Відео дня
Сусідський спротив: хто і чому може завадити Україні вступити до ЄС і чим небезпечні компроміси
За оцінкою Європейської комісії, Україна виконала всі умови, необхідні для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Під час дискусії, що слідувала за усною доповіддю ЄК, майже всі країни погодилися з її оцінкою, засумнівалася тільки Угорщина. Її представник зразу ж висловив низку "побажань" стосовно переговорних рамок, хоча це й не було темою обговорення.
Переговорний процес, який розпочався 25 червня, триватиме довго та складно. У процесі, напевно, виникатимуть різні додаткові питання у багатьох країн-членів. Та здається, що з однією країною ЄС знайти спільну мову та домовитися буде вкрай важко. Одразу ж після закінчення історичного для України саміту, коли було отримано запрошення до переговорів щодо вступу до ЄС, прем'єр-міністр Угорщини Орбан заявив, що цей крок був "поганим рішенням", та у нього буде час і багато можливостей заблокувати цей процес.
До слова, саме через фактор Угорщини, яка перебирає на себе головування в Раді ЄС 1 липня, що надасть їй додаткові важелі впливу на формування порядку денного союзу, Бельгія, яка головує зараз, наполегливо намагалася досягти одностайності й провести перший раунд переговорів до кінця червня.
Водночас проблеми можуть виникнути не лише з Угорщиною, адже відразу ж після позитивних для України оцінок ЄК Польща також виказала низку претензій, які можуть реально ускладнити переговорний процес.
Про те, які перепони на шляху до вступу в ЄС Україна вже має на сьогодні, – у матеріалі OBOZ.UA.
Угорщина проти
Угорський прем'єр-міністр у минулому затримував й інші рішення, пов'язані з Україною, зокрема щодо надання країні статусу кандидата на вступ до ЄС і гальмування допомоги на 50 мільярдів євро. Хоча під тиском інших держав він врешті-решт поступився, цього року Угорщина відмовилась зняти вето на виділення коштів ЄС для надання військової допомоги Україні.
Під час саміту ЄС у грудні 2023 року, коли Україна отримала запрошення до переговорів щодо вступу до Євросоюзу, Орбан хоча й погодився не гальмувати український інтеграційний процес, але анонсував черговий етап протидії у майбутньому. Мовляв, крок лідерів Євросоюзу щодо початку переговорів був "поганим рішенням", та в Угорщини буде час і багато можливостей заблокувати цей процес. "У разі потреби угорський парламент застосує ручне гальмування і може проголосувати проти. Буде ще 75 випадків, коли наша країна зможе зупинити членство України", – зазначив Орбан.
Щоб ні в кого не викликало жодних питань стосовно позиції Угорщини щодо українського руху в ЄС, уже міністр закордонних справ цієї країни Петер Сіярто заявив, що Україна "не підходить для членства в Євросоюзі". Мовляв, поки в нашій державі не настане мир, будь-які перемовини на цю тему буцімто недоцільні.
Сіярто також, як і Орбан, звинуватив Україну в тому, що в нашій країні "порушують принципи Євросоюзу щодо національних меншин". Мовляв, Україна не виконала умов, висунутих для кандидата на членство, тому її подальші кроки про вступ до ЄС Угорщина поки не вважає доцільними.
"Нацменшинський" шантаж
Головний аргумент, яким Будапешт блокує допомогу та євроінтеграційні прагнення України, – уявні утиски національної угорської меншини.
"Угорщина не буде підтримувати Київ у жодному питанні міжнародних відносин, доки Україна не відновить колишні права етнічних угорців на своїй території", – ці слова Орбан та його урядовці повторюють завжди, коли справа стосується будь-якого українського питання.
8 грудня 2023 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах". Цей документ вирішив усі спірні питання стосовно угорської нацменшини в Україні, принаймні так вважають як у Раді Європи, Європейській комісії, так і самі українські угорці.
Однак на початку березня цього року країни-члени ЄС отримали від Угорщини документ із претензіями до України щодо угорської національної меншини. Будапешт усе ще вимагає відновлення прав на вільне використання угорської мови та політичне представництво на всіх рівнях, зокрема у Верховній Раді. Угорці стверджують, що захист нацменшин є одним із пріоритетів, про які йдеться в переговорах щодо вступу України до ЄС, тому вони й вимагають відновлення прав нацменшин угорської громади до рівня 2015 року.
"Усупереч попереднім обіцянкам, потреби представників угорської громади в Україні було проігноровано, наприклад, у випадку визначення предметів, які мають викладатися українською мовою у школах угорської меншини", – йдеться у документі.
На теперішній час Угорщина домоглася внесення до документа про переговори з Україною щодо вступу до Євросоюзу вимог стосовно захисту нацменшин.
"Після жвавих дебатів у Брюсселі було досягнуто домовленостей: усі угорські умови було включено до рамкового документа переговорів з Україною", – йдеться у повідомленні глави МЗС Угорщини.
Він уточнив, що в документі "мовиться, що Україна має повернути права, відібрані у закарпатських угорців останніми роками".
