Після перемоги Трампа в Путіна на першому етапі буде медовий місяць. Інтерв’ю з Пристайком про результати виборів у США

У США відбулися президентські вибори, які визначатимуть світову політику на довгі роки. Результат матиме потенційно сейсмічні наслідки по всьому світу. Стосовно України, то потенційно від наступного американського президента залежатимуть перспективи вступу країни в НАТО, продовження поставок західної зброї і умови мирних перемовин з Москвою в майбутньому.

Впевнену перемогу на виборах у США здобув кандидат від Республіканської партії – Дональд Трамп. Спостерігачі сходяться на думці, що його другий термін може бути досить небезпечним для України, адже передвиборчі висловлювання і потенційні дії радше грали на руку Кремля.

Тим часом в один день з президентськими виборами відбулися і вибори до Конгресу. У Сенаті республіканці вже отримали більшість, чого не було останні чотири роки та мають значну перевагу в Палаті представників, все це дозволить Трампу почуватися набагато впевненішим.

Про результати виборів у США та їхній вплив на ситуацію в Україні та світі своїми думками в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився колишній надзвичайний і повноважний посол України у Великій Британії, ексміністр закордонних справ України, ексголова місії України при НАТО Вадим Пристайко.

– Передбачалося, що боротьба між кандидаткою від Демократичної партії Камалою Гарріс та Дональдом Трампом буде запеклою, але результат виявився іншим – впевнена перемога останнього. Якщо до цього додати контроль, який республіканці отримали і над Конгресом, то картина виявиться ще більш вражаючою.

– Я думаю, що багато з оглядачів, з політиків помилилися, наскільки Сполучені Штати зараз хочуть змін. І ситуація дійсно буде складна для тих, хто поставив усі карти на Гарріс, але для того є мистецтво політики та дипломатії, щоб усвідомлювати можливість планувати свої дії в умовах невизначеності. Нам же треба почати з того, що поважати вибір наших партнерів і друзів американців. А вже потім висловлюватись і думати, яким чином це впливатиме на Україну.

– Стосовно України, це буде підтримка чи зрада? Адже ті заяви, які надходили напередодні дня голосування і від Трампа, і від представників його команди, чітко демонстрували досить негативний сценарій щодо підтримки України.

– Я впевнений, що не можна уникнути розмови з Путіним зараз без розмови про війну в Україні. Але те, що слова кандидата Трампа будуть відрізнятися від дій президента Трампа, – це теж очевидно. Треба визнати, що ми багато разів нагадували українцям, закоханим у ту політику, яку проводять демократи, про те, що, зброю першу надав нам Трамп. Ви пам'ятаєте, як Трамп поводив себе агресивно щодо росіян і сирійського уряду, коли були підозри застосування хімічної зброї. Тобто є певні фактори, які дозволяють нам теж очікувати радикальних кроків щодо російсько-української війни. І те, що в Путіна на першому етапі буде такий, знаєте, як медовий місяць, я впевнений в цьому, але нам треба втриматись, реагувати спокійно, тримати фронт, адже не все пропало.

– Це так, але ж і ситуація змінилася з часу минулого президентства Трампа. Інша команда, інші реалії світові, інші заяви напередодні виборів. Не буде стримувального фактору в плані демократичного Конгресу, де принаймні в Сенаті республіканців отримали більшість за останні чотири роки. Палац представників, у них там також велика перевага.

– Але не було такої агресивної війни Росії, розв'язаної проти сусідній держави України, як тоді. Ми з вами ще точно не знаємо, хто буде його керівником, наприклад, Пентагону.

Ми з вами не знаємо, хто буде державним секретарем, хто ці його найближчі радники. Ми бачимо ці плани, які є, вони всі далекі від реальності, більшість з них будуються тільки для того, щоб сподобатись кандидату Трампу і отримати своє місце в адміністрації. Коли ці люди займуть місця і розберуться з конфліктом, буде зовсім інша картина.

