Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | Сучасна російська культура як і політика – це суцільна агресія і примітивізм

21,5 т.
Сучасна російська культура як і політика – це суцільна агресія і примітивізм

Російська Федерація, щоденно бомбардуючи українську Одесу, схоже, поставила собі за мету знищити всю портову інфраструктуру та зернові і продовольчі запаси, розташовані в місті та прилеглих прибережних портах, які призначені для експорту в різні країни світу, особливо до тих, які мають сильний дефіцит зерна. Своєю неандертальською політикою Кремль вирішив залишити країни третього світу без продовольства, щоб воно подорожчало і після цинічного знищення українських запасів, Москва планує з’явитися як рятівник і експортер, який заробить колосальні гроші. Тільки під час одного ракетного обстрілу згоріло 60 тисяч тон пшениці, призначеної для Китаю.

Наступного дня було пошкоджено будівлю Генконсульства КНР в Одесі. Реакція офіційного Пекіна була якось незрозуміло стриманою. Лише занепокоєння ситуацією, що склалася, і жодного слова про цинічні дії російської сторони. Відсутність будь-якої жорсткої реакції з боку Китаю лише може свідчити про підтримку Пекіном кривавої агресії Росії проти України в прихованих формах, і це не може не хвилювати Київ і світову громадськість. Після офіційних заяв деяких високопосадовців Франції в Парижі маємо підтвердження і з офіційного Лондона. У черговому публічному виступі для деяких ЗМІ в посольстві Великої Британії в Празі керівник секретної розвідувальної служби Великобританії MI-6 Річард Мур, відомий у розвідувальному співтоваристві як Містер "С", надав багато інформації про пряму причетність Китаю та його вищого політичного керівництва до російського вторгнення в Україну та приховану підтримку цієї агресії проти держави-члена та засновника ООН. Р.Мур заявив, що Китай фактично підтримав агресію проти України і надавав дипломатичну логістику Росії, утримувався або підтримував Москву в ключових голосуваннях в ООН і особливо в Раді Безпеки.

Це ще раз підсилює підозру, що політичне керівництво Китаю добре знало про підготовлений наступ російської армії на територію України на початку лютого 2022 року, але не попередило Володимира Путіна під час його перебування в Пекіні лише за кілька тижнів до агресії проти українського народу, жодним словом про те, що це авантюра планетарного характеру та грубе порушення існуючого міжнародного порядку. "Коли Путін напав на Україну, китайці дуже виразно підтримали росіян. Вони абсолютно цинічно повторювали всі російські наративи, особливо в таких регіонах, як Африка та Латинська Америка, звинувачуючи у всьому НАТО", - зазначив Р. Мур у своєму інтерв'ю.

Політичну поведінку Російської Федерації можна легко порівняти з тим, як поводяться її громадяни за межами своєї країни. У деяких державах вони вважають себе громадянами першого сорту, і місцеве населення повинно бути услужливим до них. Це стало можливим лише тому, що тамтешні проросійські політики на службі у Москви готові чистити черевики кремлівських вождів, маскуючи свою лояльність якоюсь казкою про історичний зв’язок із російським народом. Ці казочки використовував Кремль щодо України, вводячи українських громадян в оману щодо своїх реалістичних загарбницьких планів підкорити собі нібито братський народ і начебто історично близьку українську державу.

В одному з барів Будви, що в Чорногорії, сталася фізична сутичка між персоналом і гостями. В інциденті в Будві брали участь четверо громадян Росії, які в стані сильного алкогольного сп'яніння спочатку проїхали на своєму автомобілі по пішохідній набережній в Рафаїловичах і збили людину на мопеді. Перекривши автомобілем набережну, вони почали громити туристичне агентство, а потім напали на офіціанта з сусіднього ресторану та розбили йому голову. Далі вони вступили в розбірку з власником ресторану, працівники якого намагалися перешкодити їм зробити безлад у всьому закладі. Однак невдовзі офіціанти цього ресторану об'єдналися та енергійно почали виганяти російських хуліганів.

Агресивних гостей, які кричали, що вони росіяни, а це означало, що їх, мовляв, ніхто не може чіпати, місцевим жителям довелося силою вгамовувати. Це класичний випадок поведінки Путіна на міжнародній арені. Сп'янілий від власних сил він спочатку напав на Грузію в 2008 році і не отримав взамін жорсткої реакції, потім в 2014 році пішов в український Крим і на Донбас і знову все для нього пройшло досить спокійно. І лише коли у 2022 році він розпочав широкомасштабну агресію проти України, то почав отримувати по зубам. Тоді він почав кричати, що залишить Європу без російського газу та нафти, але старий континент легко пережив це. Згодом він почав шантажувати всіх ядерною зброєю, але це лише об’єднало демократичний світ у необхідності дисциплінувати кремлівського бандита.

Зараз ми підходимо до фіналу події в Чорногорії, коли п’яних російських туристів били стільцями по головах за те, що вони не хотіли слухати зрозумілих слів. Володимир Путін і його оточення мають також це отримати від України за допомогою демократичних країн світу. Поведінка туристів це є справжня сучасна російська культура, яка за понад два десятиліття правління Путіна не запропонувала світові нічого, окрім мультика "Маша та Ведмідь". Всі попередні досягнення російської культури були в контакті з Європою та її культурною міццю, яка облагородила російських митців, які приїжджали туди, щоб створити щось таке, що могло бути оцінене на національному та світовому рівні. Тепер усе це давно у минулому. Москва лише продукує шовіністичні серіали та веде агресивну пропаганду проти об’єднаної Європи та демократичного світу, який, на думку Путіна, сп’янілого російським фашизмом, з кожним роком начебто гниє та регресує у розвитку. Згадані російські туристи в Чорногорії – це нинішня російська культура – ​​примітивна і агресивна, яка не має взагалі нічого спільного з Чеховим і Чайковським, які, не забуваймо, мали українське коріння, а є всім цим нинішнім безкультурним і антиукраїнським мотлохом, що панує в Росії та Кремлі.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі ObozrevatelThreads та у Viber. Не ведіться на фейки!

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...