Відео дня
Сварка України та Польщі: якщо не припинити, Росія "проковтне’’ країни поодинці
Взаємовідносини України та Польщі, як часто буває між сусідами, не завжди бували безхмарними. Ось тільки декілька довоєнних прикладів. Так, у 2018 році президент Польщі Анджей Дуда підписав суперечливий закон про Інститут національної пам’яті, яким, зокрема, запроваджувалася кримінальна відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів". Трохи згодом уже прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький поставив Богдана Хмельницького на одну лаву з Гітлером.
"Один рабин (не назвав, хто саме. – Ред) висловив свій погляд на історію. Він говорив про трьох злочинців на "Х" - Гітлера, Гіммлера і Хмельницького [по-польськи Hitler, Himmler і Chmielnicki]. Це герой для наших сусідів, а для нас – той, хто фактично призвів до першого занепаду Речі Посполитої", – сказав польський посадовець.
Російське вторгнення відсунуло в далекий кут історичні протиріччя. Стало зрозуміло, що лише разом можна вдало протистояти навалі Кремля. Через декілька місяців після початку війни той же Анджей Дуда вже говорив, що Україна "на десятиліття, а може, дай Боже, на століття братська для Польщі держава".
Ейфорія різносторонньої допомоги на початку вторгнення з часом перейшла у більш прагматичне русло. Це вилилося в те ж обмеження для української сільгосппродукції, яке ініціювали низка сусідніх з нами країн, зокрема й Польща.
OBOZREVATEL розбирався у тому, що стоїть за взаємними докорами між двома державами-союзницями та до чого тут Росія
Початок скандалу
Після того як стало зрозуміло, що українське зерно не бажане у низці країн ЄС, президент Володимир Зеленський назвав "відверто неєвропейським" рішення щодо продовження обмежень на імпорт сільгосппродукції. Досить емоційно розкритикував такі плани і прем'єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, це недружній і популістський крок, який вдарить по економіці України та світовій продовольчій безпеці.
"Польська влада підтримуватиме Україну лише в тому, що вигідно для Польщі", – заявив заступник голови польського МЗС Павло Яблонський. Так він відреагував на слова української влади, додавши, що "це не надто дипломатична, не надто розважлива заява". Заступник глави МЗС Польщі уточнив, що Варшава надає Києву "величезний обсяг підтримки". Він закликав не виявляти агресію, а проаналізувати, "що Польща справді зробила для України".
Хто, кому і за що винен
Після першої хвилі виказаних невдоволень здавалося, що ситуація затихла. Та на світло вийшли інші фактори. Один з них – зовсім скоро у Польщі відбудуться парламентські вибори. Політики країни роблять багато різких заяв, направлених на мобілізацію своїх виборців. Та ж керівна партія "Право та справедливість" вдається до різких висловлювань, у яких наголошує, що підтримує вітчизняного виробника, рятує фермерів, а тому не допустить українське зерно на польський ринок.
Продовження історії почалося зі слів голови Офісу з питань міжнародної політики у канцелярії президента Польщі Марчина Пшидача.
В інтерв'ю польським ЗМІ він сказав, що Україна дійсно отримала велику підтримку від Польщі, але мало дякує.
"Я вважаю, що їй варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років. Найважливішим сьогодні є захист інтересів польського фермера. У нас час жнив. Польське зерно необхідно збирати, зберігати і розподіляти за відповідною, гідною ціною. Що стосується України, то вона справді отримала велику підтримку від Польщі. Думаю, їй варто було б почати цінувати ту роль, яку Польща відігравала для України в останні місяці та роки".
Українська сторона відповіла словами заступника керівника Офісу президента України Андрія Сибіга, який назвав безпідставними заяви про те, що Україна нібито недостатньо цінує сусідську допомогу.
