Позиція Рамасвамі щодо української війни: результат слабкої та програшної стратегії Байдена з підтримки України
У міру наближення президентських виборів у США, які традиційно мають бути проведені в листопаді наступного року, відбувається активізація в середовищі претендентів на пост кандидата від Республіканської партії. Серед низки учасників, окрім одіозного експрезидента Дональда Трампа та більш-менш відомого губернатора Флориди Рона Десантіса, найбільшу увагу ЗМІ привертає фігура молодого мільярдера індійського походження Вівека Рамасвамі, передусім завдяки його скандальним висловлюванням.
Тож, 38-річний член Республіканської партії США є доволі успішним підприємцем, хоча його біофармацевтичний бізнес спіткала низка скандалів. Жодного політичного досвіду Рамасвамі фактично не має, тому його прихід у політику є нічим іншим, як спробою здобути публічний імідж та популярність перед судовими позовами, які загрожують його бізнесу. У своїй передвиборчій програмі Рамасвамі позиціює себе як лібертаріанець та виступає послідовним противником "лівацтва". Зокрема, він проти викладання критичної расової теорії, а також проти позитивних дій у США, називаючи їх "найбільшою формою інституціоналізованого расизму в сучасній Америці". Також заявляв про підтримку заборони абортів пізніше шести тижнів. Ще більш скандальними пропозиціями Рамасвамі є скасування Департаменту освіти, Федерального бюро розслідувань (ФБР) та Служби внутрішніх доходів (IRS), а також підвищення виборчого віку до 25 років усім, окрім військових і деяких категорій громадян.
Однак для України найбільшу увагу і загрозу представляють його абсолютно цинічні навіть як для політика, а головне – абсолютно дилетантські як для потенційного кандидата в президенти США висловлювання щодо російсько-української війни. Свої думки Равасвамі неодноразово висловлював у своїх виступах, інтерв’ю та у програмній статті видання The American Conservative.
У цьому матеріалі основним лейтмотивом звучить теза про те, що найбільшу небезпеку для США становить зближення Москви й Пекіна. Тому, вважає Рамасвамі, війна в Україні ще більше штовхає Росію і Китай одне до одного. Зокрема, він пише: "Як президент США, я поважатиму і відроджуватиму спадщину Ніксона, відкидаючи кровожерливу балаканину корисних ідіотів, які проповідують безвиграшну війну в Україні, що ще більше зближує наших двох ворогів – великих держав".
Ба більше, у разі обрання Вівек Рамасвамі хоче поїхати у 2025 році до Москви, аби "забезпечити мир в Україні на умовах, які ставлять американські інтереси на перше місце". Для цього він пропонує наступний план: "З цією метою я прийму російський контроль над окупованими територіями та пообіцяю заблокувати кандидатуру України в НАТО в обмін на вихід Росії з військового союзу з Китаєм. Я скасую санкції та поверну Росію на світовий ринок. У такий спосіб я піднесу Росію як стратегічний фактор стримування китайських планів у Східній Азії". На його тлі навіть Дональд Трамп відкрито не наважувався визнавати всі окуповані території російськими, намагаючись звести питання передусім до Криму.
З іншого боку, до обнадійливих факторів можна віднести результати свіжого опитування Wall Street Journal щодо голосування за кандидата в президенти США від Республіканської партії. Вони мають такий вигляд: Трамп – 59%, Десантіс – 13%, Хейлі – 8%, Рамасвамі – 5%, Крісті – 3%, Пенс – 2%. Загалом в опитуванні про те, кому віддали свій голос виборці, Дональд Трамп і чинний президент Джо Байден набирають по 46% кожний. Тому серйозне занепокоєння фігурою Рамасвамі буде в майбутньому, коли політиків його типу в США стане більше.
Відповідно, можна констатувати, що саме слабка, нерішуча і відверто боязка зовнішня і військова політика Джо Байдена в російсько-українській війні призвела до появи такого одіозного персонажа, як Вівек Рамасвамі, а точніше до появи тих абсолютно проросійських тез, які він озвучує. В намаганнях конкурувати з Байденом він давить на головні слабкі місця Байдена – слабку ефективність військової допомоги Україні, але пропонує вирішити це найжахливішим, але фінансово вигідним способом – припинити допомогу і піти назустріч вимогам Росії, тобто фактично Рамасвамі можна впевнено назвати капітулянтом.
З іншого боку, якщо уряд Байдена надав би Україні не кілька десятків пускових HIMARS з 400 на озброєнні армії США, не 31 танк "Абрамс" із багатьох тисяч на складах, не дві батареї ЗРК Patriot з тисячі пускових у США, не кажучи вже про далекобійні ракети ATACMS, які досі є "табу" для демократів. Якби США самі надали літаки F-16 з кількох тисяч своїх запасів, а не змушували Нідерланди та Данію віддавати Україні мізерну кількість, що виводяться з озброєння цих країн, – які були результати війни? Можна припустити, що ЗСУ могли звільнити окуповані території раніше, ефективніше, з меншими втратами та були набагато ближче до завершення війни, ніж зараз.
Тому саме абсурдність і відверте капітулянтство в ідеях Рамасвамі мають змусити Джо Байдена замислитись, чому тези республіканця та й інших конкурентів-трампістів знаходять чималу популярність у виборців. Тому найкращий засіб перемогти суперників на президентських виборах 2024 року – це вибити з-під них фундамент, на якому вони ґрунтують свою критику. Для цього необхідно просто зняти всі обмеження на постачання Україні танків, літаків, систем ППО, далекобійних ракет, значно посилити санкції проти Росії, Ірану, Північної Кореї, ввести американський флот у Чорне море для забезпечення експорту зерна з України тощо. Саме це зможе забезпечити перемогу над Росією, а за переможців масово буде голосувати американський виборець. Шкода, що один із найгірших президентів в історії США, навіть розуміючи це, навряд чи наважиться здійснити хоча б деякі рішучі кроки, що ведуть до реальної перемоги над Росією.