Гаагу боятися, до ПАР не їздити – Південна Африка не пустила президента Росії на саміт БРІКС і запросила ордер на його арешт
Як відомо, Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського правителя. Свого часу ПАР приєдналася до Римського статуту – установчого документа МКС. Мабуть, гарантій невиконання "папірця, який ніхто не сприймає у світі всерйоз", як глузливо говорила влада РФ про ордер із Гааги, ніхто так і не надав.
OBOZREVATEL розібрався, чому так сталося і що це означає для України та Росії.
БРІКС, і ти з ними…
Закінчилась епопея з історією поїздки Путіна далі від Киргизстану чи Казахстану. Сухе повідомлення з пресофісу президента ПАР гласило: "Під час ухвалення рішення про форму участі Володимира Путіна в саміті БРІКС враховано зобов'язання ПАР щодо Римського статуту. Як країна, яка підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду, ПАР зобов'язана заарештувати пана Путіна на підставі виданого у березні ордера МКС".
Звичайно, за такого розвитку подій російський диктатор відмовився від небезпечної з усіх боків подорожі до ПАР на саміт БРІКС. Відвідування цього заходу мало показати – Росія не в ізоляції, а такий самий шанований представник світової спільноти, як і раніше. Мовляв, РФ багато хто не любить, але, подивіться, ми все одно в солідній компанії. Проте не зрослося.
Імунітет був, але випарувався
Що цікаво, ще у травні керівництво Південної Африки заявляло, що надасть дипломатичний імунітет учасникам саміту країн БРІКС.
"Це стандартне надання імунітетів, яке ми проводимо для всіх міжнародних конференцій і самітів, що організовуються в Південній Африці, незалежно від рівня участі. Імунітети надають конференціям, а не конкретним особам. Вони призначені для захисту заходу та її учасників від юрисдикції приймаючої країни на час проведення конференції", – таке повідомлення 29 травня було опубліковано в урядовому бюлетені ПАР.
Після цієї заяви ситуація розвивалася ще заплутаніше. Президент ПАР Сиріл Рамафоса заявив, що правляча партія ухвалила рішення про вихід країни з МКС. Проте буквально за кілька годин адміністрація президента ПАР назвала його слова помилковими.
Опозиція ПАР проти
Південноафриканська партія "Демократичний альянс" (перебуває в опозиції до чинного президента країни) виступила за негайний арешт російського президента у разі його приїзду до них у країну. З цього приводу депутати навіть звернулися до суду за юридичними роз'ясненнями і домоглися перемоги. Так, в ухвалі, виданій Високим судом Гаутенга, йдеться, що уряд ПАР має виконати свою відповідальність за арешт Путіна.
"У відповідь на тиск із боку нашої судової заяви щодо виконання директиви Міжнародного кримінального суду про арешт президента Росії Володимира Путіна за звинуваченням у воєнних злочинах за викрадення українських дітей національний директор державного звинувачення Південної Африки (NDPP) 17 липня 2023 року отримав офіційний запит від міністерства юстиції та конституційного розвитку про видачу ордера на арешт Путіна. Це означає, що завдяки постійному політичному та правовому тиску з метою забезпечення дотримання міжнародних зобов'язань нашої країни уряд 17 липня 2023 року офіційно ініціював процес арешту Володимира Путіна, якщо він ступить на нашу землю", – йдеться у повідомленні партії на її офіційному сайті.
Представники опозиції також заявили, що попри всі зусилля президента Сиріла Рамафоси, відгородити Путіна від відповідальності за його воєнні злочини – зокрема через його абсурдну заяву про те, що конституція ПАР певним чином забороняє дотримуватися директиви МКС, – тепер зрозуміло, що прихильність ПАР до правосуддя та верховенства закону повністю виправдана.
Путін внутрішнього користування
Час, коли російська влада могла "брати на слабо" цивілізований світ, відійшов у минуле. Не спрацювали навіть погрози від представників РФ, які кілька разів "давали зрозуміти" президенту ПАР, що арешт Путіна за ордером МКС на саміті БРІКС буде рівносильним оголошенню війни.
"У цьому світі всім ясно, що означає спроба посягнути на главу РФ, нічого пояснювати нікому не потрібно", – заявляв речник президента Росії Пєсков.
Схоже, західній дипломатії вдалося замкнути російського тирана всередині периметра кордонів РФ і кордонів кількох країн, яким поки що "всякі там Гааги" глибоко по барабану. Це очевидна політична перемога США та ЄС. Адже президент – інститут та обличчя держави. І можливість такого приниження – явне свідчення слабкості країни, яку він представляє.
Відмова створює стійке відчуття слабкості Путіна та РФ
"Думаю, причин, чому поїздка зірвалася, було кілька, – вважає ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. – Це і тиск на ПАР із боку Заходу, а також небажання самого Путіна кулуарно говорити, а головне відповідати на незручні запитання лідерів Китаю та Індії. Також для нього дуже чутливим, навіть параноїдальним, залишається питання фізичної безпеки. Комбінація цих причин і спричинила нинішній результат".
На думку Павла Клімкіна, головний результат скасування поїздки на саміт керівника Росії – все більше відчуття слабкості як особисто Путіна, так і РФ загалом. Це однозначно погано для Росії і, звісно, добре для України.
"Незважаючи на всілякі засоби секретного зв'язку, особисті контакти завжди багато що вирішували у таких справах. На закритих зустрічах чимало речей можна спокійно обговорити, маніпулювати співрозмовником і т.д. Путін цього тепер позбавлений. Втратив він і великі публічні міжнародні майданчики. На сьогодні немає жодного пристойного місця, де його хотіли б бачити. У цієї людини настільки впав авторитет, що навіть країни БРІКС пройшли повз. У РФ залишилися хіба що другорядні політичні майданчики, такі як ШОС і саміт країн майже мертвої СНД", – констатує Павло Клімкін.
Однак ексглава МЗС закликає все ж таки не перебільшувати позитивні результати цієї події для України. На його думку, країни так званого нейтрального болота все одно навряд чи перейдуть на бік України у цій війні. Принаймні поки що.
Нагадаємо, МКС видав ордер на арешт Володимира Путіна 17 березня 2023 року. Його вважають причетним до незаконного вивезення українських дітей з окупованих районів до Росії.