Угода про корисні копалини важлива, бо США міцно пов’язують свої інтереси з Україною і страхуватимуть свій бізнес. Інтерв’ю з Веселовським

Україна погодилася на рамкову угоду з видобутку корисних копалин після того, як США відмовилися від найжорсткіших вимог. За інформацією, яку поширили ЗМІ, передбачається створення інвестиційного фонду для відбудови України. Наша країна і США будуть на рівних управляти цим фондом. Україна передаватиме у Фонд 50% доходів від монетизації всіх природних ресурсів. США зі свого боку також робитимуть відповідні внески, фонд буде інвестувати ці кошти в розвиток України. Зазначається, що рамкова угода не містить жодних слів про 500 млрд доларів українського "боргу" перед США.

Відео дня

Водночас прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що ця угода напряму прив'язана до гарантій безпеки. Ні президент України, ні уряд України не будуть розглядати її підписання у відриві від гарантій безпеки України.

Своїми думками щодо надважливої для України угоди та останніх заяв стосовно мирного врегулювання війни в Україні в ексклюзивному інтерв’ю для OBOZ.UA поділився дипломат, надзвичайний і повноважний посол України, представник України при ЄС у 2008-2010 роках Андрій Веселовський.

– З’явився, як повідомляється, фінальний текст угоди України та США про корисні копалини – рідкісноземельні метали. Документ, ймовірно, може бути підписаний вже цього тижня. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що хотів би, щоб пропозиція щодо гарантій безпеки для України була у документі. За його словами, під час візиту до Вашингтона він має намір прямо запитати, чи Америка продовжуватиме підтримку Києва. Наскільки ця угода потрібна і вигідна Україні?

– Є обіцянка, хоча вона буде втілюватися з часом, зайнятися розробкою ресурсів в Україні американськими компаніями, які будуть визначатися разом з нашими урядовцями. І, безперечно, ці компанії звернуться до американського уряду щодо страхування своїх інтересів. Чи це буде фінансове чисте страхування? Можливо і так. У США є для цього спеціальний орган. Але може бути і прохання страхувати і в якійсь більш серйозній формі. Чи це буде, наприклад, розміщення американських військ на території України. Або це може бути розташування американських офіційних установ. Наприклад, буде створено Раду забезпечення угоди про надра. І ця Рада буде в Запоріжжі. Зовсім непогано. Вона також матиме свої представництва здовж лінії розмежування. Тобто все це дає певні точки дотику, за які можна чіплятися.

Програма Трампа, з якою він прийшов до влади, – жодних військ на іноземних територіях, жодних нових зобов'язань щодо захисту когось, якихось країн, народів, скорочення американських збройних сил тощо. За цих умов, звичайно, говорити про якісь нові безпекові зобов'язання з боку Вашингтона, тим більше щодо України, немає сенсу.

Тоді для чого ж угода американцям? Угода, яка не визначає, де копати, що видобувати, кому продавати і за якою ціною. Цього ж нічого немає у цій рамковій угоді. Так, звісно, далі будуть контракти, які це визначать. Але на сьогодні угода потрібна Трампу для того, щоб він міг відзвітувати перед своїми виборцями. Мовляв, дивіться, я уклав угоду, згідно з якою ми повернемо собі мільярди, які ми витратили на оборону України. Ви відчуєте це збагачення, шановні американці, дуже скоро. Це є чистої води пропаганда, але вона для нас корисна в тому сенсі, що Сполучені Штати зав'язуються з Україною. З цієї позиції, добре, що ця угода буде, і дуже добре, що вона не матиме якихось суворих меж, бо суворі межі у теперішньому світі, де все змінюється через два твіти, дуже обтяжливі.

