Блог | Переговори в Кремлі вбивці та крадія українських дітей з главою КНР

Як відомо, Zлочинець завжди хоче з часом побувати на місці свого злочину. Володимир Путін особисто обрав знак Z як символ російської агресії проти Києва, готуючи свою армію та російське суспільство до масових Zлочинів в Україні. Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі вже висунув йому звинувачення у скоєнні Zлочинів.

Крадіжка українських дітей російською стороною є серйозним злочином проти людяності, і Володимир Путін, як президент країни, який організував цю анти людську за природою справу, відповідатиме перед міжнародними судом та громадськістю за свої злочинні накази та дії. Йому також загрожує кримінальна відповідальність за військові злочини в Україні, зокрема, накази про масові ракетні обстріли українських цивільних об'єктів енергетичної інфраструктури.

Це військовий злочин, який не має терміну давності. Оскільки Путін вирішив жити сто років, його покарають в будь-якому разі ще за життя, якщо його не прикінчить оточення. Рано чи пізно його вхопить за руку міжнародне правосуддя. Також Путін має відповісти за навмисне знищення житлових кварталів у низці українських міст: Бородянка, Гостомель, Чернігів, Харків, Миколаїв, Херсон та багато інших. Особлива історія відповідальності Путіна Zлочини у Бучі. Глава Кремля присвоїв звання гвардійської 64-й мотострілецькій бригаді, яка вчинила найбільше вбивств і зґвалтувань у згаданому місті під Києвом. Значить вона виконала його накази. Особливо страшним Zлочином російської армії, де головнокомандувачем є Путін, стали систематичні бомбардування та жорстоке руйнування міста Маріуполь. Українські та міжнародні компетентні органи зараз не можуть дістатися до майже повністю знищеного півмільйонного українського міста. Є побоювання, що з початку війни вже 100 тисяч маріупольців загинули і померли від нелюдських умов життя.

Кров цих людей на руках кремлівського вбивці. Якщо він належить до homo sapiens, то мабуть втратив би сон і покінчив життя самогубством за свої Zлочини. Але головний ідеолог російського фашизму – рашизму залишається безтурботним. Для нього головне – як вижити в нинішній політичній турбулентності. Втрати на полях боїв російської армії, які вже сягнули 166 тисяч воїнів, його не надто хвилюють. Враховуючи, що в багатомільйонній Росії 166 тисяч сімей залишилися без своїх синів, батьків і близьких, він здається підтримує улюблене Сталіним прислів'я про те, що російські жінки народять ще більше солдатів. Особливого занепокоєння тут у нього немає.

Поки що гинуть найбідніші, чиї родини отримують гроші як компенсацію, і цим Кремль купує лояльність. Масово вбивають на українських полях битв представників російських нацменшин, які розосереджено проживають по цілій РФ, десь далеко від Москви та Петербургу і це Кремлю мало загрожує. Путін підтримав ініціативу Пригожина "трохи прочистити суспільство" і послати на смерть в Україну російських злочинців і в'язнів. Незадоволених після їх масової загибелі знову немає. Від мобілізації звільнені багатії і верхівка середнього класу. Це стосується дітей парламентарів, високопоставлених державних службовців, генералів і офіцерів ФСБ, поліції, армії. Таким чином, Путіну поки що вдається обійти масові невдоволення. А оскільки Кремль контролює всі російські медіа та соціальні мережі, відкритого бунту поки що начебто не видно. Але в середовищі російських багатіїв та інтелігенції поступово назріває невдоволення. Після оприлюднення Міжнародним кримінальним судом ордеру на арешт Путіна всі зрозуміли, що повістка у міжнародний суд може надійти до кожного і будь-якої миті. Путін стає токсичним, і краще вже зараз шукати йому заміну. Можливо, дехто з найближчого оточення глави Кремля залишиться біля нього до кінця, враховуючи, що вони вже перетнули межу неповернення, але не виключено, що навіть серед цього кола є переконання, що час Путіна закінчився.

Він процвиндрив міжнародний авторитет Російської Федерації, пустив на вітер більшу частину грошових резервів держави для ведення війни, яка жодним чином не приносить перемоги Російській Федерації, і, нарешті, отримав міжнародні санкції, які спочатку не були чутливими, а тепер завдають відчутного болю економіці та населенню. Росія може пробачити майже всі промахи тільки переможцю, але аж ніяк військовому невдасі і міжнародному злочинцю, якого в будь-який момент можуть заарештувати в 123-х країнах. Тому ситуація на полі бою зараз стає для Путіна вирішальною. Після ордеру МКС про арешт очільник Кремля судорожно намагається добитися хоч якихось результатів на передовій. У напрямку Бахмута він доклав величезних зусиль, кинув значні військові сили, але зворотний результат був мінімальним.

Для Путіна втрата Криму і Донбасу означає втрату власної голови. А Путін себе дуже любить. Таким чином, після рішення МКС про арешт, він почав діяти. Відправив свого двійника чи може двійників в Севастополь і Маріуполь. Путін має в своєму розпорядженні трьох двійників, які час від часу їздять по країні на заходи або проводять офіційні зустрічі замість свого боса. Ви повинні розуміти, що справжній Путін буде вести переговори принаймні на відстані 10 метрів, як, скажімо, з Макроном, ходитиме вулицею, де нема нікого, або хтось буде принаймні за 15 метрів. І коли Путін нібито виголошує промову на стадіоні або тисне руку якимось перехожим, фотографується з людьми поза межами Кремля, це явний сигнал, що перед вами фальшивка. Так до Севастополя приїхала підробка. У якийсь момент камера випадково зафіксувала, як вона щось поправляла на своєму обличчі. Багато хто відразу запідозрив, що це не просто двійник, який дуже схожий на очільника Кремля, а людина, яка просто поправляє маску Путіну. Ось вам сучасний Фантомас.

Це стосується й візиту Путіна до Маріуполя. Сцени, ніби зняті на кіностудії "Мосфільм". Все це Кремль вирішив продати російським глядачам як якусь реальність, яка є вигадкою та маніпуляцією. До приїзду президента Китаю в Москву, який Кремль вважає соломинкою порятунку, Путін ніколи б не ризикнув відвідати Севастополь і Маріуполь. Але політично це було для нього дуже важливо. Завоювання українського Криму в 2014 році російською армією почалося з Севастополя. А в Маріуполі Путін хотів показати, що він там начебто званий гість, навіть якщо убив 100 тисяч містян. Він приїхав туди вночі, як справжній злочинець, щоб на камерах не було добре зрозуміло, де він, може, в якомусь павільйоні для зйомок. Чого неможливо пробачити ватажку кремлівської зграї так те, що він нібито приїхав до Маріуполя на річницю вбивства в міському театрі декількох сотень місцевих жителів, переважно матерів з дітьми, де перед будівлею величезними літерами було написано ДІТИ. Слово ДІТИ виявилося для російського винищувача хорошим орієнтиром, куди скидати бомби…

Тож будемо спостерігати початок переговорів у Кремлі глави Китаю з убивцею та крадієм українських дітей. Якщо Пекін думає, що це терпимо для Києва, то дуже помиляється. Чогось подібного не пробачиш нікому, якщо звісно ти належиш до homo sapiens.