УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Віктор Каспрук
Віктор Каспрук
Політолог, журналіст-міжнародник, публіцист

Блог | Почалася велика геополітична гра: як злив Тейшейри змінює війну

Почалася велика геополітична гра: як злив Тейшейри змінює війну

Росія втратила своє майбутнє 24 лютого 2022 року, у день свого вторгнення в Україну. Вона буде фрагментована, і кремлівцям дуже пощастить, якщо під їхньою владою опиниться її невелика частина – Московія.

Відео дня

Документи, які були розголошені Джеком Тейшейра, не дивлячись на те, чи це навмисний злив інформації, чи щось інше, переформатовують ситуацію у російсько-українській війні. Оскільки не дивлячись на те, що Сполучені Штати і об’єднана Європа надаються Україні велику допомогу, її явно недостатньо для того, щоб переломити ситуацію на користь Української держави. І це мають розуміти і в Пентагоні, і в штаб-квартирі НАТО.

Можна сказати, що після появи цих документів перед прогнозованим початком контрнаступу українських військ, почалася велика геополітична гра у "вірю-невірю". Адже якщо гіпотетично припустити, що московські шпигуни могли отримати подібну надсекретну інформацію, то навряд чи їм було б вигідно публічно запускати її в інформаційний оббіг. Вони тримали її у великому секреті, сподіваючись на те, володіння нею зможе переломити ситуацію на фронтах цієї кривавої війни.

Тому цей секрет Полішинеля, хоч на перший вигляд виглядає, як спланована кимось спецоперація, надалі на перевірку може виявитися "багатоходівкою", за якою стоять конкретні плани ввести "кремлівських мудреців" у сум’яття. Адже поява додаткової інформації, яку важко повністю перевірити, але й неможливо повністю спростовувати, це саме те, що збиває російського диктатора з пантелику. При цьому створюючи для Кремля ситуацію, за якої ризики від неправильно прийнятих рішень, кардинально погіршують наявний стан справ.

Там довго ще будуть розмірковувати над тим, чи це справжня інформація, фальсифікована інформація, дезінформація, злив шпигунської інформації, чи контршпигунство. Така собі геополітична головоломка, яку неможливо вирішити.

Якщо детально проаналізувати цей інформаційний "викид", то не важко помітити – в ньому забуто, що у 2022 році українська армія спромоглася повернути значну кількість територій України, маючи менш оснащене військо та без повноцінного прикриття з повітря. І насправді у 2023 році нічого не змінилося, за винятком того, що росіяни втратили набагато більше техніки та набагато більше досвідчених військ. А також витратили набагато більшу кількість боєприпасів порівняно з українцями.

У 2023 році українці мають краще підготовлених військових і більш сучасну техніку. Отже, насправді, цього року українці перебувають у набагато кращому становищі, ніж минулого року. Крім того, на якому б напрямку українці не вирішили атакувати, це, ймовірно, буде в тому місці, у якому росіяни на це не очікують, як і минулого разу.

І навіть якби якимось дивним чином, а цього ніколи не буде, Російська Федерація змогла захопити всю Україну, вони б зіткнулися з величезною партизанською війною, яка могла  тривати десятиліттями. Тому навіть "перемога" не була б перемогою для Росії, навіть якщо не рахувати їхні колосальні втрати в техніці та живій силі, які вони ніколи не зможуть відновити.

Якщо говорити про таке страшне протистояння, як російсько-українське, то необхідно робити похибки на "туман війни", коли йдеться про дані розвідки та її прогнози. Враховуючи ті факти, що навіть за наявності вірогідної і перевіреної інформації, існує багато змінних.

Ви можете до останньої хвилини не знати, де ж саме конкретно відбуватимуться битви, поки вони насправді не розпочнуться. І все, що ви можете зробити до того, то це якомога більше зібрати інформації та професійно обробити її.

Зараз, в епоху миттєвого поширення новин засобами масової інформації, важко уникнути дезінформації, якщо вона навіть завуальована під правдиві дані. Тому намагання багатьох видавати себе за "великих втаємничених", здаються даремними, навіть коли вони дістають "ексклюзив", який на перевірку може бути не у всьому правдивим. Через те, що здебільшого ми можемо більш-менш точно сказати про поточні лінії розмежування, бойовий порядок військ противників, але боєготовність, боєприпаси, моральний дух і стан, в якому знаходиться його зброя, важко достовірно оцінити перебуваючи ззовні.

Хоча вже зараз можна впевнено сказати, що надходження західної зброї і логістичні ланцюжки її постачання до України завадять загарбницьким планам Російської Федерації, поки в українців залишатиметься велика мотивація і воля до перемоги. А цього у нас не відібрати ніколи, щоб не робили московські вороги.

"Уроки Криму" 2014 року добре засвоїли як в Україні, так і в Америці, та на Заході в цілому. Тому не має значення, чи цей "витік" розвідданими є правдивим, чи ні. Якщо українським генералам потрібно буде змінити план, тому що він скомпрометований, вони це оперативно зроблять. Росія все одно очікує на контрнаступ України, і тут для Москви нічого нового немає.

