно": Росія вбиває український експорт і готує провокації з нападом на цивільні кораблі
У середу, 26 липня, щоб обговорити безперешкодне вивезення українського зерна через Чорне море, проходить рада Україна – НАТО. Скликання термінового засідання раніше ініціював президент Володимир Зеленський. Зернова угода, яка дозволяла Україні експортувати сільгосппродукцію із трьох портів на Чорному морі (Чорноморськ, Одеса та Південний), припинила діяти 18 липня, коли Росія не погодилася на її продовження. Останнє судно вийшло з порту Одеси вранці 16 липня. Для нас і багатьох країн світу це загрожує великими соціально-економічними проблемами.
OBOZREVATEL розбирався в тому, що ж стоїть за виходом Росії із зернової угоди, які наслідки можливі для України та світу, а також які шляхи подолання морської блокади.
Росія погрожує та знищує
17 липня РФ офіційно оголосила про вихід із зернової угоди, мотивувавши це повторним підривом Кримського мосту, й відкликала гарантії безпеки судноплавства у Чорному морі.
Через припинення зернової угоди всі судна, що йдуть через Чорне море до українських портів, розглядатимуться як потенційні перевізники вантажів військового призначення, заявило російське міноборони.
Після цього агресор почав закидати Одесу та область ракетами й дронами різних видів, знищуючи портову інфраструктуру, залучену до експорту зернових. Чотири ночі поспіль: із 18 до 21 липня російські ракети руйнували цивільні об'єкти. У місцях, які було атаковано, зберігалося близько мільйона тонн продовольства. Саме той обсяг, який уже давно мав бути доставлений до країн-споживачів в Африці та Азії. За даними української влади – десятки тисяч тонн зерна було знищено. Атака на Одесу, здійснена в ніч проти 19 липня, була чи не найбільшою з початку воєнного конфлікту. Апогеєм обстрілів стала руйнація Спасо-Преображенського кафедрального собору та інших будівель культурної спадщини ЮНЕСКО.
Мета РФ зрозуміла. Програма-мінімум – викинути Україну зі світового ринку продовольства та зайняти це місце, показавши – без РФ і Путіна світ голодуватиме. Паралельно зруйнувати вітчизняну економіку, яка традиційно орієнтована на експорт зернових. Програма-максимум – зняття частини санкцій та перемир'я на своїх умовах із неодмінною окупацією зайнятих раніше територій. Звідси постійні вкидання від офіційних представників країни-агресора про те, що ми можемо повернутися до угоди, якщо ви виконаєте наші вимоги.
Головний підсумок ударів прямо зараз – навіть якщо угода знову запрацює, то вона буде не настільки ж ефективною через пошкодження в портах, ремонт потужностей яких вимагає багатьох місяців і великих капіталовкладень.
Україна відповідає
Звернувшись до Заходу по допомогу і традиційно не отримавши швидкої відповіді, українська влада вирішила, що в гру "залякай потопленням кораблів" можна грати і вдвох: "Міністерство оборони України попереджає, що з 00:00 21 липня 2023 року всі судна, що йдуть в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів Російської Федерації та українських морських портів, розташованих на тимчасово окупованій Росією території України, можуть розглядатися Україною як ті, що перевозять вантажі військового призначення, з усіма відповідними ризиками. Доля крейсера "Москва" доводить, що Україна має необхідні засоби для відбиття російської агресії на морі", – йдеться в заяві українського оборонного відомства.
А топити є що. Найбільше через чорноморські та азовські порти Росія експортує скраплений газ (на порт Тамань припадає близько 7,5% усього російського експорту), зерно (елеватори чорноморських портів Новоросійськ і Тамань обробляють близько 70% експорту російського зерна, а ще 30% припадає на азовські порти) й нафту (термінали в Шесхарісі та Південній Озеріївці – обидва в районі Новоросійська).
Після такої відповіді риторика росіян, які розуміють лише силу, дещо змінилася. Так, заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Вершинін роз'яснив позицію своєї країни, мовляв, насправді малося на увазі те, що Росія вимагатиме перевірку того чи іншого судна, якщо з'являться підозри, що воно йде "з чимось поганим". Ось що "Нептун" у змозі робити (ракетний комплекс ВМС України, яким минулого року потопили флагман Чорноморського флоту).
Проблеми для всіх
Обсяги експорту продовольства України скоротилися щонайменше на 30% після припинення дії зернової угоди. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства країни Микола Сольський. За його словами, багато компаній перейшли на відправку агропродукції вантажівками або залізницею, зокрема використовуючи інфраструктуру портів на річці Дунай.
Зміна маршрутів для транспортування скоротить щомісячний експортний потенціал країни вдвічі – із 7-8 млн тонн до 4 млн тонн – і завдасть серйозного удару по одній із найбільших статей доходів України. З огляду на те, що багато фермерів не мають великих потужностей для якісного зберігання зерна, зараз це стає величезною проблемою.
У МВФ заявили, що припинення зернової угоди несе ризик додаткового зростання цін на їжу, а світові ціни на зерно можуть зрости найближчим часом на 15%. І цей процес уже стартував. Лише за один день торгів у США ціна на пшеницю підскочила на 8,5%, що стало максимальним денним приростом із 2012 року.
Африка все більше злиться
Як відомо, 27-28 липня відбудеться саміт Росія – Африка. Більшість африканських лідерів проігнорували захід, який у Кремлі поспішили назвати проривом у міжнародних відносинах. На зустріч до Путіна вирішили приїхати лише 17 із 54 лідерів африканських країн. Багато в чому це пов'язано саме з блокуванням РФ експорту українського зерна. Найяскравіше за всіх африканські настрої показує коментар міністра поставок Єгипту Алі аль-Мусейлехі, який розкритикував дії РФ.
