Блог | Путіна остаточно понесло. Він став просто людиноподібним, анти-людиною

Один із високопоставлених хорватських політиків знову повторив, що конфлікт в Україні – це "американська війна, як і російська" і що між Вашингтоном і Москвою врешті-решт буде досягнуто домовленості. "Ціну платять не візажисти у Флориді, хіпстери в Нью-Йорку, поки що не багаті росіяни, не найбагатші, а той нещасний народ і ми, що трясемося".

Згадав усіх, окрім найголовнішого винуватця, заплямованого по лікоть українською кров’ю - Володимира Путіна. Не дивно. Глава Кремля поза критикою з боку Віктора Орбана та деяких найвищих політиків на Балканах. Ми не знаємо, чи бояться вони його, чи йому щось винні, але ця тема для них просто табу. Вони не можуть відкрито назвати того, кого першим треба судити в міжнародному суді за військові злочини в Україні. Наче застрягло їм, як кістка в горлі. Вони наче сумують через людські страждання, але не наважуються приїхати до Києва, щоб на власні очі побачити жахіття Бучі та Бородянки. Тоді їм довелося б коментувати криваві сліди Кремля на чужій землі. І як знову заявив у своїй останній промові головний московський неандерталець Володимир Путін, Росія нібито змушена захищатися, і ніби на неї напав підконтрольний Америці Захід.

Якщо на Росію нападають США, то Москва може безпосередньо вступити у бій, маючи довгий спільний кордон. Якщо Путін оголошує Україну історичним рубежами Москви, то міг би напасти і на Аляску, яка теж колись була частиною Росії. Але Кремль знає, що він одразу отримає по носу, тому він начебто воює з Вашингтоном, але в Україні і вбиває українських дітей, ґвалтує українських жінок, руйнує українські міста, і нібито все це вимушено, щоб якось боротися з американцями. Ми в Україні слухаємо цього кремлівського ящура і не дивуємося нічому. Чого можеш чекати від анти людини, яка справді думає, що її від вічного горіння в пеклі врятує молитва колишнього агента КДБ, московського патріарха Кирила.

Приховані прихильники головного московського неандертальця думають обдурити свою та світову громадськість своїм "об’єктивним" підходом до оцінки російського вторгнення, яке вони називають українським конфліктом, а насправді – найбільшою війною за останні 75 років. Проросійські посіпаки ніколи не будуть критикувати Кремль і Путіна як головних винуватців цієї кровопролитної війни, і це їхня риса, незалежно від того, перебувають вони в Мінську, Будапешті чи на Балканах. Російський цар поза критикою, а з яких причин – це інше питання. Практично всі західні партнери дотримуються формули "нічого про Україну без України". Але для кремлівських поплічників важливо обійти цю формулу. Тому вони пропонують суто московський наратив, що закінчення війни, Москва і Вашингтон повинні домовитися між собою.

У своєму зверненні до російського парламенту Володимир Путін однозначно опустив завісу перед Європою. Він практично ізолював Росію від європейських цінностей. На цьому пропагандистському зібранні також була присутня делегація Народної асамблеї Республіки Сербської на чолі з головою цього органу. Як же без них. Союзники Кремля завжди, коли потрібно прибувають до Москви, проте офіційно заявляють про нейтральне ставлення до війни в Україні. Якщо ви нейтральні, то що ви робите на анти європейському та антиукраїнському заході в Москві?

У своїй промові Володимир Путін відкинув європейську приналежність росіян, пропагуючи ідеологію російського фашизму – рашизму, який відкидає будь-який російський європеїзм і впливи в страху, що вони загрожуватимуть "традиційним російським цінностям".

У своєму виступі Путін зазначив, що перемогти Росію на полі бою неможливо, тому, за його словами, вона піддається все більш агресивним інформаційним і культурним атакам. Він звинуватив західну цивілізацію, яка нібито постійно бреше і не припиняє нападати на Російську православну церкву та культуру. За його словами, Захід створює образ Росії як ворога, щоб відвернути увагу від корупції у власних країнах і соціально-економічних проблем. Про корупцію говорить найбагатший росіянин в сучасній історії РФ, який отримав свої 70 мільярдів доларів шляхом розкрадання національного багатства за кілька десятиліть перебування при владі, починаючи з епохи бандитського Петербургу. Путін, якого називають містер Велика Брехня, мав цинізм звинуватити демократичний світ у нещирості та шахрайстві. Він запровадив брехню як основну складову своєї інформаційної політики, де його виступи можуть бути лише на стороні підлості, шахрайства, шантажу та маніпуляцій. З існуючих трьох стовпів брехні ми виділяємо перший як примітивну брехню, другий як велику брехню і, нарешті, третій стовп – промови та виступи президента Росії. Він став брехуном - перфекціоністом, тому носить титул людини, яку слід слухати навпаки. У нього чорне — це біле і навпаки. Для нього брехня стає правдою, коли він її особисто висловлює, а видумки історичного процесу, які він увесь час озвучує, звучать і смішно через незнання основних подій в історії людства, і сумно через такі цинічні маніпуляції, на які не здатний звичайний homо sapijens, а щось на кшталт псевдо людини. Насправді Путін став зразком анти людини.

У своєму виступі глава Кремля також оголосив про припинення участі Росії в Договорі про стратегічні і наступальні озброєння. Цей документ передбачав контроль над ядерними озброєннями та сприяння глобальній міжнародній безпеці. Зазначений документ не передбачає можливості його тимчасового призупинення. Москва і раніше шантажувала можливістю виходу з цього Договору. Насправді, зараз вона не в змозі збільшити кількість своїх ядерних боєголовок і їх носіїв, але через деякий час зможе це зробити. Тому Кремль не наважився вийти з Договору і спочатку вирішив його просто призупинити, щоб побачити міжнародну реакцію, яка є дуже негативною.

Таким чином, вождь кремлівських неандертальців вирішив оголосити духовну війну людській цивілізації, назвавши її порочною і культурним сміттям. Містер Велика Брехня виступає соло в Москві, і російське населення сприймає ці кремлівські вигадки як правду першої інстанції. Але людяність і сила правди мають підірвати основи рашизму, а його ідеологів необхідно засудити на новому Нюрнберзькому процесі, щоб фашизм у якихось нових формах знову не запанував в Росії.