У Люксембурзі пройшли переговори про вступ України в ЄС: Зеленський назвав цей день історичним

У Європейській комісії 25 червня повідомили про важливе рішення щодо європейської інтеграції України. У Люксембурзі, де пройшла міжурядова конференція України та ЄС, Європейський Союз офіційно розпочав переговори з Україною щодо вступу, водночас стартували переговори ЄС і Молдови.

Про це заявила голова ЄК Урсула фон дер Ляєн. Тим часом західні ЗМІ застерігають: сьогодні старт переговорів є радше формальним, реальних зрушень варто чекати не раніше ніж 2025 року.

"Вітаємо Молдову та Україну з початком переговорів про вступ. Це дуже хороша новина для народу України, Молдови та всього Європейського Союзу. Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей. Бажаємо вдалого початку переговорів!" – зазначила вона.

Відео дня

"Історичним моментом" назвав оголошення про початок переговорів ЄС щодо членства України та Молдови й президент Європейської Ради Шарль Мішель. Він переконаний: обидві країни нині розпочинають "справжню трансформацію до повноправного членства", що, на думку політика, є "моментом гордості для обох націй і стратегічним кроком для ЄС".

За словами Шарля Мішеля, початок переговорів щодо вступу є наслідком "величезних зусиль України та Молдови щодо реформ". І співпраця ЄС з обома країнами триває, особливо зважаючи на те, що Україна продовжує захищатися від повномасштабної агресії РФ, а Молдова відчуває на собі наслідки війни.

"Відкриття переговорів про вступ через перші міжурядові конференції є ключовою віхою. Це також є доказом величезного прогресу, якого обидві країни досягли на шляху до європейської інтеграції, незважаючи на величезні виклики, з якими вони зіткнулися та ще стикаються. Зусилля України викликають ще більше захоплення, враховуючи, що загарбницька війна Росії проти України принесла безпрецедентні труднощі та лиха. Народ України виявив надзвичайну мужність і солідарність у захисті свого суверенітету й свого європейського майбутнього", – наголосив президент Євроради, додавши, що Молдові у її прагненні до європейського майбутнього довелося зіткнутися з економічним тиском і політичним залякуванням з боку РФ.

Шарль Мішель зазначив, що Україна та Молдова "продемонстрували вражаючу відданість реформам та узгодженню з європейськими цінностями". Він наголосив, що трансформаційні кроки було здійснено у сферах верховенства права, управління та судової системи, що свідчить про бажання обох країн та їхніх народів стати частиною ЄС.

"Це початок тривалого процесу. Хоча сьогодні ми відзначаємо значний крок уперед, ми також повинні визнати, що шлях, який попереду, вимагатиме постійних зусиль, самовідданості й подальших істотних реформ. Україні та Молдові потрібно буде продовжувати роботу зі зміцнення інституцій, продовжувати боротьбу з корупцією та посилювати економічну стабільність, щоб відповідати суворим стандартам повноправного членства в ЄС. Європейський Союз через свої інституції та держави-члени готовий підтримувати Україну та Молдову на кожному кроці цього шляху. Ми надамо необхідні ресурси, експертизу та політичну підтримку", – запевнив президент Євроради.

Історичним назвав день оголошення про початок переговорів і президент України Володимир Зеленський.

"Сьогодні історичний день, коли ми переходимо до фактичних, реальних переговорів із Європейським Союзом щодо членства України. 28 лютого 2022 року, за кілька днів після початку повномасштабного вторгнення, ми підписали заявку на вступ. Майже два роки тому, у червні 2022-го, ми здобули кандидатство, а в грудні минулого року отримали політичне рішення щодо переговорів. Але саме від сьогоднішнього дня відраховуватиметься старт нашого членства у Євросоюзі: перша міжурядова конференція України та ЄС – уже сьогодні", – наголосив глава держави.

Принагідно він подякував усім причетним до того, аби Україна стала повноправним членом ЄС, – і насамперед тим, хто щосекунди ризикує власним життям на фронті, виборюючи для свого народу сьогодення та майбутнє.

"Дякую кожному й кожній, хто захищає Україну, нашу державу, наш народ. Дякую команді, яка робить усе, щоб ми стали частиною Європейського Союзу. Нас уже ніколи не збити зі шляху в об’єднану Європу, у наш спільний дім – усіх європейських націй. Дім, який має бути мирним!" – підкреслив Зеленський.

