УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | Проглядається створення осі Zла: Москва – Тегеран

Проглядається створення осі Zла: Москва – Тегеран

Використовуючи високоточні системи стрільби проти російського агресора, Україна планомірно знищує пункти зосередження російських військових та важке озброєння. Останній приклад був у Мелітополі, коли було ліквідовано велику кількість російських солдатів і офіцерів.

Відео дня

Так, у місті Донецьку є також місця зосередження російської армії та техніки, які перебували під українським вогнем, але українські новітні пускові та далекобійні артилерійські системи ніколи не обстрілювали цивільні об’єкти та житлові будинки. Детальний аналіз останніх обстрілів у місті Донецьк показує, що обстріли були з російських позицій. На жаль, починаючи з 2014 року ми маємо не лише окремі випадки, коли російська сторона свідомо відкриває вогонь по цивільних об’єктах на тимчасово окупованих територіях України з метою посіяти ворожнечу серед місцевого цивільного населення та неправдиво представити міжнародній спільноті, що мовляв не тільки російська армія руйнує цивільні будівлі.

Це огидна практика, яку зараз застосовують у Донецьку, щоб нівелювати міжнародне засудження вандальних російських бомбардувань Херсона та Бахмута. Військові злочинці в Кремлі, з руками по лікоть в українській крові, прагнуть прирівняти себе до Збройних сил України, які борються з агресором, але не втрачають розуміння, що це все українська територія, яка рано чи пізно буде повернута в державно-правовий простір Української держави. Російські вигадки про те, що українська сторона вісім років бомбила Донбас, тому через це російська армія прийшла звільняти місцеве населення від постійних військових загроз Києва, не пройдуть.

Нагадаємо, на Донбасі була дислокована Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ, яка фіксувала кожен випадок пострілу навіть кулею, не кажучи вже про снаряди та міни. Таким чином, не було жодного випадку обстрілу, який би залишився поза увагою СММ ОБСЄ. Будь-яке порушення режиму припинення вогню терміново розглядалося Тристоронньою комісією (Україна, Росія та ОБСЄ як посередник). Кожне засідання цієї Комісії мало свій протокол. За результатами її роботи немає жодної згадки про так зване восьмирічне українське обстрілювання цивільних об’єктів на Донбасі. Крім того, не забуваймо, що саме Москва після військового нападу на Україну оголосила про вихід із процесу мирного врегулювання Тристоронньою комісією, тим самим ще раз підтвердивши, що ніколи не планувала політичного вирішення проблеми Донбасу.

Російська сторона продовжує системні обстріли українських міст. На одному гуманітарному зібранні в Москві напередодні Нового року депутат російського парламенту з усмішкою звернувся до присутніх, що "маленький український хлопчик попросив у Діда Мороза ракету. Ракети були направлені на Київ". Усі присутні дуже сміялися над цим неандертальським жартом. Росія тоне в анти людяності та шовінізмі. Атаку знову здійснили іранські безпілотники Shahed-136, які Москва називає Geranj-2 на українську столицю, а через день російські крилаті та балістичні ракети. З 13 іранських безпілотників, які були запущені на столицю України, всі 13 були збиті. З 76 російських ракет було збито українськими ПРО та ППО 60. 40 з цих ракет летіло на Київ, з низ 37 вдалося збити. Можна уявити, які руйнування столиці принесли ці ракети, коли на початку війни їх ефективність була 60%. Наш стародавній Київ, найстаріше в світі слов’янське місто, що налічує 1540 р. Московська орда хоче повністю знищити, та він незламно стоїть.

Тегеран повинен усвідомлювати свою відповідальність за вбивства українських мирних жителів і руйнування важливої ​​енергетичної інфраструктури. Якщо Іран все ж відправить до Росії свої балістичні ракети класу "земля-земля" Fateh-110 (радіус 300 км, вага боєголовки 650 кг), що вважаються вдвічі більш смертоносними за сумнозвісну російську балістичну ракету "Калібр", і "Zolfagar" (радіус 700. км., вага боєголовки 580 кг.), то це дуже змінює ситуацію. Ці ракети навіть більш руйнівні, ніж російські "Точка У" та "Іскандер". Якщо Тегеран збирається поставити Москві ці вкрай небезпечні ракети, про що вже попередньо домовлено з російською стороною, то лише введення санкцій Заходу для запобігання цього кривавого контракту буде недостатнім. Цим актом Іран вступає в російсько-українську війну на боці Кремля. Створюється вісь зла Москва-Тегеран, де при владі знаходяться диктаторські режими, які оголосили війну демократичному світу. Тоді всі демократичні сили мають докласти величезних зусиль, щоб іранські балістичні ракети не потрапили до рук кремлівських злочинців. Це стає величезною загрозою для функціонування всіх економічних, енергетичних і транспортних об’єктів України. Збити такі ракети під час польоту дуже важко, а часто й неможливо. Залишається єдиний варіант – знищувати їх при виведенні на позиції з метою початку застосування. Тоді українська сторона повинна мати також ракети такої ж дальності дії для протиракетної боротьби.

Закупівлею іранських ракет Москва хоче ввести війну в найнебезпечнішу фазу ескалації із залученням нової країни як свого вірного союзника. Інший диктатор – президент Білорусі Олександр Лукашенко також вагається і прораховує, чи вступить він у війну з Україною на боці Москви. Усі диктатори почали об’єднуватися, і зараз потрібно підготувати сценарій ефективної відповіді об’єднаної Європи та демократичних країн світу. Знищення України новими ракетами почне глобальний наступ автократичних режимів у світі. При цьому не зовсім зрозуміло, як тоді позиціонуватиме себе Китай, який, на жаль, не далеко відійшов від позиції Москви.

Настав час повного об’єднання демократичних сил на європейському та світовому рівнях. Просто сидіти тихо було б позицією прибічників Кремля, які досі присутні в низці європейських країн. Але вони повинні усвідомлювати, що Zло диктаторських режимів прийде і по їхні душі лише трохи пізніше.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...