Це їхня сторона роботи, є ще наша сторона роботи. Мало того, що ми маємо продовжити захищатись так, як ми робимо, і вичистити багато тих недоліків, які не дають нам можливості воювати на повну, нам ще треба відновлювати ті зв'язки, будувати нові мости, які були зруйновані, спалені з адміністрацією Трампа, коли ми вкотре намагалися хитатись то в сторону Трампа, то потім в сторону демократичної адміністрації. Ці гойдалки дипломатичні дуже складні для управління цими процесами, і в більшості випадків треба триматися однієї своєї лінії.

– В України є щось запропонувати Трампу сьогодні, щоб він як бізнесмен зважив цю пропозицію і схилив шальки терезів на нашу сторону і не припинив допомогу?

– Я невеликий шанувальник пошуку в українських надрах чогось цікавого і купівлі якоїсь певної допомоги в обмін на це. Мені здається, що нам треба будувати відносини зі Штатами на рівні цінностей. Хоча кажуть, що у Трампа немає цінностей. Це не так. Кожна людина має, і він теж. Зокрема, розвиток бізнесу, про який ви казали.

Але, знаєте, ми вам сто тисяч, умовно, тонн уранової руди, а ви нам відправите десять ракет або захистіть нас протягом одного місяця, то так не спрацює. Нам треба пояснювати їм, для чого США захищати Україну, для чого вкладати в нашу країну, і що вже вкладено дуже багато. Я думаю, що це той аргумент, який буде дієвим.

Стосовно домовленостей з Путіними, то треба реагувати також поки що спокійно. Так, у вас є якесь чуття, що ви можете достукатися до Путіна, ви можете якось домовитися, пробуйте. Ми подивимося, як це вийде. Врешті-решт ми будемо весь цей час воювати.

Приблизно така позиція була в Ізраїлю, і це призвело до того, бачите, Ізраїль вистояв всі ці роки війн. Повагу не випрошують, її завойовують. Напевно, буде дуже складно. Особливо те, що стосується цих місяців, поки повністю не ввійде у свої справи нова адміністрація Трампа.

– Президент Сербії Вучич напередодні зазначив, що якщо Трамп переможе, він запропонує росіянам і українцям укласти перемир'я вже на період від католицького Різдва до православного Різдва. Тобто кінець цього року – початок наступного. Ви вважаєте цей сценарій реалістичним?

– Те, що він запропонує нам перемир'я, я переконаний на 100%. Наскільки це перемир'я може втриматись, тут складніше питання. Хочу нагадати, що протягом так званого Мінського процесу, який чомусь у нас вже в Україні сприймається як трохи не зрада, було більше 20 різних форм перемир'я, деякі трималися місяцями.

Треба не путати перемир'я з припиненням війни, яка від цього, як показує практика, не припиняється. Подивіться навіть, що відбувається між Північною та Південною Кореєю. Вони до цього часу не мають договору про припинення вогню, формально перебуваючи в стані війни. Це не заважає Південній Кореї розвиватися і бути однією з найрозвиненіших країн світу.

– Але для цього ж потрібні хоча б певні безпекові гарантії. Тобто не вийде так, що ось перемир'я, замороження відбудеться. При цьому росіяни будуть готуватися і підготуються до ще більшої війни, а на Заході, у Сполучених Штатах нам казатимуть, що зараз перемир'я, яка зброя додаткова, які кошти і все таке інше.

– Насправді пауза вигідна для всіх. Якщо ми достатньо зрозуміли наші всі помилки, коли багато років не користувалися цими паузами і не зміцнились, то, можливо, хоча б зараз нарешті зрозуміємо, що треба вичистити корупціонерів, які крадуть мільярдами, нарешті запустити масштабне виробництво зброї, енергетику відновити та реально захистити. Тобто нарешті робити ту домашню роботу, яку відкладали весь цей час.

