У Раді знову хочуть розглянути законопроєкт про відповідальність за публікування даних із реєстрів: нардеп розкрив деталі

У Верховній Раді знов планують розглянути законопроєкт № 10242 про посилення кримінальної відповідальності за оприлюднення даних з реєстрів, який піддався критиці з боку медіаспільноти. У разі ухвалення він заборонить журналістам ставити незручні питання представникам влади.

Відео дня

Так, наразі проєкт закону знов опинився в порядку денному парламенту. Про це 13 січня розповів народний депутат, голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

"Біг по граблях: продовження. Законопроект 10242, щодо посилення кримінальної відповідальності за оприлюднення інформації з реєстрів, який медіаспільнота розкритикувала ще минулого року, знову в порядку денному", – написав він.

За словами Юрчишина, на пропозицію Комітету з питань свободи слова провести консультації з журналістами та медіаекспертами представники більшості в Раді не відповіли.

"Тобто опосередковано підтвердили, що законопроєкт потрібен лише для того, щоб закрити можливість розслідувачам ставити незручні питання про зловживання влади. Якщо ціль посилити захист реєстрів, то такий механізм точно можна знайти. Разом", – вказав парламентар.

Він також пообіцяв ставити спільні з депутатом Ярославом Железняком та колегами з фракції "Голос" правки на підтвердження.

Що відомо про законопроєкт № 10242

Проєкт закону № 10242 наприкінці листопада рекомендував прийняти у другому читанні та в цілому профільний Комітет Ради з питань правоохоронної діяльності на чолі з Сергієм Йонушасом ("Слуга народу"). Перед тим, у липні 2024-го його не було підтримано та було направлено на повторне друге читання.

Серед авторів документа – представники ОПЗЖ, зокрема Григорій Мамка та Суто Мамоян. Також співавторами документа є "слуги", серед яких Володимир Захарченко, Владлен Неклюдов та Максим Бужанський.

Законопроєкт, зокрема, передбачав від 10 до 15 років позбавлення волі за "витік" даних з публічних електронних реєстрів. Також пропонувалося давати до 8 років тюрми тим, хто оприлюднить інформацію з державних реєстрів під час війни.

Як зазначали в ЦПК, наразі таке порушення визначається як нетяжке (ст. 361, 361-2 Кримінального кодексу), а покарання за нього – до двох чи максимум до п'яти років тюрми.

Правозахисники також зазначили, що законопроєкт нібито створювався для покарання колаборантів та зрадників, які "зливають" ворогу адреси, наприклад, стратегічних підприємств. Однак Кримінальний кодекс вже має статтю 111 "Державна зрада", яка передбачає покарання за такий злочин у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

У разі ухвалення законопроєкту цей злочин перейшов би до категорії тяжких, що дозволить проводити негласні слідчі дії, зокрема проти журналістів. Адже Кримінальний кодекс дозволяє проводити негласні слідчі дії – стеження та прослуховування – саме щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

4 грудня Рада вдруге провалила розгляд у другому читанні законопроєкту № 10242. За нього тоді проголосували 213 нардепів з необхідних 226.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше нардеп Железняк розповів, що законопроєкт № 10242 навряд чи буде підтриманий у повторному другому читанні найближчим часом. Причина – до нього подано понад 1 600 правок, що робить розгляд документа неможливим.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!