"Категорично відкидаємо спроби окремих польських політиків навʼязати суспільству безпідставну думку, нібито Україна не цінує допомогу від Польщі. Це, очевидно, гра на власні конʼюнктурні інтереси, яка не має нічого спільного з дійсністю. Маніпуляція. А реальність – дружній і відкритий діалог президентів України і Польщі, між якими присутній високий рівень взаєморозуміння і взаємної довіри. Реальність – незаперечний факт, що Україна щодня віддячує Польщі та іншим країнам союзникам своєю найвищою жертовністю і хоробрістю наших героїв на полі бою. Саме українці сьогодні захищають цінності і безпеку нашого регіону і роблять це також в інтересах Польщі та всього вільного світу", – зазначив Андрій Сибіга.
Обміном словесними люб’язностями справа не обмежилася: 1 серпня МЗС України викликало для пояснень польського посла, на що польське МЗС відповіло дзеркально, викликавши українського посла.
Розрядка Зеленського
З кожною наступною заявою, що лунала з обох столиць, градус діалога лише підвищувався. Здавалося, ще трохи – і спалахне так, що гаситимуть довго. Та в умовах війни протиріччя союзників не тільки їхні проблеми, тому знизити напругу взявся Володимир Зеленський, який опублікував заяву, подякувавши Польщі за підтримку, та закликав поглянути на ситуацію більш спокійно.
"Україна бореться за свою свободу та всієї Європи, і ми вдячні кожному народу, який нам допомагає. Дуже цінуємо історичну підтримку Польщі, яка разом із нами стала справжнім щитом Європи – від моря до моря. І жодної тріщини в цьому щиті не повинно бути", – заявив Володимир Зеленський.
Він закликав обидві сторони бути єдиними та не псувати стосунки.
"Ми не дамо жодним миттєвим політичним міркуванням зіпсувати відносини між українським та польським народами, а емоції точно слід остудити. Свобода і благо наших народів, цінності нашої Європи та перемога над спільним російським ворогом – понад усе", – додав президент.
Росія потирає руки
У Москві, звісно, радіють такому перебігу подій та зловтішаються. Так, прессекретар президента Росії Пєсков вважає, що протиріччя між Україною та Польщею тільки зростатимуть:
"Самі поляки мають багато претензій до України, різні історичні події між цими країнами, які ми добре пам'ятаємо, також наклали глибокий відбиток на сучасний характер їхніх взаємин. Ось зараз польським фермерам дуже не подобається українське зерно, польським громадянам дуже не подобаються витрати зі свого бюджету на біженців з України, які абсолютно не збираються нікуди повертатися і які все більше й більше вимагають для себе преференцій".
Представник Кремля забув лише додати, що вони не шкодують засобів та коштів, щоб внести розбрат в українсько-польські відносини.
Обидві сторони повинні більш спокійно реагувати на взаємні висловлювання
Ситуації коли дві держави намагаються вирішити економічні протиріччя – нормальна практика. Інша справа, що форма висловлення позиції, яку обрали українські та польські посадовці, є неприйнятною, тим паче у військовий час, – вважає ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.
"Коли економічні кабінети виказували невдоволення діями один одного – це ще було зрозуміло, але висловлювання представника польського президента про невдячних українців – інша справа. Такі заяви мають на меті не вирішити якісь протиріччя, а навпаки, підняти градус протистояння сторін. Так і сталося. Відповідь української сторони не забарилася. Так, треба зазначити, що з нашого боку вона також була дещо емоційна, але це відповідь – на відповідь, адже ми рівноправні партнери", – говорить Володимир Огризко.
На думку ексміністра закордонних справ, вихід з цієї ситуації буде знайдено, адже Україна та Польща сьогодні вкрай потрібні одне одному у протистоянні російській агресії.
"Україно-польські відносини мають міцну базу, тому такими речами їх не зруйнувати. Та все ж ми повинні бути розумнішими, щоб не дати привід радіти спільному ворогу – Росії. Адже історія завжди показує – якщо ми сваримося, то від цього виграє Москва. Останні божевільні заяви Путіна про те, що Польща спить і бачить, як би захопити захід України, якраз і говорять про те, що росіяни не полишили планів вносити розбрат у наші з поляками відносини. Тому треба пильнувати та ретельно підбирати форму та засоби для спілкування", – зазначив Володимир Огризко.