УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Тарас Попович
Тарас Попович
Журналіст, правозахисник

Блог | Синхрон протистояння Кремлю

Синхрон протистояння Кремлю

Початок нового року, здається, неабияк похитнув віру Кремля в дієвість гібридних методів путінського шантажу, адже голос колективного Заходу у цьому протистоянні далі звучить  синхронно та потужно. Учорашня заява президента США Д.Байдена під час своєї підсумкової пресконференції ще раз підкреслила головну лінію наших партнерів та її наслідки.

Відео дня

  Байден наголосив, що Путін не зміг підкорити Україну, а США об’єднали 50 країн на підтримку української держави, до того ж вперше до цієї коаліції приєдналися країни не лише Європи, але й Азії. Саме такої лінії Байден закликає  дотримуватися і новообрану американську владу.  Зупинити війну в Україні, закінчити хаос на Близькому Сході та не допустити Третю світову війну: з такими заявами виступає і новообраний президент США Д.Трамп. Загалом посилання  чи то з пропозицією, чи то з вимогою закінчити війну в Україні з уст Трампа звучить впродовж останнього  часу доволі часто. Та й для українців, які вже майже три роки живуть в умовах жорстокого російського терору та агресії, що щодня додає лише болю та страждань, це бажання також є першочерговим. Головне тут – на яких умовах та за яких обставин. Звичайно, на умовах України, поразки Кремля, справедливого покарання злочинця-терориста Путіна і всіх причетних до найбільшої та найжорстокішої війни, розв’язаної в центрі Європи у XXI сторіччі.

Про те, що США мають важелі, а отже і наміри силою змусити Кремль сісти за стіл переговорів щодо припинення війни в Україні  можемо робити висновки і з нещодавньої заяви для ЗМІ майбутнього радника з національної безпеки обраного президента США Дональда Трампа Майка Волтца. Такими важелями, за словами самого Волтца, можуть стати  зняття обмежень на далекобійну зброю для України та посилення енергетичних санкцій проти Росії, що неодмінно приведуть до падіння російської економіки та її військової машини. Такі заяви та інші переговорні ініціативи й умови країн Заходу звучать сьогодні досить голосно та фактично повістю ігнорують вимоги росіян.

США вже розширили санкції проти енергетичного сектору РФ, куди потрапили і сотні танкерів "тіньового флоту". Відомо, що обмежувальні заходи торкнулися 183 суден так званого "тіньового флоту". До санкційного переліку внесено найбільшу у РФ комерційну судноплавну компанію "Совкомфлот", а також нафтовидобувні компанії "Газпром Нафта" та "Сургутнафтогаз". Окрім того, США заборонили співпрацю із російськими страховими компаніями "Інгосстрах" та "Альфастрахування" й внесли до санкційного переліку кілька десятків російських урядовців та очільників компаній із енергетичної сфери. Подібні  санкції слідом за США оголосили і Велика Британія, Японія та інші країни світу. Так, Велика Британія ввела санкції проти російських енергетичних компаній "Газпром Нафта" та "Сургутнафтогаз", зазначаючи, що ці енергетичні компанії видобувають понад один мільйон барелів нафти на день, а за рік сума прибутків сягає приблизно $23 мільярдів. Експерти переконані, що такі потужні рішення здатні обвалити російську економіку.

Тепер і українці, і наші партнери очікують, що завдяки санкціям проти енергетичних компаній Москва отримуватиме менше коштів від продажу енергоносіїв та сподіваються, що нові енергетичні санкції підірвуть економічні важелі та перспективи Кремля. Водночас це може посилити позиції України для майбутніх переговорів щодо справедливого та остаточного завершення війни. Серед вимог західних партнерів останнім часом доволі часто чуємо вимогу про необхідність пониження віку мобілізації до 18 років. Але українська влада дотримується позиції, що такого рішення не прийме. Президент України В.Зеленський неодноразово запевняв, що влада не має планів щодо мобілізації 18-24-річних, наголошуючи, що це може бути небезпечним як з погляду обороноздатності країни, так і для її майбутнього. Водночас переговорні позиції України щодо завершення війни поки що недостатньо сильні, щоб зупинити агресію РФ –  таку заяву днями зробив у Європарламенті генсек НАТО Рютте. Він також підкреслив, що Путін не зупиниться в Україні, якщо досягне свого, а буде просуватися далі. І саме щоб запобігти цьому і досягти тривалого миру, Україна має прийти до переговорів "з позиції сили".