Про те, що переговори ЄС та України щодо членства офіційно стартували, о 17:13 повідомив прем'єр-міністр нашої держави Денис Шмигаль.

"Історична мить. Європейський Союз відкрив переговори про вступ України. 2 роки, 3 місяці та 29 днів тому президент Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. 2 роки і 3 дні тому Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС... Сьогодні починається новий етап у відносинах між Україною та Європейським Союзом. На шляху до вступу нас чекає ще дуже багато роботи. Ми до неї готові", – наголосив глава уряду.

Він підкреслив, наскільки важливим для України є шлях до Європи і яку величезну ціну заплатив і продовжує платити український народ за свій цивілізаційний вибір.

"Для України Європейський Союз означає набагато більше, ніж фізичний простір. Це цінності. Це надія. Це символ. Тисячі найкращих синів і дочок України віддали своє життя за незалежну європейську Україну... Дякую кожному, хто докладав зусиль, хто захищав, хто робив усе, щоби мрія ставала реальністю. Разом ми впораємося з усіма викликами. Разом переможемо, відбудуємо Україну і зробимо Європу сильнішою та згуртованішою – від Лісабона до Луганська", – наголосив Шмигаль.

Прем'єр-міністр України взяв участь у конференції дистанційно – по відеозв'язку з Києва. Натомість до Люксембурга прибула українська делегація на чолі з віцепрем'єр-міністеркою Ольгою Стефанішиною. Також до складу делегації увійшли заступник міністра економіки України – торговий представник України Тарас Качка, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Дерчак, заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс, директор урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков.

Перед стартом першої Міжурядової конференції з ЄС українська делегація зустрілася з делегацією Республіки Молдова, яку очолив прем’єр-міністр країни Дорін Речан.

Окрім взаємних привітань з початком переговорів з ЄС, під час зустрічі сторони обговорили поточну ситуацію в Україні, пов’язану з триваючою агресією РФ проти нашої держави. Віцепрем’єрка подякувала Молдові за незмінну підтримку та участь Молдови й особисто прем’єр-міністра у Конференції з питань відновлення України у Берліні, а також участь президентки Республіки Молдова Маї Санду у Саміті миру у Швейцарії.

Також українська та молдовська делегації обговорили питання двостороннього економічного співробітництва, зокрема в контексті розвитку прикордонної інфраструктури. Українська сторона окремо подякувала Молдові за підтримку в умовах пов’язаних із війною труднощів з експортом товарів. Учасники зустрічі відзначили взаємну налаштованість щодо розвитку співпраці у цій сфері.

Тим часом Зеленський разом зі Шмигалем та спікером Верховної Ради України Русланом Стефанчуком записали звернення до українців з нагоди початку переговорів щодо вступу до ЄС.

"Коли на п’ятий день повномасштабної війни ми разом підписали заявку на вступ у Євросоюз, багато хто казав, що це не більше ніж мрія. Але ми реалізували цю мрію. Ми вибили це, переконали, зняли кожен із сумнівів, які були. У червні 22-го кандидатство України було схвалене. Попри протидію. У грудні 23-го лідери Європи підтримали політичне рішення щодо перемовин з Україною", – нагадав глава держави про вже пройдений шлях.

Нині Україна заслужено може радіти тому, що усі попередні зусилля дали результат.

"Сьогодні перемовини стартують. Між цими кроками – тисячі зустрічей і дзвінків. Умови, які Україна повністю виконала. Закони, які були ухвалені та запрацювали. А найголовніше – це рішучість наших людей, нашого народу. Рішучість, яка спрацювала, яка не підвела Україну та всю Європу і яка доводить, що всі українці разом, усі європейці разом здатні реалізовувати навіть найбільші мрії – здатні перемагати", – підкреслив Зеленський.

Переговори про вступ України до ЄС: почати не можна відкладати

Попри оголошення початку переговорів та привітання Урсули фон дер Ляєн і Шарля Мішеля, сьогодні, пише Financial Times, дано швидше формальний старт новому етапу на шляху України до Євросоюзу. У виданні уточнили, що на основний етап роботи з цього питання варто очікувати не раніше ніж 2025 року.

"Офіційні особи ЄС очікують, що переговори по суті розпочнуться під час головування Польщі в блоці, яке стартує 1 січня", – йдеться в матеріалі видання.