Польща: економіка й історичні рани
Розширення ЄС буде одним із пріоритетів головування Польщі в ЄС у 2025 році. Тож рекомендація Єврокомісії почати переговори з Україною про членство в ЄС є позитивною звісткою, про це повідомив президент Польщі Анджей Дуда. Однак від наших сусідів пролунали й інші заяви: якщо не вирішиться питання експорту українського зерна та поки Україна не вирішить питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву "немає сенсу мріяти про вступ до ЄС".
Польський Сейм минулого року ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини. Згідно з текстом резолюції, зазначено, що з 2016 року 11 липня відзначається як Національний день пам'яті жертв геноциду. Також у документі вказується про необхідність провести ексгумацію, гідне поховання та вшанування пам'яті всіх жертв геноциду.
Однак не тільки історичні рани турбують нинішню Польщу у взаємовідносинах з Україною. Ейфорія різносторонньої допомоги на початку вторгнення з часом перейшла у більш прагматичне русло. Це вилилося в обмеження для української сільгосппродукції, яке ініціювала низка сусідніх із нами країн, зокрема й Польща.
"Наша країна виступить проти вступу України до ЄС, якщо не вирішиться питання експорту українського зерна", – так відповів на запитання щодо членства України в ЄС у 2023 році міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус, у час коли країною правила партія "Право і справедливість", а прем’єром був Матеуш Моравецький. Телус тоді зазначив, що Польща, приєднуючись до ЄС, мала виконати жорсткі умови, які висував Союз. Відповідно, на його думку, Україна також має виконати подібні жорсткі умови, а саме обмежити імпорт свого зерна, зокрема через Польщу.
На жаль, не змінилася позиція наших сусідів навіть за нового прем’єр-міністра Дональда Туска. Переговори про вступ України до ЄС будуть складними, зокрема у питаннях, які стосуються аграрної сфери. Про це заявив міністр Польщі у справах ЄС Адам Шлапка. За словами польського урядовця, процес переговорів буде складним.
"Ми розуміємо, що, наприклад, із погляду аграрної сфери це будуть складні переговори. Деякі рішення можуть бути, наприклад, перенесені", – зазначив польський урядовець.
Треба бути готовими до поступок
"Переговорний процес щодо вступу до ЄС досить тривалий та складний. Наприклад, Греція блокувала 10 років Македонію, поки ця країна не змінила назву на Північну Македонію. Зараз Болгарія блокує ту ж таки Македонію через свою меншину. Тому Україну чекає непростий шлях. Як бачимо, спочатку серед основних опонентів нашої кандидатури начебто була Угорщина, тепер з'явилася Польща. Якщо угорська сторона вже який рік виказує ворожість до України, то з польським напрямом, як на мене, щось не зовсім у порядку. Це країна, з якою у нас мали б бути дуже хороші й тісні відносини. Але вони якось змінилися, почалися навіть антиукраїнські акції. Ми можемо звинувачувати тільки ту сторону, але, мабуть, треба дивитися і на себе", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.
Угорщина завжди заявляла, що буде боротися за права своєї нацменшини. Хоча ми ці права начебто підвищили на максимально можливий рівень, як ми вважаємо і вважає Венеціанська комісія. Проте Орбан продовжує цей трек, що він турбується про нацменшини, і вносить його в переговорну позицію всього Євросоюзу, коментує дипломат.
За словами Олександра Левченка, угорський прем’єр виходить із того, що угорці мають отримати ті права, що мали на початку 90-х, які ми самі їм дали. Однак такі широкі права призвели до початку майже відкритого сепаратизму на Закарпатті. Через це вся складність цього питання для України. Але це не значить, що треба безапеляційно все прийняти. Будуть дискусії, не тільки між українцями та угорцями, але й між українцями та європейцями.
Олександр Левченко вважає: якщо європейці побачать, що все зроблено максимально правильно та відповідає європейському законодавству, то питання закриють на якомусь моменті. Якщо ж європейці побачать, що все-таки тут ще якісь речі не допрацьовані, то доведеться нам ще йти на поступки.
Щодо Польщі, де проблемний трек сільського господарства існує вже який місяць, але питання досі не владнали: тепер Варшава офіційно вирішила внести це питання до переговорів. Напевно, у тому вигляді, який запропонує саме вона, що може реально вплинути на сільське господарство України.
"Головне, що ми маємо розуміти, – саме Україні ставлять питання під час переговорів, а не ми комусь, бо українці прагнуть приєднатися до ЄС. Саме ми маємо задовольняти чиїсь потреби та забаганки, а не хтось наші. Ми можемо дискутувати, парирувати і так далі. Тому щонайменше нам бажано, щоб у Польщі отримали сигнал, що українці працюють над проблемним треком. Враховуючи, що сільське господарство – дуже чутлива тема для ЄС, це питання буде висунуто на переговорах не тільки з боку Польщі. Тобто фактично нам треба бути готовими до того, що ми повинні будемо погодитися на певні поступки. Треба викласти й свою аргументацію щодо чутливих питань та намагатися мінімізувати власні втрати. Якщо ми знайдемо потрібні аргументи, то це буде сприйнято ЄС", – зазначив Олександр Левченко.