У Раді підтримали законопроєкт про заборону діяльності РПЦ в Україні: що буде з УПЦ МП
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Депутати Верховної Ради проголосували в другому читанні та в цілому законопроєкт, який передбачає заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у Росії (тобто РПЦ). Згідно з ним, в Україні може бути припинена й діяльність Української православної церкви Московського патріархату.
Голосування за документ №8371 відбулося 20 серпня, його підтримали 265 парламентарів. Нардеп Ярослав Железняк повідомив, що закон набуває чинності через 30 днів із дня його опублікування.
"Крім одного пункту – згідно з ним, громади УПЦ МП матимуть дев’ять місяців на те, щоб розірвати зв’язки з РПЦ", – пояснив він.
За фракціями голоси "за" у другому читанні віддали:
"Слуга народу" – 173;
"Європейська солідарність" – 25;
"Голос" – 18;
"Батьківщина" – 17;
Платформа "За життя та мир" – 1З;
"Довіра" – 11;
Позафракційні – 11;
Група "За майбутнє" – 9;
"Відновлення України" – 0.
Законопроєкт передбачає, що:
– РПЦ має бути заборонена як релігійна організація в Україні;
– діяльність усіх релігійних організацій, афілійованих із РПЦ, припинятиметься за чіткою процедурою, яка включатиме дослідження, припис про виконання закону і судову заборону;
– РПЦ та афілійовані з нею структури не зможуть використовувати державне й комунальне майно;
– перехід громад до української помісної православної церкви буде спрощено.
Журналіст "Liga.net" Юрій Смирнов назвав депутатів, які в другому читанні не голосували за ухвалення законопроєкту про заборону діяльності РПЦ:
– проти Артем Культенко, Павло Халімон, Євген Брагар і Сергій Литвиненко зі "Слуги народу";
– утрималися Георгій Мазурашу, Роман Каптєлов, Степан Чернявський зі "Слуги народу";
– проти 17 нардепів "Платформи за життя і мир" на чолі з колишнім співголовою "ОПЗЖ" Юрієм Бойком Юрій (один депутат із цієї групи проголосував "за" заборону – Юрій Загородній);
– проти Анатолій Бурміч, Артем Дмитрук, Володимир Мороз, Анатолій Гунько, Олександр Лукашев, Євген Шевченко і Євген Яковенко з групи "Відновлення України";
– проти Вікторія Гриб (позафракційна).
Що відомо про законопроєкт
Проєкт закону №8371 ініціював Кабмін на виконання рішення РНБО. Документ був зареєстрований 19 січня 2023 року. В першому читанні депутати ВРУ проголосували його 19 жовтня 2023-го. В парламенті зізнавалися, що законопроєкт мало не викликав розкол монобільшості.
Місяць тому, 23 липня, ухвалення проєкту, який отримав неофіційну назву "закон про заборону УПЦ МП", було зірвано. Це стало результатом позиції не лише проросійськи налаштованих опозиційних депутатів, а й представників провладної партії "Слуга народу", які відмовилися голосувати. Тоді в парламенті патріотично налаштовані нардепи заблокували трибуну.
Законопроєкт №8371 розробила Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Документ не містить жодних релігійних обмежень і спрямований лише на припинення зв’язків підпорядкування будь-яких українських організацій із будь-якими релігійними організаціями, які мають керівні центри у Росії.
Низка українських релігійних організацій різного віросповідання висловили неофіційні перестороги щодо проєкту, профільний комітет ВСУ врахував їх та виокремив іноземну релігійну організацію, ворожа й антиукраїнська сутність якої не становить жодних сумнівів (РПЦ) і діяльність якої, відповідно до тексту, в Україні забороняється.
У другому читанні законопроєкт ухвалили з новою статтею 5, яка пояснює зв’язки як афілійованість із РПЦ (до ознак додали таки критерії, як встановлені факти розповсюдження релігійними організаціями ідеології "русского міра" й судові вироки за держзраду, колаборанство, низку інших важких злочинів щодо очільників цих організацій).
Також у законопроєкт внесли доповнення, яке підсилює саме світський, а не релігійний його характер, – розширення заходів ДЕСС із встановлення зв’язків з вузькопрофільної релігієзнавчої експертизи до дослідження, частиною якого така експертиза може бути. Дослідження може бути ініційоване на звернення органів держвлади, місцевого самоврядування, громадян і на підставі повідомлень у медіа.
