УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Олександр Кірш
Олександр Кірш
Економіст

Блог | Про те, як ліві плекають фашизм, і про три найцікавіші фрагменти з величезного інтерв’ю президента

Про те, як ліві плекають фашизм, і про три найцікавіші фрагменти з величезного інтерв’ю президента

Вчора у Храмі був натовп — освячували воду. Дехто прийшов із трьома трилітровими каністрами. Мені з моєю півторалітровою пляшечкою навіть було якось ніяково. Але ж її можна розчиняти у будь-якій пропорції! Навіщо ж такі велетенські обсяги? Дев’ять літрів щастя?

Відео дня

Тепер — щодо високої політики.

Австрійські нормальні не змогли домовитися з австрійськими лівими з-за впертості останніх, тож формуватимуть новий уряд країни у Відні тепер місцеві пропутінські фашисти. Для сучасних лівих — політика досить типова.

Далі.

У величезному інтерв’ю президента України відомому в Америці прибічникові Трампа/Маска було зроблено акцент не тільки на членстві України в НАТО, але й взагалі на сильних гарантіях безпеки від США і Європи.

Є речі — додаю я вже від себе — значно кращі за пустопорожню статтю 5, яку треба просто прочитати, щоб переконатися, що вона приблизно рівноварта за змістом Будапештському меморандумові.

Президент також розповів, як на початку війни перед ним вибачався Лукашенко ("Ти повір, Володю, це не я!") й навіть пропонував у відповідь вдарити по Мозирському нафтопереробному заводові, щоб загладити провину.

Ну а щодо поведінки так званих країн-гарантів за тим самим Будапештським меморандумом — не тільки росії, але й США з Великою Британією — президент наш висловився взагалі не дуже цензурно: їм, мовляв, Україна та її люди пох*ру.

Тож президент вирішив грамотно здати ворога мимовільного — білоруського — ворогові головному (й тепер доля Лукашенка може повторити несподівану долю його міністра з делікатних питань Макея, який раптом випадково помер), а ще — до відома Трампа — вельми справедливо плюнув і на його колишнього суперника Байдена, і на його друга [Бориса] Джонсона, які обидва не дали Україні ані капітулювати, ані перемогти.

Й наостанок.

У Франції під час навчань дезертирували понад 50 укра*нських військових. Така в нас вимушена якість формування армії.

В країні нема кому воювати. Країна бажає війни до виходу на кордони 1991 року, але воювати не хоче. Егей, прихильники ведення бойових дій до виходу на кордони 1991 року, агов! Чому ви всі досі не в ЗСУ??? Й пох*ру мені ваші смердючі дизлайки.

Нормальні, прошу уперше: пошерте мене, будь ласка! Навіть напишу більш зрозуміло — поділиться, будь ласка, цією статтею!

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...