Я не кажу, що ми нічого не зробили. Перший прояв того, що ми щось таки зробили, те, що ми з вами ще живі, спілкуємось українською мовою на українському телебаченні. Але, в принципі, нам багато чого ще треба зробити, скористатися цими місяцями. Треба пояснити собі і європейцям, що нічого не міняється. Україна не збирається здаватись, якщо якісь зміни відбудуться в нашого найпотужнішого партнера. Треба дочекатись, поки партнер розбереться зі своєю домашньою роботою і знову відновить нам допомогу. Але без цієї допомоги ми дійсно не впораємось.

– На ваш погляд, чинна адміністрація президента Байдена на щось спроможна в останні тижні своєї каденції? Наприклад, нарешті дати дозвіл на удари по території РФ західними ракетами?

– Теоретично так. Нічого не зупиняє зараз чинного президента США для надання такого дозволу. Повірте мені, що багато республіканців так само хотіли би, щоб Україна не воювала з однією зв'язаною рукою за спиною, вони самі про це кажуть.

Чи буде щось зроблено, враховуючи певну політичну культуру, яка існує в США, не створювати, знаєте, таких надмірних проблем для майбутньої адміністрації? Складно прогнозувати. Що точно може адміністрація Байдена, так це вичистити зараз ті всі запаси, які вони можуть нам передати за ці останні тижні.

Перемога Трампа змінить баланс сил у Європі загалом? Цей фактор може зробити, наприклад, так, що прем'єр-міністр Угорщини Орбан стане одним з основних лідерів у Європі, що для нас є не найкращим варіантом? Чи ті ж європейські праві, які орієнтувалися на Трампа і часто мають проросійські погляди, можуть ще активніше підняти голову всередині ЄС.

– Треба усвідомлювати, що довгий час цінності, які пропагували, зокрема, демократи Сполучених Штатів, перестали бути прийнятними або цікавими в більшості західної цивілізації. Але це природний процес. Проявом цього процесу є поява таких людей, як прем’єр Словаччини Фіцо, як Орбан. Якщо цей процес не усвідомлювати і не розуміти, як виживати в його умовах, то ми і надалі будемо стикатися з появою дивних персонажів. Якщо зрозуміти, що відбувається, зокрема, і в нашій країні також, тоді ми бачитимемо, як у цій об'єктивній картині взагалі виживати. Я впевнений, що з приходом Трампа багато чого поміняється, але, повірте мені, домінування таких людей, як Орбан, не відбудеться хоча б, зокрема, через те, що немає потужності для домінування у невеликої країни Угорщини, яка переживає не найкращі економічні й політичні часи.

Хоча, очевидно, на телеекранах ми побачимо кадри, де поряд стоять усміхнені Орбан з Трампом, але це теж до певного часу.

– Європа готова до того, про що говорив майбутній віцепрезидент в адміністрації Трампа Венс, що "Америка не буде платити ні за відбудову України, ні за її безпеку після того, як буде встановлено перемир'я. Це робитиме Європа".

– Європа про це багато років говорить, і багато чого було зроблено, і гроші, які є, умовно кажучи, в Німеччині, Франції і в самої Європейської комісії, – це грандіозні гроші, за якими можна було б відновити не одну Україну. Чи будуть ці гроші спрямовані на те, щоб відновити нашу державу, – це складне питання, і багато в чому залежатиме від того, що проєкт "Україна" запропонує Європі.

Якщо рятування України або відновлення потрібне лише для того, щоб не збільшувалися потоки мігрантів з України, це одна справа. Якщо Європа побачить, що український проєкт живий, цікавий, з якого можливий буде новий центр зростання економіки, зростання потужностей, – це зовсім інший варіант. Дуже багато залежить зараз від нас з вами. Передусім це вихід із війни, про який ми давно говоримо, а друге питання – що являє сама по собі Україна. Це нова Польща з потужною майбутньою економікою чи це колишні Балкани, які будуть потребувати уваги, грошей та значних політичних зусиль? Ось де зараз проходить розлам, прийнятий в ЄС.