"Це може бути наше останнє мирне літо": німецький історик не виключив нападу Росії на країни НАТО восени 2025 року

Напад Росії на Литву можливий уже восени. Прийдешнє літо може стати останнім мирним літом у Європі.

Відео дня

Такий прогноз озвучив німецький історик Зенке Найтцель в інтерв'ю BILD. Зокрема, він підтвердив, що побоювання того, що майбутнє літо може стати "останнім мирним літом" для Німеччини, "досить сильні".

"Ми бачимо, що ситуація у сфері безпеки у світі змінилася – через Путіна, через Трампа. Ми бачимо, що Росія анонсувала масштабні навчання в Білорусі. Ми бачимо сильний страх у країнах Балтії, що під час цих навчань російські війська можуть перетнути кордон. І ми бачимо, що, можливо, п'ята стаття НАТО, принаймні для США, може припинити діяти. Стримування слабшає", – сказав він.

Найтцель додав, що висновок із останніх трьох років може бути лише один: слід бути готовими та обороноздатними.

"Чи буде така війна, залежить від того, як загалом відреагує НАТО, яку роль відіграє Трамп, яку роль відіграють європейці, чи буде досягнутий мир в Україні в будь-якому вигляді. Тому що я не вірю, що Путін піде на такий крок, поки він ще воює в Україні", – вважає історик.

Він також прокоментував свої слова про те, що Бундесвер "практично не здатний до реформ сам собою".

За словами Найтцеля, "справді потрібно більше грошей", щоб Бундесвер став боєздатним, але гроші "самі собою нічого не вирішать".

"Спроби реформ уже робилися – за Аннегрет Крамп-Карренбауер, за Крістіни Ламбрехт, за Бориса Пісторіуса. Але всі ці спроби реформ у результаті зайшли в глухий кут. Тому що реформа Бундесверу не була проєктом усього кабінету міністрів, а лише проєктом окремих міністрів, які не наважувалися перевернути Бундесвер із голови на ноги", – сказав історик.

На його думку, майбутній канцлер Фрідріх Мерц "має сказати – це наш урядовий проєкт, це зараз наш пріоритет", у чому мають взяти участь також міністри транспорту, праці, будівництва, оскільки Бундесвер – це "невід'ємна частина інфраструктури".

Найтцель також зазначив, що найбільшою проблемою є дефіцит боєприпасів.

"З 1990 року закуповувалося стільки боєприпасів, скільки необхідно для навчань – але не для війни. Навіть під час холодної війни саме боєприпаси були слабким місцем. Палива вистачало, солдатів вистачало, були готові плани мобілізації. Але часто боєприпасів було тільки на 7-10 днів. Це залишається головною проблемою і зараз. До речі, я також включив би безпілотники до категорії боєприпасів", – сказав історик.

Він підтвердив, що Німеччина не має ударних дронів. За словами Найтцеля, "це величезна проблема", оскільки всі дрони Бундесверу – це "технології з епохи закордонних місій", з якими солдати не навчені працювати в бойових умовах, особливо вночі або в погану погоду.

Німецька розвідка також зіткнеться із проблемою, якщо США припинять розвідувальну підтримку.

"У нас занадто мало супутників. Нам також потрібна потужніша протиповітряна оборона: як захиститися від ракет, гелікоптерів, літаків?" – каже Найтцель.

Він додав, що досі європейці завжди сподівалися на США і нагадав, що під час війни в Косові 75% авіаударів завдавали Сполучені Штати.

"В Іраку, Афганістані європейці були, грубо кажучи, лише допоміжними військами. А коли США пішли, європейці теж пішли, хоч у нас в ЄС 500 мільйонів громадян. Ми завжди були в тіні США", – сказав історик.

Водночас він сказав, що "якщо буде потрібно, демократії здатні багато на що", до того ж у НАТО є й інші держави.

"Канада залишиться в альянсі. Є сигнали з Парижа, Лондона, тепер і з Берліна, що, можливо, ми, європейці, нарешті навчимося ходити самі", – резюмував Найтцель.

Як повідомляв OBOZ.UA, президент США Дональд Трамп 23 березня заявив, що війна в Україні могла призвести до початку Третьої світової. Однак, за його словами, ситуація "частково під контролем".

Нагадаємо також, за даними ЗМІ, США прагнуть досягти угоди про перемир'я між Україною та РФ до Великодня – 20 квітня. Водночас у Білому домі розуміють, що терміни можуть зміститися з огляду на розрив між позиціями сторін війни.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!