Автори статті пов'язують таке "відтермінування" з тим, що з 1 липня у Євросоюзі головуватиме Угорщина, яка може ускладнити для України шлях до членства. Підстави для такої версії є: глава угорського уряду Віктор Орбан вже приклався до затягування кількох рішень щодо України, серед них – щодо початку переговорів про вступ нашої держави до ЄС.

Так, про те, що Україна виконала всі попередні умови для початку перемовин щодо вступу, Володимир Зеленський заявляв ще наприкінці квітня. Трохи більше ніж за місяць, на початку червня, це підтвердила Єврокомісія, а за деякий час і посли ЄС на зустрічі. Однак через заперечення Угорщини представники країн ЄС тоді не змогли ухвалити рекомендацію Європейській комісії розпочати офіційні переговори.

Свою позицію Будапешт пояснював тим, що Київ нібито зробив недостатньо, аби захистити права угорської меншини в Україні. Аби зняти ці заперечення, було погоджено компромісне формулювання щодо прав нацменшин у рамковій угоді, також туди вписали, що Європейська комісія перевірятиме виконання Україною реформ у сфері прав національних меншин і регулярно звітуватиме про це державам-членам ЄС.

"Зелене світло" переговорам щодо вступу України лідери країн ЄС дали лише у грудні 2023 року на саміті у Брюсселі – для цього Євросоюзу довелося розблокувати 10 млрд євро для Угорщини, заморожених через проблеми з верховенством права в цій країні.

Оголошенню про старт переговорів 25 червня Будапешт уже не перешкоджав, хоча Орбан заявив, що в Угорщини попереду буде ще багато можливостей накласти вето на вступ України.

Тож через позицію Угорщини та перепони, які вона створювала на шляху України до ЄС упродовж двох років перебування у статусі кандидата на вступ, є підстави припускати: переговори будуть дуже непростими.

Водночас саме через початок головування Угорщини у ЄС з 1 липня було важливо оголосити про початок переговорів з Україною до цієї дати. Адже офіційний представник Угорщини при ЄС Балінт Одор на брифінгу 18 червня заявив, що Будапешт уважно стежитиме за розвитком подій в Україні й "вноситиме до порядку денного всі необхідні аспекти за потреби", натякнувши, що Україна для Угорщини пріоритетом не є.

Натомість серед пріоритетних для Угорщини сфер Одор назвав конкурентоспроможність Євросоюзу, економічні відносини з третіми країнами, полегшення адміністративного тягаря для бізнесу, оборонна політика і співпраця у сфері закупівель озброєнь. Серед євроінтеграційних пріоритетів Угорщини на чолі Ради ЄС – Західні Балкани.

Не Угорщиною єдиною: які ще проблеми можуть виникнути під час переговорів між ЄС та Україною

Втім, труднощі на шляху України до членства у Євросоюзі створити може не лише Угорщина. Проблеми можуть бути як незначні процедурні, так і глобальні.

Так, про те, що для України переговори будуть складними, днями заявив польський міністр у справах ЄС Адам Шлапка. За його словами, труднощі виникатимуть через те, що "є спірні сфери" – зокрема, один із ключових для української економіки аграрний сектор.

Свідченням того, що аграрний сектор із високою часткою імовірності стане одним із ключових "каменів спотикання", є зокрема як блокада українського кордону польськими фермерами та перевізниками, так і реакція на це з боку Брюсселя.

"Показово, що заяву про складність переговорів Адам Шлапка зробив на брифінгу з віцепрем'єркою, міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною після зустрічі в межах так званого "Веймарського трикутника" – Польщі, Німеччини та Франції + Україна. За словами польського політика, у Варшаві розуміють усю складність нинішньої ситуації для Києва, але й в Україні повинні розуміти, що у Польщі, Німеччині, Франції є власні інтереси, а відтак треба спільно знаходити найкращі рішення і компроміси", – йдеться у публікації "ВВС Україна".

А політолог Ігор Рейтерович у коментарі "Укрінформу" зазначив, що кожна країна ЄС може мати власні застереження, які Україні також доведеться враховувати під час переговорів.

