Відео дня
"Подолати розкол заради держави": чому законопроєкт про держнагляд над громадами став причиною конфлікту і яке рішення потрібне Україні
В Україні триває конфлікт між центральною владою та місцевим самоврядуванням щодо законопроєкту №4298, який стосується державного нагляду за громадами. Документ, що мав стати логічним завершенням реформи децентралізації, вже понад три роки перебуває в підвішеному стані через політичні суперечки.
Про це йдеться у матеріалі ZN.UA. З одного боку — парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з іншого — Асоціація міст України (АМУ). Головний предмет спору — модель державного нагляду: для уряду вона є інструментом контролю, для місцевої влади — ризиком повернення централізованого управління.
Законопроєкт №4298, який передбачає зміни до закону про місцеві державні адміністрації (МДА), був зареєстрований ще у 2020 році та отримав підтримку ключових стейкхолдерів. Він навіть пройшов перше читання, однак до другого читання його неодноразово переписували, щоразу посилюючи повноваження центральної влади. Це викликало спротив Асоціації міст України, яка побоюється втручання держави в роботу громад. Минулого тижня профільний комітет знову ж таки відклав розгляд проєкту закону №4298 про внесення змін до закону про місцеві державні адміністрації (МДА).
Голова Центру політико-правових реформ та співавтор законопроєкту Ігор Коліушко в коментарі ZN.UA наголосив, що ухвалення законопроєкту №4298 є важливим для завершення реформи, євроінтеграції та відновлення регіонів після війни. Проте політичні ігрища поставили реформу на паузу.
Конфлікт між центральною владою та місцевим самоврядуванням загрожує не лише внутрішнім розколом, а й міжнародним іміджем України. Європейські партнери визнали децентралізацію однією з найуспішніших реформ країни, але затягування процесу може призвести до втрати міжнародної фінансової підтримки. Уже зараз Україна ризикує не отримати 400 млн євро з бюджету ЄС на 2025 рік.
За словами експерта, проблема полягає у тому, що державний нагляд за місцевою владою та якістю публічних послуг, які вони надають, фактично не працює з 2014 року. Відсутність ефективного контролю призводить до зловживань, а нова модель нагляду могла б запобігати корупції на місцях. Водночас місцеві державні адміністрації, які стали своєрідним "гібридним утворенням", побоюються, що наглядові механізми можуть використовуватися як засіб політичного тиску з боку центральної влади.
"Нагляд за законністю треба впроваджувати якомога швидше. Тому що, користуючись вакуумом державної влади, органи місцевого самоврядування не завжди свято дотримуються законів. Тоді як логіка реформи полягала в тому, що ми у межах децентралізації значно розширюємо повноваження і можливості органів місцевого самоврядування, паралельно створюючи систему нагляду, щоб вони не порушували закону під час реалізації цих повноважень", – наголосив експерт.
Коліушко зазначив, що реформа місцевих державних адміністрацій повинна базуватися на чіткому розподілі повноважень. Передбачалося, що місцеві адміністрації зосередяться на координації роботи центральних органів виконавчої влади та нагляді за законністю рішень місцевих рад. Проте через відсутність змін до Конституції цей процес загальмувався.
При цьому, на думку Коліушка, така модель, де люди, котрі справді хочуть щось змінити, могли б ефективно працювати, корисніша, аніж тоді, коли "спочатку намагаються завести "правильних" людей, а потім під них змінюють правила".
"Я не вірю в такий підхід. Він є набагато менш продуктивним. По-перше, дуже складно визначити, хто "правильний", а хто — ні. По-друге, я ніколи не брав участі в кадрових призначеннях — це справа політиків. Я працюю виключно з юридичними документами", – зазначив він.
Одна зі статей проєкту стосується взаємодії місцевих державних адміністрацій (МДА) з підприємствами, установами та організаціями. Документ передбачає, що МДА управляють майном підприємств, які входять до їхньої сфери управління, а голови адміністрацій мають право укладати та розривати контракти з керівниками таких підприємств і установ. Асоціація міст України (АМУ), головою якої є мер Києва Віталій Кличко та виконавчим директором Олександр Слобожан, виступає проти цього.
За словами співавтора законопроєкту, якщо підприємства створені самою адміністрацією або передані їй в управління, то логічно, що вона має право укладати контракти з їхніми керівниками. Можливо, побоювання АМУ пов’язані з тим, що ця норма може згодом поширитися на інші підприємства, які формально не належать до сфери управління МДА. Це питання потребує уточнення.
Законопроєкт також передбачає, що керівників підприємств, які підпорядковуються міністерствам та центральним органам виконавчої влади, призначатимуть і звільнятимуть за погодженням із головою відповідної адміністрації. Виняток становлять керівники підприємств Збройних сил та інших військових формувань.
Експерт назвав цю норму проблемною, оскільки вона веде до надмірної концентрації влади в руках голів обласних державних адміністрацій. До прикладу, директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак вважає це загрозою "феодалізації", а Коліушко — "надмірною регіоналізацією". Відсутність чіткого розмежування повноважень може призвести до зрощення місцевих бізнес-еліт із державною адміністрацією, що створить додаткові ризики. Якщо не врегулювати це питання зараз, у майбутньому навіть Кабінет Міністрів може постати перед труднощами у взаємодії з такими регіонами.
Відтак, у проєкті закону йдеться про необхідність розмежувати повноваження і між центром та органами місцевого самоврядування, і всередині виконавчої влади, а робити це треба паралельно та вже зараз.
"І це прямо зазначено в Концепції реформи. У першій версії нашого законопроєкту це було чітко виписано: ми розмежували функції між обласними й районними державними адміністраціями. Ба більше, районні — не лише обласні — державні адміністрації повинні були б мати право напряму комунікувати з Кабінетом міністрів. Але в останній редакції законопроєкту голови районних державних адміністрацій не мають права звертатися до уряду безпосередньо — лише через голову обласної держадміністрації", – пояснив Коліушко.
Крім цього, тривають обговорення щодо ще однієї концепції – підвищення статусу обласних державних адміністрацій (ОДА) до надрегіонального рівня. Це означатиме створення укрупнених надрегіонів, куди передадуть функції нинішніх ОДА.
Згідно з цією концепцією, одна надрегіональна адміністрація відповідатиме одразу за три-чотири області, координуючи роботу 10–12 районних адміністрацій. Це, на думку авторів ініціативи, сприятиме ефективнішому управлінню.
Коліушко вважає важливим, щоб реформа залишалася частиною урядової вертикалі, а не перетворювалася на так звану "вертикаль президента". Однак наразі Кабінет Міністрів і профільне міністерство не виявляють активності щодо цього питання. Він наголосив, що хтось має взяти відповідальність за реалізацію цієї ключової реформи в державному управлінні.
Проте Україна все ж має знайти модель державного нагляду, яка не руйнує децентралізацію, а гарантує її ефективність і прозорість. Виходом із ситуації може стати повернення до первинної версії законопроєкту, ухваленої у першому читанні. Однак для цього необхідна політична воля.
Як повідомляв OBOZ.UA, в Україні готується до розгляду законопроєкт про часткове закриття інформації про об'єкти нерухомості. Цю законодавчу ініціативу розкритикували правозахисники, оскільки це створить перешкоди для журналістів, які фіксують корупцію. Також нововведення може негативно вплинути на звичайних громадян, які, купуючи квартиру, не зможуть перевірити її власника.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!