Блог | Після ліквідації терориста Ісмаїла Ханії, до Путіна має дійти – дістати можна кожного

Найконсервативніша іранська газета "Кейхан" – рупор найбільш радикальних сил ісламістського режиму, редактор якої призначається самим аятолою Хаменеї, надрукувала статтю під промовистою назвою "Мученицька смерть Ханії та перспектива зникнення Ізраїлю". Такий собі доктор Мохаммад Хоссейн намагається проаналізувати наслідки ліквідації одного з провідних терористів палестинського ХАМАСу Ісмаїла Ханії.

Відео дня

Мохаммад Хоссейн виписує 10 пунктів своїх ісламістських аргументацій:

"1. З мученицькою смертю Ісмаїла Ханії Ізраїль та Сполучені Штати знову вчинили нерозумно та показали, що вони перебувають на піку своєї безпорадності та не мають іншого вибору, окрім як тероризувати, щоб приховати свою фальшиву сутність, і це підтверджує та підкреслює слова та стратегії великого лідера революції про те, що "Палестина та Газа все ще є першочерговими для світу, і тиск на сіоністський режим має бути посилений".

Ліквідація політичного лідера терористичного ХАМАСу Ісмаїла Ханії, який винен у трагедії ізраїльського народу – організації потужного терористичного нападу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, в жодному разі не може бути "піком безпорадності".

 Навпаки, ізраїльтяни вкотре показали своїм ворогам, що кожний терористичний злочин, котрий вчинений проти ізраїльського народу, буде неодмінно жорстко покараний. А щодо перспективи зникнення Ізраїлю, то на сьогодні куди більшою є перспектива знищення Ірану, якщо він і далі буде нарощувати такими темпами непримиренну конфронтацію з західним світом.

А те що радикальні ісламісти готові проголосити Ісмаїла Ханію "мучеником Аль-Кудса" (Аль-Кудс – назва ізраїльської столиці Єрусалиму арабською мовою), вказує, що перетворення цього палестинського терориста на "мученика", "святість" якого в тому, що він прагнув знищити Ізраїль, вже не за горами. 

 "Тому, – наголошує Мохаммад Хоссейн, –  звільнення Кудса, як і будь-яке інше досягнення та перемога, досягнута досі, потребує крові, а кров мученика Ісмаїла Ханії, як і кров мученика Сулеймані, посилить волю та рішучість фронту опору".

"Мученик Ханія" хотів вигнати ізраїльтян з їхніх історичних земель, і тут прослідковується повна аналогія з тим, як Путін намагається "звільнити" від українців Україну. Такі ж терористичні підходи московитів, такі ж терористичні методи, і така ж нова війна ХАМАСу з Ізраїлем. Яку Москва запустила через свого подільника Іран, саме на день народження російського диктатора – 7 жовтня.

Далі іранська газета "Кейхан" продовжує: "2. Кров Ісмаїла Ханії в Тегерані призведе до неймовірного стрибка з руйнівними стратегічними наслідками проти Америки та Ізраїлю. Незабаром сіоністи дізнаються, яку велику стратегічну відповідь вони зможуть отримати після смерті мученика Ісмаїла Ханії в Тегерані. Будьмо впевнені, що мученицька смерть Ісмаїла Ханії в столиці Осі опору є великою перемогою, яку гарантував Бог".

Вже тепер зрозуміло, що іранські мулли готуються підвести під смерть Ханії релігійну ідеологічну основу. Вони отримали особу, яка за всіма їхніми канонами, підходить під порівняння з ще одним "мучеником" – Сулеймані. І все це тепер буде розкручуватися до нескінченності, адже наявність нового "мученика" тепер дає можливість освятити нові теракти проти ізраїльтян, мотивуючи це тим, що саме цього, мовляв, хоче їхній Бог.

На думку Мохаммада Хоссейна: "4. Мученицька смерть Ісмаїла Ханії в Тегерані зміцнить непорушний зв’язок між Ісламською Республікою Іран і Палестиною, а опір, що збільшиться після неї, зміцнить зв’язок між громадською думкою світу та іранською нацією проти сіоністів, як і мученицька смерть Абу Мохандеса разом із мучеником Сулеймані виявила глибину стосунків між народом Ірану та Іраку. Тепер Ісмаїл Ханія стане одним із великих мучеників іранської нації, а це означає, що палестинці мають зв’язок з іранцями більший, ніж будь-коли раніше, і кожен іранець є ближчий до палестинців, ніж будь-коли раніше ".

Можна не сумніватися, що усунення Ханії ще більше радикалізує ісламських фундаменталістів, які так само, як і Путін, намагаються зробити усе, щоб знищити західну цивілізацію. Очевидно, що ізраїльтяни, які, звісно, відслідковують усе те, що пише іранська преса, готуються вжити заходів у відповідь на прогнозований напад Ірану та його прибічників.

Поплічники палестинських джихадистів вже визначили ліквідацію Ісмаїла Ханії, як позасудову страту у чужій країні. Хоча Ханія був одним з керівників ХАМАСу, терористичної ісламської організації, котра несе відповідальність за багаточисленні вбивства цивільних ізраїльтян.

Тому його знищення після 7 жовтня 2023 року, є не менш законним, ніж знищення Усами бен Ладена після 11 вересня 2001 року. Терористів потрібно винищувати, щоб уникнути наступних терористичних актів у майбутньому. Тепер терористом номер один в світі залишається російський диктатор Путін, і його ліквідація могла б принести мир та припинення Росією терористичної війни в Україні. 