Експерти переконані, що після інавгурації новообраного президента США позиція партнерів з приводу підтримки України навряд чи зазнає змін, і ЄС, і  НАТО прагнуть посилити позиції Києва. Трамп також має намір зміцнити свою політику щодо Європи та російського вторгнення в Україну, попри те, що під час передвиборчої кампанії висловлював наміри припинити допомогу Україні та змусити її до негайних мирних переговорів, на початку грудня новообраний президент США заявляв, що російський диктатор Путін уже програв війну.  Тим часом команда Джо Байдена, яка не припиняє просувати позицію посилення підтримки України закликає своїх наступників діяти так само та продовжувати тиск на Росію, адже справедлива угода між РФ та Україною можлива лише за умови правильних "важелів тиску", головний з яких – постійна військова підтримка України.

У своїх виступах та заявах майбутній глава Білого дому вже неодноразово розповів про плани зустрітися з  Путіним і навіть давав зрозуміти, що така зустріч не за горами, посилаючись на заяву самого російського диктатора.  Очевидно, що Трамп хоче досягти миру, але з позиції сили і тому йому дуже важливо зберегти за собою позицію сильного лідера сильної країни, а не здатися перед шантажем кремлівського диктатора. Бажання Путіна – повністю зруйнувати геополітичну карту світу, розділивши за власними агресивними уподобаннями і відновивши умовну колишню славу російської імперії. Тому Путін хоче зустрічі з Трампом на рівних, готуючись до такої розмови заздалегідь, оцінюючи всі аспекти та нюанси. Російські експерти, оцінюючи слабкі сторони Трампа, згадують його геополітичну наївність, коротку концентрацію уваги та схильність покладатися на інтуїцію, а не на розум. Та не такий простий Трамп як його малюють. Він вже відкрито натякав Путіну про те, що Росія перебуває в  доволі складному та ослабленому стані через українську війну та економічну боротьбу. Економіка РФ може в будь-який момент не витримати і рухнути вже найближчим часом, скажімо, через зниження цін на нафту, що вже пообіцяв зробити Трамп з позицій розширення ринків американськими нафтовиками і, звичайно ж, це вплине на загальну тенденцію та зниження цін.  Зрозуміло, що без нафтових грошей Путіну не вижити і тим паче не перемогти.  Очевидно саме через побоювання гіршого варіанту Кремль максимально загострює ситуацію: безжально кидає росіян на штурми українських земель,  намагаючись захопити нові території та звільнити Курщину, не рахуючись з кількістю вбитих у цих "м’ясних" атаках, при цьому не забуваючи про свій улюблений прийом – шантаж України та Європи тепер своїм пресловутим "Орєшником". Але і до шантажу, і до кремлівської брехні звикли вже не лише в Україні, а й в світі, бо вірити Путіну – в першу чергу, не поважати себе.

Поки ж українці виборюють мир та  справедливість у цій війні. І світу потрібен успіх України у боротьбі за свободу та демократію, бо лише поширення меж демократичного світу сприятиме зміцненню загальної безпеки. І для цього  потрібна політична воля та конкретні дії не лише України, а й усієї міжнародної демократичної спільноти, бо ж на полі бою відстоюються спільні цінності і здобувається спільна перемога.  Українська позиція полягала і полягає в тому, що не може бути жодної альтернативи миру чи  жодного заморожування війни чи будь-яких інших маніпуляцій, що згодом знову призведуть до чергового загострення чи початку нової агресії проти нашої країни.  Єдиний спосіб змусити Путіна сісти за стіл переговорів – це перемогти на полі бою, іншого шляху не існує, а найкращий перемовник для Путіна –  Збройні сили України, які мужньо боронять свої кордони та кордони об’єднаної Європи. Зміцнити позиції Збройних сил України може лише подальша підтримка, необхідна зброя, продовження санкційної політики проти РФ, зокрема і від нової влади США.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...