Блог | Радянський антисемітизм та німецький нацизм. Як російська пропаганда виправдовує свої злочини в США

Росія вже багато років виділяє та продовжує виділяти мільярди доларів на пропаганду в США. І ці гроші приносять результати. Сьогодні у Вашингтоні, політичному центрі Америки, панує нестабільність, що грає на руку ворогам демократії та авторитарним режимам по всьому світу.

Відео дня

Як це працює?

По-перше, Конгрес досі не прийняв рішення виділити понад 61 мільярд доларів на допомогу Україні. Ці ресурси повинні бути спрямовані як на соціальну допомогу, так і на поставку зброї.

Фінансова допомога також затримується для Ізраїлю та Тайваню - інших важливих партнерів, які також потребують підтримки у цей важкий час.

По-друге, недавнє інтерв'ю скандально відомого американського журналіста Такера Карлсона з Володимиром Путіним показує, як російська пропаганда намагається вплинути на звичайних американців. Особливо на тих, хто за останні кілька років, за значної підтримки Дональда Трампа, став об'єктом уваги для росіян.

Нещодавно я снідав з конгресменом з Техасу, який у приватній бесіді висловив підтримку Україні. Те, що він мені розповів, було досить шокуючим. Він описав, як канал Russia Today (RT) має велику аудиторію в Техасі, витісняючи багато внутрішніх джерел новин. Дивно дізнатися, що ці люди взагалі слухають будь-які новини з Росії. Але те, що російська пропаганда має такий значний вплив в одному з найбільших штатів США, далекого від будь-якого узбережжя, - це щось дивовижне. Люди слухають цей канал і вірять в ті сюжети, які там просуваються.

Ще одна велика проблема полягає в тому, що праві американські медіа сьогодні намагаються зобразити Такера Карлсона жертвою. Дисидентом, припускавши, що він бореться за плюралізм поглядів та демократію, хоча насправді він просто пропагандист Путіна, американський Соловйов.

По-третє, слабка та нерішуча американська політика призводить не тільки до відсутності бажання допомогти Україні, але і до зростання популярності антисемітизму. І це має підтримку як серед крайніх правих, так і серед крайніх лівих.

Ще в грудні 2023 року Сенат не проголосував за мільярдний пакет допомоги для України та Ізраїлю. Серед тих, хто проголосував проти, були не тільки праві республіканці, але і відомий лівий політик Берні Сандерс.

Дуже тривожна ситуація. Особливо враховуючи політичну тенденцію, яка набирає популярності в США та європейських країнах - підтримка терористичного руху ХАМАС після злочину, який вони вчинили в жовтні минулого року, що став найбільш значимим щоденним масовим вбивством євреїв з часів Холокосту.

Росія активно експлуатує ці тенденції, спрямовані на розкол американського та західного суспільства. Проводяться інформаційні кампанії в соціальних мережах, організовуються мітинги в великих містах.

З одного боку, агресор активно заявляє, що бореться з "нацизмом". А з іншого боку, крім воєнних злочинів в Україні, Росія активно просуває антисемітизм по всьому світу. Продовжуючи неофіційну політику та культуру з часів Радянського Союзу, коли на різних рівнях суспільства активно підтримувалась повсякденна ненависть до євреїв.

У цій ситуації адміністрація Байдена повинна грати більшу роль, поки не стало занадто пізно. Сьогодні у них є багато важелів впливу як на внутрішню американську політику, так і на міжнародні процеси. Для того, щоб зупинити диктаторські режими, дуже важливо, щоб адміністрація в США чітко та настійно продемонструвала свою підтримку Україні, Ізраїлю та Тайваню.

Сполучені Штати повинні виділити гроші нашим партнерам якомога швидше і надати всі види зброї у необхідному обсязі. Замість того, щоб відправляти по одному танку на тиждень, знаючи, що це точно не допоможе Україні перемогти.

Тільки міцна підтримка наших українських та ізраїльських друзів може перемогти диктатуру і антисемітизм по всьому світу. Дуже сподіваюся, що Сенат проголосує за пакет додаткових коштів на оборону до кінця цього тижня, а Палата Представників підтримає це рішення до кінця лютого.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...