Блог | Що отримує Кремль від підриву Каховської ГЕС?

Перше. В разі якщо плани ЗСУ здійснювати наступальні дії на південному напрямку були підготовані – їх, по суті, більше не існує. Російські війська можуть сконцентруватися на східних напрямках, перекинувши туди усі резерви.

Відео дня

Друге. Зернова угода, яка забезпечувала захист африканських країн від голоду, майже обвалена, оскільки в регіоні потенційного підтоплення знаходиться щонайменше три об'єкти компанії НІБУЛОН. Іншими словами, нам фізично більше нічого постачати, в той час як поставки російського зерна зростають у ціні та повністю знімають усі перешкоди, оскільки, в іншому разі, люди в Африці помиратимуть від голоду.

Третє. Кремлю більше не треба фінансувати тотально дотаційні території, які відбирали значні кошти, де побутові проблеми населення налаштовували його проти окупаційної влади. Так чи інакше, а це економія коштів. Немає людей – немає проблем.

Четверте. Міжнародні медіа, які з жовтня місяця опрацьовувалися російською агентурою в таких помийках як Washington Post, The New York Times та інших, в контексті, що українці можуть підірвати дамбу – спокійно увійшли в режим #невсетакоднозначно... Одночасно, посилився наратив про те, що підрив газопроводів в Балтійському морі було організовано українською стороною. Бо, знайшли якийсь ботінок...

П'яте. Стихійне лихо потягне значні витрати фінансових коштів як українського, так і західних бюджетів. Виснаження України посилиться.

Шосте. Наступним етапом шантажу буде ЗАЕС, аварія на якій викличе ще більш масштабні наслідки. Крім того, російські спецслужби цілком спроможні організувати "операцію під чужим прапором" на одному зі своїх ядерних об'єктів (наприклад, на Ростовській АЕС), щоб звинуватити українську розвідку у вчиненні акції відплати і ще більше схилити міжнародну громадську думку на свою користь.

Сьоме. Про входження українських військ у Крим мова більше не йде. Саме Крим, а не будь-яка інша територія, була "кощеєвим яйцем" Путіна. Не важливо, що там не буде води. Головне – Крим залишається в руках Путіна. Нехай і безлюдний. Крим – це альфа і омега його імперського статусу.

Восьме. Страх західних безяйцевих політиків тільки посилиться. Вони боялися ескалації і він дав їм ескалацію, обіцяючи, що буде гірше. А, отже, вони скажуть, що треба жертвувати заради спасіння... Причому – жертвувати українськими інтересами заради, буцімто, спасіння українських життів.

Дев'яте. Позиції Сергія Шойгу, якого, вже, практично, узяв за яйця Пригожин – посилюються. Бо, тепер, принаймні один з напрямків потенційного українського наступу залишається убезпеченим. А, задача геноциду українського народу наблизилася до повного виконання.

Десяте. Пропаганда забезпечить розвиток наративу #невсьотакоднозначно, створивши підстави для нанесення нових ударів по українській стороні, які будуть мотивовані, нібито, відплатою за катастрофу, яку організували самі ж росіяни.

Вигоди від спланованої і виконаної операції по підриву ГЕС забезпечують Путіну бажаний сценарій stalemate.

***

Вночі мені прийшла думка про те, що в даному разі повністю повторюється ситуація з катастрофою MH17, коли в той самий день як вона трапилася і США, і розвідки Five Eyes мали дані об'єктивного контролю, які свідчили, що стало причиною смерті 297 пасажирів.

Просто злочини ці настільки тяжкі, що кара за них має бути відповідною і невідворотною.

Однак, покарати путінський режим західній еліті надмірно сцикотно, бо як же тоді святкувати день російської мови в ООН? Як притягти до відповідальності вбивцю, що тримає палець на червоній кнопці?

Володін і путінська пропаганда ототожнили російську сутність з Путіним і повністю стерли зі світової свідомості будь-яке майбутнє без Путіна. Цей трюк і є найголовнішим досягненням путінської пропаганди.

Мені шкода, що на конференції в Брюсселі вчора був один Арестович. Але, якщо для росіян він собою уособлює "хорошого (для них) українця", то значить нехай буде.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...