Відео дня
Справа на мільярд: кандидатів у судді КС запідозрили у зв’язках із рейдерами та підсанкційними компаніями
Нещодавно відбулося чергове засідання конкурсної комісії, під час якого додали 17 кандидатів на посаду судді КСУ, серед яких є особистості, які викликають сумніви у своїй доброчесності. Серед таких кандидатів – Роман Голобутовський, який неодноразово піддавався критиці через питання доброчесності та прозорості майнових декларацій. Крім того, його зв'язки з впливовими фігурами, такими як Сергій Шапран, фігурант кримінальних розслідувань щодо рейдерських захоплень активів, викликають ще більше занепокоєння.
Відбір суддів до Конституційного Суду України є не лише важливою подією для правової системи, але й процесом, що часто супроводжується суспільним та медійним резонансом через участь кандидатів із сумнівною репутацією. Численні конкурси на ці посади відображають складнощі, з якими стикається українська судова система, особливо в контексті перевірки кандидатів на доброчесність та професіоналізм. Нижче ми проаналізуємо скандали, пов'язані з кількома кандидатами, які брали участь у конкурсі.
Роман Голобутовський
Одним із кандидатів, що претендує на посаду судді Конституційного Суду, є Роман Голобутовський, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Його професійний шлях був відзначений численними конкурсами на високі суддівські посади, проте жоден із них не завершився перемогою.
У 2016 році Голобутовський подавався на посаду судді Верховного Суду, але не пройшов. У 2019 році він намагався потрапити до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, що також не принесло йому успіху. У 2020 році він подав свою кандидатуру на посаду заступника директора Державного бюро розслідувань (ДБР), але не пройшов і цей конкурс. У 2022 році Голобутовський подався на посаду члена Вищої ради правосуддя, проте його кандидатура викликала критику з боку Громадської ради доброчесності (ГРД).
Тож, у жодному із конкурсів Роман так і не переміг. Перешкодою стала сумнівна репутація. До прикладу, влітку 2022 року Етична Рада (за участі міжнародних експертів) визнала Голобутовського таким, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена ВРП.
Проте вже у 2024 році Роман Голобутовський вирішив стати суддею Конституційного Суду України. І 16 вересня Комітет ВРУ з питань правової політики своїм рішенням допустив одіозного суддю до участі у конкурсі на дві вакантні посади в КСУ, які призначаються за квотою парламенту.
Але і це ще не все. Конкурсна комісія для проведення конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України стосовно осіб, яких призначає Президент України, 2 жовтня 2024 року своїм рішенням також допустила Голобутовського. до участі у конкурсі на посаду судді КСУ.
Таким чином, тепер у Романа Голобутовського є подвійні шанси обійняти посаду судді Конституційного Суду України – за квотою парламенту та за квотою Президента України.
Сумнівний подарунок квартири та незадеклароване авто
Згідно з повідомленням про суттєві зміни у майновому стані, у травні 2021 року Голобутовський отримав у подарунок від своєї матері квартиру площею 49 кв. м в елітному житловому комплексі "Новопечерські Липки" у Києві. Вартість квартири вказана як 882 000 грн, що значно нижче ринкової ціни. За даними рієлторських сайтів, аналогічна квартира площею 51 кв. м без ремонту коштує приблизно 161 000 доларів США, що в п'ять разів перевищує задекларовану вартість.
У липні 2020 року Бабушкінський районний суд Дніпропетровська розглядав справу щодо притягнення Голобутовського до адміністративної відповідальності за повторне керування автомобілем AUDI E TRON без переднього номерного знака. Водночас у його декларації за 2020 рік це авто не фігурувало. Він задекларував AUDI E TRON 2019 року лише у червні 2021 року, вказавши, що придбав авто за 1 974 605 грн.
Порушення законодавства про несумісність
Голобутовський є суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду з 2010 року. Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України, кандидат 05.08.2019 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а зупинив його лише 30.08.2019. Водночас відповідно до ч.2 статті 54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади чи виконувати іншу оплачувану роботу.
Відповідно до закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю необхідно пройти обов'язкове стажування під керівництвом адвоката, що очевидно не узгоджується з принципами незалежності та безсторонності, яких має дотримуватися суддя. Крім того, вкрай сумнівно, що чинний суддя міг виконати вимоги, встановлені для стажування відповідно до Положення.