Новим розділом також став той, який надає державі та місцевому самоврядуванню можливість розпочинати процеси припинення користування державним або комунальним майном релігійними організаціями, які порушують цей закон.
Ще одним важливим новим розділом стали доповнення, розроблені на підставі останніх рішень Верховного суду України, які підтвердили законність рішень громадян – членів релігійних громад про зміну підлеглості, тобто про перехід з однієї церкви до іншої.
І врешті ще одна частина доповнень упорядковує для релігійних організацій пільгові умови користування культовим майном, якому вперше у законодавстві України дають чіткі визначення.
В УПЦ МП відреагували на ухвалення законопроєкту
Голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент, після того, як депутати у першому читанні проголосували за законопроєкт, заявив що, Українській православна церква залишиться істинною церквою, а будь-які спроби її заборонити можуть дискредитувати тих, хто цього прагне.
"Українська православна церква і надалі буде жити як істинна церква, визнана переважною більшістю практикуючих українських вірян та помісних церков світу. Це об’єктивна річ. Будь-які спроби заборонити об’єктивну річ призведуть лише до дискредитації, в тому числі й міжнародної, тих, хто це захоче якось реалізувати", — вважає митрополит.
Він зазначив, що законопроєкт №8371 "можливо і забороняє УПЦ МП", але в Української православної церкви немає приставки МП. Митрополит Климент стверджує, що закон, за який проголосували депутати, більше стосується майна церкви, ніж її самої, та провів паралелі з комуністичним минулим.
Він також підкреслив, що закон стосується релігійних організацій, афільованих із закордонними центрами, але УПЦ не має адміністративних зв'язків з такими центрами. Якщо ж УПЦ будуть в цьому звинувачувати, то це буде "маніпулятивно", оскільки немає жодного українського документа, що це підтверджує, додав митрополит.
На запитання щодо можливого об’єднання УПЦ МП з ПЦУ, владика Климент зазначив, що УПЦ "неодноразово закликала ПЦУ до пошуку шляхів об'єднання українського православ'я", але не отримала адекватної відповіді.
Що буде далі з УПЦ МП?
Як пояснив голова комітету з гуманітарної та інформаційної політики Ради Микита Потураєв, метою законопроєкту не є обмеження діяльності УПЦ МП, а ефективна боротьба з ворожою пропагандою, що досі поширюється через церкву на третьому році повномасштабного вторгнення РФ.
"Закон про "заборону" не про віру чи релігію, він про адміністративні зв’язки. Ми кажемо УПЦ: РПЦ – злочинці. Припиніть з ними зв’язки, а як не приберете, то будуть санкції. Втім, жодного обмеження українським громадянам не буде, якщо вони виконають приписи", – каже нардеп.
Згідно з законопроєктом, релігійні організації в Україні не мають права бути афілійованими або перебувати в ієрархічних зв'язках із церквою, керівний центр якої знаходиться в Росії. Заборона РПЦ не означає автоматичної заборони УПЦ, оскільки УПЦ заявила про розрив зв'язків із Москвою. Тепер УПЦ МП має можливість це довести, зазначив нардеп у коментарі ЗМІ.
За словами спікера Верховної ради Руслана Стефанчука, РПЦ буде негайно заборонено, водночас українські церкви, які підозрюються у співпраці з РПЦ, матимуть 9 місяців на розрив зв'язків.
Спочатку щодо організацій, підозрюваних у співпраці з РПЦ, буде проведено експертизу. Якщо такі ознаки виявлять, рішення про припинення діяльності буде прийнято, але його можна буде оскаржити в суді.
"Ми порахували таким чином, що десь місяць на набуття чинності закону, 3 місяці, щоб Кабмін напрацював нормативну базу, після цього ціла низка імплементацій. Тобто через 9 місяців організації, на які поширюватиметься закон, можуть бути визнані в суді такими, що припинили свою діяльність", – додав Стефанчук.
Як повідомляв OBOZ.UA, 16 серпня 2024 року Всеукраїнська рада церков підтримала заборону діяльності УПЦ МП в Україні. Її представники провели зустріч з президентом Володимиром Зеленським, де обговорювалися різні питання, зокрема захист свободи віросповідання та духовної незалежності України, забезпечення конституційного порядку і громадської безпеки.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!