"Переговори з окремими країнами ЄС будуть стосуватися виходу українських товарів на європейський ринок, адже деякі країни мають пріоритет у виробництві певних продуктів. Наприклад, оливки вирощують в Іспанії та Греції, а шпроти виробляють у Балтійських та Скандинавських країнах. Якщо Україна захоче збільшити квоти на певні товари, то їй доведеться проводити додаткові переговори з країнами, які вже займають ці ринки та прагнуть зберегти свої позиції. Та ж Польща може виступати за обмеження імпорту української сільськогосподарської продукції, вимагаючи запровадження квот. Повірте, поляки з нас вип'ють стільки крові… Думаю, що в нас будуть проблеми також із Болгарією, Словаччиною, можливо, з Чехією. Тобто з тими країнами, куди потрапляє українське збіжжя, і які вважають, що це для них становить велику небезпеку", – вважає експерт.

Та сама Угорщина, окрім звичного "порушення прав національних меншин", які нібито допускаються в Україні, може використати як аргумент проти згоди на вступ України до ЄС війну з Росією. При цьому окупація частини українських територій не буде перешкодою на шляху до євроінтеграції України, адже в історії ЄС уже є прецедент: Кіпр став членом об'єднання попри те, що його північна частина окупована Туреччиною.

І без того непростий "пошук компромісів" може стати ще складнішим через зміни у розстановці політичних сил у Європі після останніх виборів до Європарламенту й майбутніх виборів у окремих країнах.

За підрахунками ЄС, для вступу України Євросоюзу потрібно буде збільшити свій кошторис на 20% або близько 200 млрд євро впродовж семи років, які в Брюсселі відводять на те, щоб Україна стала членом ЄС. Однак нині у керівництві Євросоюзу це називають "виправданою інвестицією".

За кілька кроків до мети

Напередодні, 24 червня, коментуючи заплановане оголошення про початок переговорів між ЄС та Україною, міністр закордонних справ нашої держави Дмитро Кулеба в ефірі телемарафону заявив про те, що Україна стає ближчою до Європи.

"Ми буквально за три кроки від членства в Європейському Союзі. І це, без перебільшення, подія глобального значення для Європи", – зазначив він.

Та й для України старт переговорів украй важливий уже сам по собі, впевнений міністр.

"Навіть рух до членства в ЄС, не кажучи вже про саме членство, – це потужний інструмент відновлення України, відновлення інфраструктури та нормального економічного життя в нашій країні", – заявив Кулеба.

Він розповів, що першим кроком після завершення переговорів Євросоюзу з Україною має стати висновок Єврокомісії про те, що ці переговори були успішними, а наша держава відповідає критеріям для вступу.

Другий крок – ухвалення рішення про підписання Угоди про вступ України до ЄС.

А вже після того, як угоду ратифікують парламенти усіх країн-членів ЄС, Україна набуде повноправного членства.

Втім, на етапі переговорів щодо членства попереду в України – чималий масив роботи.

"Завтра (25 червня. – Ред.) буде інавгураційна частина, потім будуть шість кластерів переговорів, які відкриватимуться та закриватимуться, це вже будуть фахівці у відповідних галузях працювати й приводити законодавство України у відповідність до стандартів ЄС", – деталізував Кулеба.

Як пояснював "Укрінформ", переговори проводитимуться за 35 різними розділами (так званими "главами"), які охоплюють різні сфери, такі як економіка, права людини, екологія, юстиція тощо. У кожному розділі ЄС і Україна обговорюватимуть, як українські закони, політики і стандарти можуть бути приведені у відповідність до стандартів ЄС.

ЄС проводитиме глибокий аналіз українського законодавства на відповідність європейським стандартам, визначатиме спільні та суперечливі моменти, узгоджуватиме окремі пункти, обговорюватиме з українською стороною, що саме має змінити наша держава, а що може залишитися без змін.

Після того як кожний розділ буде обговорено й Україна виконає необхідні вимоги, розділ вважатиметься "закритим". До наступного етапу можна буде переходити після закриття всіх кластерів.

Загалом експерти по-різному оцінюють, коли ж Україна таки може стати повноправним членом Європейського Союзу. Прогнози варіюються від оптимістичних 3-5 років, більш поміркованих 6-7 років – до не менш ніж 7-10 років. Песимістичніші прогнози щодо часу пов'язані, зокрема, як із тим, що частина країн ЄС можуть вбачати в Україні конкурента в економіці та ще одного претендента на інвестиції, так і з тим, що нашій державі треба змінити примітивний тип економіки, яка побудована на експорті сировини.

Нагадаємо, раніше OBOZ.UA розповідав, хто і чому може завадити Україні вступити до ЄС і чим небезпечні компроміси.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!