"Ми незадоволені виходом Росії з угоди ООН щодо експорту зерна. Такі дії у сьогоднішній ситуації неприпустимі", – сказав міністр. Політик додав, що уряд Єгипту веде переговори з Об'єднаними Арабськими Еміратами про виділення 400 млн доларів на закупівлю зерна в України.
Таке обурення зрозуміле. Адже через повномасштабну агресію РФ проти нашої країни економіка Єгипту зазнала сильних збитків від зростання ціни на пшеницю. Згодом ситуація на ринку покращилася, але терористичні обстріли РФ знову підвищили вартість зернових культур.
Туреччина поки що не з нами
Після розвалу зернової угоди особливі надії в Україні покладали на допомогу Туреччини, але даремно. Як повідомляє агентство Bloomberg, ця країна відхилила прохання України щодо захисту зерновозів у Чорному морі.
Туреччина навряд чи йтиме на відкрите зіткнення з російським флотом. Про це заявив посол України у цій країні Василь Боднар в ефірі всеукраїнського телемарафону.
"Щодо можливого зіткнення турецького та російського флотів, то це поки що нереально, оскільки це означає втягування НАТО", – заявив посол.
Президент Туреччини Ердоган таки обговорив із Володимиром Зеленським деталі продовження зернової угоди. Схоже, домовитися про підтримку не вдалося. Оскільки президент України скликав екстрений саміт Україна – НАТО, а Ердоган закликав Захід діяти відповідно до вимог Росії щодо відновлення угоди та розраховує на переговори з Путіним найближчим часом.
США заявляють про провокації
Прессекретар Ради національної безпеки Білого дому Адам Ходж заявив, що Росія може атакувати цивільні судна у Чорному морі та покласти провину за це на Україну. За його словами, влада США має інформацію про те, що РФ нібито вже встановила додаткові морські міни на підходах до українських портів.
"Ми вважаємо, що це скоординована спроба виправдати будь-які атаки проти цивільних суден у Чорному морі та покласти провину за ці атаки на Україну. Днями РФ провела тренувальний напад на модель корабля у Чорному морі. У нас є інформація, яка дає змогу припустити, що вони можуть готувати таку операцію", – сказав Ходж.
Про те, що Росія може посилити кампанію зі знищення українського продовольчого експорту, атакуючи цивільні судна у Чорному морі, заявили й у МЗС Британії.
ЄС допомагає та забороняє
Ухвалене Москвою рішення вважати всі судна, які прямують до українських портів Чорним морем, перевізниками вантажів військового призначення позбавляє Київ ключових ресурсів від експорту зерна, а тому Євросоюз наростить військову підтримку Україні. З такою тезою виступив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. За його словами, Європейська комісія (ЄК) планує збільшити вивезення українського зерна суходолом. ЄК дуже інтенсивно працює з прикордонними країнами ЄС та Молдовою щодо врегулювання логістичних проблем та збільшення пропускної спроможності маршрутів солідарності.
Поки що ця допомога лише на стадії ухвалення рішення. А ось те, що реально, – це обмеження на експорт українського зерна до країн ЄС. Польща, Угорщина, Болгарія, Словаччина та Румунія хочуть, щоб тимчасова заборона ЄС на імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку та олії була продовжена до кінця року, заявив міністр сільського господарства Іспанії Луїс Планас Пучадес. При цьому раніше міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявляв, що ЄК підготувала проєкт постанови, яка продовжує заборону імпорту з України зернових лише до 15 вересня. Тож війна війною, а зерно нарізно.
Володимир Зеленський назвав "відверто неєвропейським" можливе рішення щодо продовження обмежень на імпорт українського зерна та іншої сільгосппродукції. Досить емоційно розкритикував плани ЄС також і прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, це недружній і популістський крок, який вдарить по економіці України та світовій продовольчій безпеці.
"Польська влада буде підтримувати Україну тільки в тому, що вигідно для наших інтересів", – заявив заступник голови польського МЗС Павло Яблонський. Так він відреагував на слова української влади, додавши, що "це не надто дипломатична та розважлива заява". Заступник глави МЗС Польщі уточнив, що Варшава надає Києву "величезний обсяг підтримки", і закликав не виявляти агресію, а проаналізувати, "що наша країна справді зробила для України".
Потрібно показати свою силу та залучити НАТО
"Насамперед ми маємо намагатися самі розв'язати цю проблему, – вважає ексглава МЗС України Володимир Огризко. – Треба діяти на випередження агресора. Росія хоче заблокувати право використовувати наші порти й шантажує військовою силою. Я радий, що наше Міноборони відреагувало дзеркально, це демонструє рішучість країни щодо свого захисту. Ті ж танкери, які перевозять нафтопродукти Чорним морем, продаж яких дає росіянам надприбутки на продовження війни, мають стати нашою військовою ціллю. Тим більше, що технічні можливості їх уразити в України більш ніж є. Повірте, це досить відчутний фактор стримування для РФ", – упевнений Володимир Огризко.
На його думку, всі ці напрями треба чітко проговорити на засіданні Україна – НАТО й виробити спільний план дій. Окрім цього, треба порушити питання про те, щоб Чорне море стало внутрішнім морем Північноатлантичного альянсу.
"Треба розуміти головне – всі інші звернення по допомогу до будь-кого, крім НАТО, наприклад, до тієї ж Туреччини, призведуть до того, що Москва вимагатиме виконання своїх забаганок, на що категорично не можна погоджуватися", – наголосив ексглава МЗС України.