 Наступний блок статті звучить так: "6 Три столиці осі опору, Бейрут, Багдад і Тегеран, були атаковані, що свідчить про те, що Ізраїль хоче компенсувати велику поразку на полі бою такими незаконними діями, і ці вбивства показують, що вони не мають рішучості закінчити війну, і доля війни вирішиться лише на полі бою, вона в руках ракет!"

Наразі все йде до того, що Ізраїль не дозволить шахрайському режиму ХАМАСу утримувати далі владу над Сектором Газа. А всі винні у трагедії 7 жовтня повинні постати перед правосуддям. Та оскільки доставити більшість терористів, котрі несуть відповідальність за терористичний напад на Ізраїль 7 жовтня,  до Міжнародного суду в Гаазі поки що виявилося неможливо, то цілком логічно, що ізраїльтяни вирішили діяти на випередження.

Ізраїльтянам домовитися про мирне співіснування з Іраном – неможливо. І не виключено, що в найближчі дні Ізраїлю доведеться напряму зіткнутися з Ісламською Республікою Іран, яка стала основною причиною безладу на Близькому Сході. 

 Режим іранських мулл ніколи не визнає право Ізраїлю на існування, так само, як і терористична Росія ніколи не визнає право на існування Української держави. І з цього потрібно виходити колективному Заходу, плануючи близькосхідну політику та свої подальші кроки на, так званому, пострадянському просторі.

Автор статті передбачає після ліквідації Ісмаїла Ханії початок широкомасштабної регіональної війни і цитує Абу Захарі, одного з лідерів терористичного руху ХАМАС. Який  наголосив у відповідь на вбивство Ісмаїла Ханії: "Ми перебуваємо в центрі відкритої війни за звільнення Єрусалиму і готові заплатити будь-яку ціну". Махер аль-Тахер, один з офіційних осіб Народного фронту звільнення Палестини, також заявив, що "вісь опору повністю готова до протистояння, і я бачу, що ситуація просувається в бік максимального посилення протиборства".

Очевидно, що контрольований Тегераном ХАМАС, готовий спровокувати велику війну на Близькому Сході, яка на думку Москви, здатна відволікти увагу міжнародної громадськості від всього того, що робить терористична Російська Федерація в Україні. Кремль і режим іранських мулл діють в тісному тандемі та готові підпалити увесь світ, тільки щоб ліквідувати західне домінування та встановити тоталітарні правління в більшості держав світу.

Мохаммад Хоссейн в останньому, 10 пункті, висуває такі сумнівні ідеї: "Фронт опору планує щось більше, ніж штурм Аль-Акси, тобто "демонтаж сіоністського проекту" у будь-якій війні, незалежно від того, регіональна вона, чи не регіональна".

Ісламісти й не приховують своєї "священної мети" – знищення Ізраїльської держави за будь-яку ціну. Ізраїльтяни, як і українці, борються з варварами-загарбниками, що зазіхають на їхні землі.

Тому зачистка політичного лідера ХАМАСу, який несе пряму відповідальність за звірства і вбивства ізраїльських громадян, є нічим іншим, як засобом самооборони, щоб там ісламісти собі не говорили.

Підсумовуючи тези, котрі викладені в контроверсійній статті "Мученицька смерть Ханії та перспектива зникнення Ізраїлю", можна зробити висновки. Якби в Ірані думали, що зможуть перемогти Ізраїль, то вони б давно спробували це зробити. Проте Тегеран найбільше боїться бути приниженим Ізраїлем, як це було в минулому з арабськими країнами.

Ізраїльтяни – войовнича нація, але б коли вони не були такими, Ізраїлю, як держави, вже давно не існувало. Спробуйте погратися з ними, і ви неодмінно обпечетеся.   Усунення  лідерів ХАМАСу – це кроки, що варті закладених в них зусиль. Адже справедливість мусить взяти гору.

Варто звернути увагу на те, що коли Ізраїль здатен ліквідувати одного з лідерів терористичного ХАМАСу на території Ірану, то він так само має можливість націлитись й на іранських лідерів там. І аятолла Хаменеї, готуючи свою відповідь Ізраїлю, мусить враховувати це.  

Безсумнівно, що терориста Ісмаїла Ханію можливо було ліквідувати в самому Катарі, де він переховувався. Але це поставило під загрозу, як відносини між Сполученими Штатами і Катаром, так і ізраїльсько-катарські взаємини.

Водночас було набагато ефективніше здійснити акцію відплати в Тегерані, у центрі ворожої території. Що надсилає повідомлення ворогам Ізраїлю про те, що вони ніде не можуть відчувати себе в безпеці.

Досягнення цього в Тегерані, а тим більше в такий час, як  інавгурація нового президента, де зібралося багато високопоставлених гостей з інших країн, має величезний резонанс і наслідки, яких неможливо було б досягнути, якби місцем відплати був вибраний Катар.

І щоб там далі не писали в іранських медіа, точна зачистка лідера терористів, стала справедливою помстою за спроби "старти Ізраїль з мапи світу". І це виправдано. Можливо, тепер Ірану слід двічі подумати і переглянути свою політику, перш ніж направляти своїх проксі-терористів на війну з Ізраїлем?

Світ – небезпечне місце. Ірану, як і Росії варто було б припинити гратися з вогнем, бо після цього всяке може статися. І це стосується не тільки аятолли Хаменеї, а й російського диктатора Путіна.

Можливо, що після філігранної ліквідації Ісмаїла Ханії, до Путіна дійде – недоторканих немає, дістати можна кожного. Ніяка охорона не здатна гарантувати того, що після Ханії легко можна стати наступним.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...