Блог | Трамплін у лихоліття, або "Біполярка" для Нобеля

І це все про нього...

Відео дня

Вам, напевно, тепер ще складніше, ніж раніше, навіть короткий час обходитися без новинних стрічок і одкровень різного роду подкастів, експертів, коментаторів і черевомовців... Ну, мені теж. Нині ми всі, подібно до підлітків, що мешкають у віртуальних світах ігрового та розважального контенту, ризикуємо увічнити грижу в шийному відділі хребта. Бо нескінченно намагаємося дізнатися щось грандіозне в надрах своїх смартфонів. І тому, мабуть, об'єктивно немає альтернативи. Аж надто навколишні реалії набули характеру хаотичної інтерактивної матриці, що безконтрольно провокує циклічні зміни середовища. Не тільки ментального, а й матеріального теж. Пропустив черговий інформаційний залп індустрії сенсацій - і тут же опинився на якомусь життєвому узбіччі серед настільки ж дезорієнтованої публіки.

Утім, чи допомагає обізнаність навіть найпильнішим адептам медійних потоків бути ще й осмисленими - те ще питання! Адже все навкруги відтепер надто складно для вирішення навіть очевидних моральних дилем, надміру просто для розплутування вузлуватих соціально-політичних хитросплетінь, а також недозволено азартно для локалізації доленосних для соціуму кривавих драм. Так, мазохістськи непередбачувана історична спіраль, судячи з усього, реверсивно зануривши людство в сморід дрімучого середньовіччя путінського розливу, визнала можливим і далі повертати глобальні процеси назад.  І ось уже лібералізм надмірний для позбавленого внутрішніх самообмежень суспільства. Демократія більше не приваблива, а деспотизм інтригуюче загадковий. Неминущі цінності набили оскому, розумні правила обтяжливі, взаємоповага дедалі більше стає моветоном, а справедливість гнітюче набуває утопічного відтінку.

З усього очевидно, не знайшовши достатньої раціональності в людстві, сама історія немов стала суб'єктом ухвалення рішень і нині вимагає від цивілізації глибокої рефлексії, оптимальної орієнтації та перетворювальної активності. У калейдоскопі надламаних смислів вочевидь бракує елементів, здатних привести це культурно-етичне сум'яття до хоч якось упорядкованого стану. Не маючи для цього організуючих рішень, логіка соціальної еволюції діє останнім можливим чином - від протилежного. І породжує дезорганізуючі начала - безглуздо безформні сутності. Таке веління часу - звісно, аж ніяк не віртуозна шахова комбінація, а більше своєрідна ставка навмання в такому собі казино Долі. А раптом згубний, чужорідний чинник спровокує раціональні трансформації системи, спрямовані на витіснення скверни! Щось подібне, втім, в історії людства відбувалося вже не раз. Таке собі щеплення вірусом для стимулювання імунітету і придушення умов для повномасштабного зараження організму. Саме так світу з'явився безглуздий Месія - Дональд Трамп, його Величність Хаос...

Що Трамп прийдешній нам готує?

Мабуть, немає сенсу множити й без того шквальний масив обговорень нескінченного потоку безглуздих нісенітниць, які транслює назовні нинішній власник Білого дому. Це ж стосується і товстого шару цинічної дурості, яку рясно відтворюють придворні фріки різноманітного рівня обдарованості (від невиразних синів "Вседержителя" до альтернативного генія Маска) і "члени команди професіоналів" (немов розмножені на ксероксі копії самого сюзерена). А що ж численні екзальтовані фанати, які палко переконували оточуючих у ледь не біблійній алегоричності, моральній чистоті та стратегічній геніальності трампівських інсценувань, що нібито смертельно дезорієнтують ворогів? Здається, їм належить із пожадливістю або покірно (залежно від ступеня і характеру обожнювання об'єкта пристрастей) одягатися в брудну білизну свого артистичного кумира. Радійте: цей досить забруднений гардероб строкатих шат воістину неосяжний! Невігластво, брехливість, імпульсивність, безкультур'я і безпринципність - по праву ваші. Тут також і мінімум 6 банкрутств "генія бізнесу", і десятки закритих ним безперспективних бізнес-проектів. І численні раптово забуті "неперевершеним переговірником" політичні проблеми та публічні обіцянки, які виявилися йому не по зубах. Близько 100 епізодів кримінальних справ із доведеними звинуваченнями у скоєнні різноманітних державних злочинів (змови проти США і прав громадян, незаконне поводження з секретними документами, фальсифікація виборів), шахрайства, сексуального насильства, наклепу тощо. До речі, кримінальну судимість президента США, а також дві процедури імпічменту проти нього (і те, й інше - безпрецедентно в історії Америки) також можете розділити з ним як нагороди за вірність ідеалам. Утім, при цьому він не за ґратами - і це неприємна епітафія американському правосуддю, чи не так? Носіть її з гордістю разом із містером Трампом. А антиукраїнська ганьба нинішнього мешканця Овального кабінету - "найрозкішніше" оздоблення в колекції його вбрання. Яке прикрашене не тільки віроломною зрадою і аморальністю, а й агресивною корисливістю, симпатією до фашизму, тоталітаризму, соціальної нерівності, приниження прав людини і міжнародного права, нехтування справедливістю і правопорядком. Та й просто рясно окроплено невинною кров'ю українців...  

