Блог | Путін готовий зруйнувати Каховську ГЕС, як колись зробив його кумир Сталін з Дніпрогесом

Російські окупанти дуже нервують біля Херсону. Окупаційна адміністрація оголосили, що все населення має залишити місто через небезпеку начебто планування знищення Каховської ГЕС українською стороною. Це не бачена за розмірами брехня, мета якої принести нервозність до місцевого населення. Звичайно, що 99% людей не бажає залишати своє рідне місто. Теза про  планування ЗСУ знищення власної ГЕС настільки ж цинічна, як і попередні твердження щодо начебто планування Києвом удару по Запорізькій АЕС. Російські заяви небезпечні тим, що РФ, виглядає, розмірковує над здійсненням провокацій небачених розмірів, які можуть принести знищення десятків, якщо не сотень тисяч українських цивільних осіб. Ми вже мали приклад відношення Сталіна до українського населення, коли він дав наказ відступаючій Червоній армії у 1941 р. зруйнувати Дніпрогес, щоб він не потрапив до рук супротивника. Тоді підірвали греблю Дніпрогесу, і великі потоки води пішли вниз течією зносячи все на своєму шляху. Так загинуло 30 тисяч українців. Вважаючи, що кровожер Сталін був завжди політичним кумиром Володимира Путіна, тоді маємо дуже уважно слідкувати за усіма діями Москви навколо Каховської ГЕС.

Російська сторона своїми погрозами також розраховує, що більшість українських чоловіків, які таки вирішать залишити Херсон, відразу будуть мобілізовані до армії окупантів. Зараз стало повністю зрозуміло, чому Кремль свого часу так поспішав надати російське громадянство населенню неконтрольованих українським урядом частин Донецької та Луганської областей. Москва це пояснювала гуманітарною метою, а насправді готувалася до війни з Україною, бажаючи відразу мобілізувати до лав своєї армії чоловіків з окупованої частини Донбасу, щоб вони гинули за інтереси РФ. Зараз Москва хоче здійснити такий самий трюк на окупованих та незаконно проголошених анексованими частинами Херсонської та Запорізької областей. Реально тільки одиниці вирішили набути російське громадянство, тому Кремль дав вказівку на вулицях хапати усіх чоловіків та насильно їх записувати до лав російської армії. Це ще один воєнний злочин керівництва РФ, яке зараз тільки і думає як політично вижити і що довше залишитися при владі.

Збройні сили України ніколи не обстрілюють та не бомбардують цивільні об’єкти, які фактично є власністю Української держави. Путін пішов війною, заявивши у своє виправдання, що українська армія вісім років постійно бомбардувала цивільні об’єкти на Донбасі. Знову безмірна брехня. На Донбасі була розміщена спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, яка щоденно слідкувала за подіями на місці або за допомогою супутників на лінії дотику та далеко вглиб території, що могла якимось чином постраждати від обстрілів та бомбардувань. Про кожний випадок навіть фізичної травми когось із цивільного населення відразу інформувався Відень і питання виносилося на розгляд Контактної групи у складі України, Росії та посередництва ОБСЄ. РФ мала свого представника на рівні колишнього віце-прем’єра та радника президента РФ Козака, який про все повідомляв Путіна. Але Москва просто таємно готувала вторгнення в Україну і послала Козака на переговори до Парижу навіть за кілька днів до інвазії в Україну у рамках зустрічі дипломатичних радників німецького канцлера, французького президента, як і радників глав держав України та РФ. Тоді Козак давав оптимістичні заяви щодо покращення ситуації навколо політичного вирішення питання мирної реінтеграції тимчасово окупованих територій Донбасу. Наступного дня під час наради в Кремлі він підтримав пропозицію російської анексії цих територій, а ще за день військовий напад на Україну. Москва завжди використовувала переговірний процес для маскування своїх планів військової гегемонії. Зараз вона це без успіху намагалася здійснити начебто для досягнення мирних домовленостей, а замість цього маємо ескалацію та намагання знищення усієї енергетичної  інфраструктури України фактично напередодні зими. З такими Zлочинними планами навіть у пекло можуть не прийняти.

Кремлівський Zвір показує свій нелюдський характер про що Київ та низка інших країн попереджали Захід для необхідності завчасного реагування. Але Путін мав свою покровительку в особі А.Меркель, яка не бажала сприймати важку істину. Її політика довела до ситуації, що підсилений перебуванням при владі довгих 23 роки Володимир Путін став небезпекою світового рівня і в теперішній ситуації його куди важче зупинити, ніж це могло бути в 2008 р. після військового вторгнення в Грузію.  

Коли міністра закордонних справ Естонії спитали, чи він бачить Володимира Путіна на лаві підсудних в Гаазі, то він відповів, що бачить главу кремлівської зграї у пеклі. Якщо Путіна не зупинити твердою рукою, то він готовий зробити багато небезпечних речей, за які можливо навіть виганяють з пекла. Тому Естонія надає Україні допомогу у сумі 40% усього свого військового бюджету. Вона це робить не для того, щоб бути втягнутою у війну в Україні, а щоб запобігти військовій інвазії на свою територію. Це ж роблять й інші країни -сусіди з числа членів НАТО (Польща, Литва, Латвія), які військово та фінансово підтримують Україну у таких же розмірах як і Таллінн, щоб унеможливити прихід на їх простори російських солдат у брудних чоботях та зі скривавленими руками. Якщо це хтось не розуміє у найвищому політичному керівництві Хорватії, то це було б дивно. Усі добре розуміють ситуацію. Тільки заява президента держави щодо блокування навчання українських військових в Хорватії начебто заради запобігання військового конфлікту з РФ, можливо, націлена не стільки для проросійської аудиторії чи отримання аплодисментів у Москві, а на щось інше. Українці гинуть на кривавих фронтах не тільки за свою Вітчизну. Вони прийняли на себе страшний удар, щоб російський окупант не пішов війною далі на Захід, якому Путін оголосив тотальну війну. Пропаганда тези, що треба ховатися у заячій  норі та перечекати воєнний вихор є дуже небезпечною. З такими поглядами політичного керівництва Республіки Хорватія у першій половині дев’яностих років минулого століття, виглядає могло б і не стати сучасної незалежної Хорватії як колишньої частини Югославії, а зараз члена ЄС та НАТО.