Зв'язки з сумнівними особами
Роман Голобутовський, окрім своєї суддівської діяльності, опинився в центрі уваги через свої зв’язки з впливовими та суперечливими особами. Зокрема, нещодавно він був помічений в компанії Сергія Шапрана під час відпочинку в елітному київському ресторані.
Колишній депутат Броварської міської ради Сергій Шапран став фігурантом кримінального провадження, пов'язаного зі спробами заволодіти нерухомістю на вулиці Саксаганського, 80 у Києві. Згідно з розслідуванням "Схем", Шапран також організував рейдерське захоплення активів групи "Юнігран", яка перебуває під санкціями, використовуючи новостворені компанії для виведення майна на суму в мільярд гривень з-під санкцій. Шапран зумів обійти обмеження та заволодіти видобувними потужностями групи. У розслідуванні також йдеться про можливі зв'язки Шапрана з суддею, який, ймовірно, є його компаньйоном. Цей суддя, використовуючи свої повноваження та зв’язки, ухвалював рішення в інтересах Шапрана, що дозволяло йому уникати відповідальності та посилювати свій контроль над активами.
Взаємодія Голобутовського з цією фігурою породила питання щодо його можливих особистих та професійних зв'язків з представниками тіньових структур. Зв'язки Голобутовського з такими особами ставлять під сумнів його незалежність і здатність ухвалювати неупереджені рішення.
Микола Войнарівський
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, 5 липня 2018 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ухвалив судовий наказ про стягнення з Миколи Войнарівського заборгованості за теплопостачання у розмірі 13 085 грн. При цьому в рішенні згадувалася інша нерухомість, ніж та, яка була зазначена у його декларації за 2018 рік. Це може свідчити про те, що кандидат не задекларував додаткову нерухомість.
Крім того, Войнарівський неодноразово допомагав водіям уникати відповідальності за керування у стані алкогольного сп'яніння, затягуючи розгляд справ до завершення строків притягнення до відповідальності. Наприклад, у справі № 480/2093/17 водія з рівнем алкоголю в крові, що у 9 разів перевищував норму, суддя розглядав із значною затримкою, що дозволило уникнути покарання. Хоча навантаження на суддю було незначним, він систематично затягував подібні справи. Відомо, що таким чином було закрито ще як мінімум 45 справ.
Це затягування розгляду справ, зокрема, про п'яне водіння, є типовою корупційною схемою для уникнення відповідальності. Вища рада правосуддя вважає такі дії суддів порушенням і накладає за це санкції.
Войнарівський також систематично закривав справи про порушення фінансового контролю через закінчення строків. Наприклад, у справі № 945/376/20 він визнав порушника винним, але закрив справу через сплив строку. Аналогічним чином було вирішено ще мінімум 4 справи.
Окрім цього, є інформація, що під час проходження навчання з 31 березня до 11 квітня 2014 року Войнарівський продовжував ухвалювати судові рішення, хоча чинне законодавство забороняє ухвалення рішень поза приміщенням суду, за винятком виїзних засідань. Відомо щонайменше про 47 таких рішень за період з 2013 до 2018 року, ухвалених під час його навчання.
Але Микола Войнарівський припинив свою участь у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду року за результатами оцінювання, проте як у Романа Голобутовського є подвійні шанси обійняти посаду судді КСУ.
Процес відбору суддів до Конституційного Суду України залишається важливим, але водночас викликає значний суспільний резонанс через участь кандидатів із сумнівною репутацією. Кандидати, які мають суперечливі сторінки в професійній діяльності, ставлять під питання неупередженість і доброчесність, необхідні для зайняття такої відповідальної посади.
Затягування розгляду справ, невідповідність декларацій та можливі зв’язки з впливовими особами створюють загрози для довіри суспільства до судової системи. Для забезпечення справедливості та прозорості у правосудді важливо ретельно перевіряти кожного кандидата на відповідність високим етичним стандартам.
Судова система потребує чіткого контролю та відбору найбільш доброчесних і неупереджених осіб для виконання своїх обов'язків, тож СтопКор продовжить уважно стежити за процесом відбору та доброчесністю кандидатів на такі відповідальні посади.