І перестаньте, панове трампісти, заради Бога, молитовно вмовляти, що слова в політиці не мають значення. Вам, звичайно, цей абсурдний принцип лукаво обіцяє якусь індульгенцію. Але марно. Якраз Трамп, якщо обіцяє зробити підлість - він це робить. Потоки його емоційних вигуків аж надто часто надихають екстремістів і демотивують сили добра. Погрожував заблокувати сприяння Україні - півроку його опричники в Конгресі США таку допомогу саботували. Заявляв перед виборами про майбутнє припинення поставок зброї для Києва - нових асигнувань і збройових траншів нині немає. Принижував Україну в статусі кандидата в Президенти, з подвоєною енергією продовжує це робити зараз. Має намір умиротворчо загравати з агресором - отримайте американську версію резолюції Генасамблеї ООН на третю річницю російського вторгнення в Україну. Людина слова, що вже тут сказати!

Нобелівка в кишені

Власне кажучи, можливо, подібні до Трампа особистості і раніше зустрічалися в природі і були вельми примітні у вузьких колах вельми ексклюзивних соціальних груп. У скільки-небудь традиційних суспільних комунікаціях, що уникають збочень, настільки видатна іпостась навряд чи знайшла б значну кількість прихильників. Але щоб на граничних суспільно-ієрархічних і навіть геополітичних висотах (а тим паче - у максимально освіченому інформаційному суспільстві 21 століття) парив настільки нестандартний птах або, можливо, навіть риба (хто вже зрозуміє його Величність неординарність)... Такого, принаймні в Новітній історії, мабуть, ще не було. Трампу не варто навіть на секунду перейматися своєю спадщиною. Для цього і миротворчість ні до чого. Його невід'ємним здобутком є вже сам факт свого існування, присутність у дійсності - настільки маловитратний тріумф якраз органічно пасує "чарівникові угод із совістю". Химерні трансляції неординарного світорозуміння на політичному Олімпі в першу каденцію і в недавній передвиборчий період ще мали помірну коливальну частоту. Але обурення соціальної атмосфери, яке він спровокував за місяць свого нового президентства, з історії вже не викреслити жодним чином - за всього бажання. Утім, такі інновації революційно збагатили не тільки гуманітарну частину суспільної свідомості, а й якоюсь мірою основи глибинного природознавства. Оскільки сучасному світові явлений якийсь новий тип узурпаторів, інтерпретаторів і кардинальних перетворювачів колективної енергії та смислів буття в цивілізованому суспільстві. Який виявився здатним небезуспішно нав'язувати освіченому і вільному соціуму в найпередовішій країні світу і в глобальних масштабах регресивні цінності середньовіччя і колоніалізму. Одержимий хибним месіанством, непримиренний захисник власної самобутності, не надто освічений егоцентрик-неформал і неприборканий порушник спокою в одному флаконі... Багато в чому вони з Путіним схожі, але останній царює в суспільстві закріпачених і доволі погано освічених рабів, об'єктивно нездатних на адекватну самосвідомість і ефективну творчу працю.  Так що, Трамп - безальтернативний.

Моторошна неминучість

Що робити? Це - традиційно розлоге запитання, від якого в проекції гострих соціальних криз завжди віє якоюсь глибинною абстрактністю і через це - свого роду безвихіддю. З огляду на те, що не існує об'єктивної можливості для окремих соціальних груп і внутрішньо доволі роз'єднаного соціуму, що існують у потоці історичного процесу, скоригувати його зміст, тенденції та темпи розвитку. Це дещо розмито для розуміння, але об'єктивно за природою своєю. Подібно до того, як риба, що живе в глибинах океану, не здатна його повною мірою усвідомити (не маючи стороннього погляду), а тим паче не може на нього якось вплинути. Історичні реалії найчастіше осмислюються постфактум, а результуючі підсумки такого аналізу з певним часовим лагом можуть впливати як досвід на події майбутнього, але не сьогодення.