У Кремлі й досі не готові усвідомити, які надзвичайно великі іміджеві втрати понесла Російська Федерація за рік війни з Україною. Тепер у Путіна вже не має жодних підстав говорити про Росію, як про "світову державу". А ще зовсім недавно він думав, що зможе легко перемогти Україну, як тільки російські війська перейдуть український кордон.

Однак жодних білих прапорів він на українських територіях не побачив. РФ загрузла у війні, і, у кращому випадку, тепер Росія є лише регіональною державою, яка навіть не може успішно здійснити вторгнення до набагато меншого сусіда.

А увесь ядерний арсенал Путіна марний у звичайному військовому конфлікті. Він знає, що в ту хвилину, коли він використає навіть невелику тактичну ядерну зброю проти України, отримає потужний удар у відповідь. Україна зараз знаходиться прямо на порозі НАТО, і Захід не допустить використання ядерної зброї в сучасному світі. У Північноатлантичному альянсі знають, що дозволити Путіну використати будь-яку ядерну зброю – означатиме навстіж "відкрити двері" до Армагеддону.

Та, не дивлячись ні на що, Путін вперто не бажає відмовитися від загарбання України. Хоча за рік війни він наочно довів всьому світу, що його терористичне військо – це "потьомкінська армія", а його нафтова зброя не є зброєю. Диктатор зробив НАТО згуртованим і надзвичайно об’єднаним та сприяв його швидкому розширенню. Тепер  Росія благає Іран та Північну Корею про допомогу. І він перевів Російську Федерацію в нікчемний статус держави-васала Китаю. І усі ці "здобутки" навіть найвідданіші пропагандисти його режиму навряд чи наважаться видавати за "перемогу".

Не говорячи вже про марнотратство ресурсів Росії, втрату життів мобілізованого на війну її населення, безперспективну витрату фінансів, які могли б піти на соціальні проєкти, а не на війну. Через надмірні геополітичні амбіції Путіна, який замахнувся на те, щоб стати "володарем світу", не маючи на це жодних об’єктивних підстав, зникли перспективи розвитку РФ.

Хоча запущені Джеком Тейшейрою документи не підтверджують і не спростовують, хто насправді перемагає у цій жахливій війні, котру розпочала путінська Росія, а аналіз стосується лише суто військових аспектів, одним дуже важливим фактором є різке погіршення російської економіки. Санкції та ізоляція Російської Федерації працюють, хоч і дуже повільно.

Наслідком чого в Росії спостерігаються значні соціальні та політичні хвилювання. Сто із кожної тисячі чоловіків призовного віку виїхали або переховуються; рубль досяг свого нового мінімуму; заводи не можуть отримати критично важливих деталей та матеріалів, й цей список можна продовжувати і продовжувати. І хоча Путін все ще має диктаторські повноваження, він не зможе вічно ігнорувати та заперечувати деградацію, яка роз’їдає російське суспільство зсередини.

Не можна закривати очі й на те, що Росія навіть не дійшла до найважчого. Вона не має й однієї десятої військ, потрібних для окупації та утримування під своїм контролем території України. Росіяни не виявляють бажання добровільно йти на путінську війну. Та і як вони збираються окупувати націю, яка ніколи не погодиться з реалізацією путінських мрій про "велику Росію"?

Поява цієї контроверсійної інформації напередодні прогнозованого українського контрнаступу може означати й те, що хтось намагається сплутати Україні плани. Адже в Москві знають тільки, що Україна готує елітні сили, які зможуть використовувати складну військову техніку та оперативну інформацію, що їй надають наші західні союзники. Однак при цьому необхідно враховувати, що Україна грає в шахи, де для гросмейстера важлива кожна фігура, а Путін грає у шашки, і шляхом підлих комбінацій хоче знайти спосіб пройти в дамки та виграти, не дивлячись на слабкість своєї позиції та відсутність наявних ресурсів.  

Чи хотів цього Джек Тейшейра, чи не хотів, але він змінив ситуацію на полі великої гри. Увесь світ побачив, що Росія тільки прикидається військовою потугою, а насправді вона видихається і хоче закінчення війни, але на своїх умовах.

Витік цієї інформації не змінює того факту, що Росія погано підготовлена до ведення війни. Москва дуже недооцінила можливу  реакцію світу на підтримку України та її жорсткий опір окупантам. Тому українці і Захід не повинні суттєво змінювати характер короткострокової стратегії. Російська Федерація вже не має ресурсів, щоб надовго затягувати цю війну.

Росія втратила своє майбутнє 24 лютого 2022 року, в день свого вторгнення в Україну. Вона буде фрагментована на десятки частин, і кремлівцям дуже пощастить, якщо під їхньою владою опиниться її невелика частина – Московія. А в історії вже назавжди зафіксовано, що Путін привів Росію до найнижчої точки занепаду за увесь час її імперського існування. 

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...