Післявоєнний світоустрій вичерпав себе - це очевидно. У найрізноманітніших країнах, навіть у провідних демократичних державах, віднедавна знову розвиваються, набирають сили й популярності всілякого роду реакційні сили - вкрай праві та ліві, відверто неонацистські та фашистські рухи. Ця обставина, на жаль, є наслідком відповідного соціального запиту, який, своєю чергою, виступає своєрідною реакцією соціальної системи на свій неоднозначний поточний стан. Це, звісно, ще не тотальна тенденція, але цілком собі лейтмотивний тренд, що дозрів на ґрунті ідеологічної свободи ліберальної демократії. Ще зовсім недавно відкрито підтримувати ціннісні орієнтири нацизму і наративи фашизму було просто непристойно. Але в останні десятиліття необмежений плюралізм повернув до життя порядок денний червоно-коричневого радикалізму. У суспільстві нестримного споживання будь-яке погіршення матеріального благополуччя народних мас моментально наповнює цілющими соками агресивну критику традиційних постулатів лібералізму. Економіка неминуче циклічна, її ресурси об'єктивно обмежені. Достаток не може тільки безперервно наростати, а політика не буває безпомилковою... І в зв'язку з цим можна сказати, що трампізм і путінізм (у контексті глобальних симпатій до них), ті самі партії "Національне об'єднання" Марі Ле Пен, Альтернатива для Німеччини та Союз Сари Вагенкнехт, "Брати Італії", "Ліга", "Уперед, Італіє", аналогічні нідерландські, австрійські, бельгійські та інші національні праві, ультраправі та націоналістичні сили виступають цілком об'єктивним трендом правого повороту в суспільній свідомості та політичних процесах. Повчальна повоєнна мораль потьмяніла і морально стримувальні чинники ослабли, сучасні проблеми суспільного життя ставляться в провину колись модним демократам і лібералам. Які, протидіючи реакційно-консервативним силам, лише ще більше розкріпачують суспільство заміною правил на презумпцію розсудливості - роздмухуючи тим самим вогонь протиріч. Чи то проблеми міграції, юридичної відповідальності, інклюзивності, оподаткування, соціальних видатків і справедливості, перерозподілу ресурсів, чи то прав усіляких меншин. Саме в подібних сферах політична реакція традиційно вишукує вади, перегини і на популістській критиці таких нюансів суспільного життя отримує можливість здобути електоральні симпатії.

Тож якоюсь - і вельми значною мірою ексцентричного Трампа породили й виростили самі американські демократи. Які дали йому можливість паразитувати на своїх очевидних прорахунках - насамперед у соціальній сфері (часто допущених із невірно реалізованих благих спонукань), гіпертрофувати їх у глибинах суспільної свідомості до масштабів катастрофи і переконати виборців у необхідності якихось невиразних, але агресивних змін.

Фрейдотрампізм

Чи має цивілізований світ, який у повоєнний період структурно і ментально згрупувався навколо американського лідерства, справу з біполярним розладом "головного політика планети"? Мабуть, ні, симптоматика дещо інша - егоцентрична ейфорія тут навіть на фазах, що спадають, переходить не в депресію, а в маніакальну агресію. Емоційне напруження пацієнта таким чином завжди перебуває у висхідній фазі - просто психо-термоядерна бомба! Це, до слова про антропологічну унікальність цього індивіда, - зовсім не "біполярка". Та й не "багатополярка" теж - замість особистісних трансформацій спостерігається домінантна схильність до вигадок і суперечливих суджень! Ось досі незвідана "гіперполярка" - саме те!

Як поводитися з ним, щоб мати найоптимальніший результат від спілкування з таким складним суб'єктом? Тут багато хто останнім часом критикує Зеленського за те, що він не мовчить, а наважується якось відповідати і навіть противитися американському небожителю. Але насправді український лідер діє найадекватнішим чином у поточних умовах: спостерігає, прагне до спілкування і неухильно, але переконливо й терпляче наполягає на своєму. Так як і заповідав дідусь Фрейд у таких відчайдушних випадках реалізації психоаналізу. Відповідно відповіси - натрапиш на гостру реакцію, але заслужиш повагу. Не відповіси - примхливий опонент залізе на шию. А американський виборець через новинні ресурси знайомитиметься лише з брехливими звинуваченнями і не дізнається правди. А якщо щось для Трампа і має значення в житті, окрім власної персони та грошей, то це рейтинги. Рейтинги наповнюються реакцією соціального середовища на відповідну інформацію. Ось цей інструментарій впливу і слід грамотно використовувати.

До речі, зараз також багато пліткують про якесь вчення "Темне просвітництво", яке нібито настільки кардинально впливає на Трампа та його оточення... Але дозвольте, ми ж говоримо про людину, яка в книжках, напевно, звертає увагу лише на картинки і не слухає балакучих співрозмовників. Суворо відкидає будь-яку сторонню думку, не тримає в голові навіть елементарних відомостей, а в документах, що подаються на підпис, не читає більше ніж три речення.

А раптом ...

А ось горезвісна угода щодо українських природних ресурсів заслуговує на деяку увагу. Ні, ні у зв'язку із запаморочливою ціною контракту, його юридичним змістом, узятими зі стелі кредиторськими домаганнями Трампа або нахабним американським напором. А у зв'язку з питанням "навіщо?". Будемо відвертими, тих самих рідкоземельних мінералів у центрі Європи за визначенням не так уже й багато, та й ті зараз здебільшого перебувають у російській окупації. Може йдеться про завуальовану форму "купівлі" Штатами України з подальшим пред'явленням агресору своїх прав і намірів захищати новопридбану власність? Хто там знає, які хитромудрі конструкції могли визріти в головах "компетентної команди" з Пенсильванії-авеню?

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...