– Президент США Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський, найімовірніше, приїде до Вашингтона 28 лютого, щоб "закріпити економічне партнерство зі США". За словами американського президента, воно може забезпечити Україні певну безпеку від нового російського вторгнення. Загалом візит Зеленського до Трампа (якщо він, звісно, відбудеться) – це шанс обговорити ширшу стратегічну картину того, що зараз відбувається навколо війни та мирного процесу? Особиста зустріч, на ваш погляд, може щось змінити у непростих двосторонніх взаємовідносинах між нашими країнами, які склалися останнім часом?

– Не думаю, що вона може щось змінити. В оточення Трампа "ця Україна плутається у них під ногами". Ось би де б її подіти, куди б її якось засунути, щоб ми не згадували про неї. Все це, на жаль, не зміниться. Зустріч на 30 чи 40 хвилин Трампа із Зеленським, якщо вона відбудеться – і добре, якщо буде якась частина зустрічі без зовнішніх присутніх. Добре, якщо будуть переговори. Наприклад, протягом візиту президента Франції Макрона до США ми не знаємо, чи були особисті переговори. Знаємо лише, що була зустріч при фотографах і помічниках. Тобто все було жваво, весело із зачіпками з обох боків, але, здається, без тривалої, серйозної розмови.

Тому є велике питання, чи відбудеться переговорна частина між Трампом та Зеленським. Звісно, що це було б непогано, тому що там ні одним, ні другим не треба грати на публіку і можна висловлюватися спокійно і, можливо, про щось попросити. Якщо не буде окремої зустрічі, скажімо так, серйозних урядовців українських і американських, то все завершиться лише оцим 30-хвилинним шоу у приміщенні Білого дому, де буде десяток фотографів і кореспондентів.

– Чи можна все-таки у чомусь переконати Трампа?

– Тільки в тому, що йому щось вигідно. Сам факт приїзду Зеленського і того, що Трамп, знаючи думки своїх виборців, зустрічається з ним, це вже йому вигідно. Для цього український лідер і буде запрошений до Білого дому. Для того, щоб дати Трампу більше прибічників серед тих, хто сьогодні його поки що критикує.

Власне основне питання, яке, на мій погляд, мала б вирішити наша сторона, – це бути приязною і викликати симпатії у глядачів, у певної частини оточення Трампа. Ось це і є та основа, на якій можна надалі щось будувати.

– Щодо того, що ви сказали, що Трамп діє тільки тоді й там, де йому вигідно. Російський диктатор Володимир Путін також включився у цей процес "спокуси" президента США Дональда Трампа надрами. При цьому він наголосив, що у Росії, мовляв, є "на порядок" більше рідкісноземельних металів, аніж має Україна, і що РФ може співпрацювати як із урядом США, так і з американськими компаніями щодо капітальних інвестиційних проєктів. Окрім того, Штатам російський диктатор пропонує, зокрема, й українські копалини на окупованих Росією територіях. При цьому у Кремлі наголошують: обіцяна американо-російська співпраця у видобутку рідкісноземельних металів можлива лише після "нормалізації двосторонніх відносин і досягнення мирного врегулювання в Україні". Навряд на невигідних умовах для Москви. Трамп вже заявив про бажання укласти угоду з Росією щодо рідкісноземельних металів.

– Переманити у такий ось спосіб Трампа Путін не може, бо наша угода вже на столі. І вона вже буде укладена. Маленькі діти, коли закривають очі долонями, думають, що їх не бачать. Оце приблизно те саме, що зараз робить Путін. А у нас теж є активні копалини, будь ласка, товаришу Трамп, заїжджайте, забирайте, ми готові.

Російська Федерація втратила дуже багато від того, що американські компанії пішли після початку війни з РФ. Там були видобування і газу, і нафти, і золота, і критичних мінералів, і навіть урану, здається. Так чи інакше, дуже багато всього було. І все це зараз стоїть. На сьогодні Путіну треба якось повернути цих розробників із їхніми передовими технологіями, тому він робить такий жест.

Також йому б хотілося, щоб зняли санкції. Значить, ми вам дозволимо розробляти наші надра, якщо ви знімаєте санкції. Оці слова, якщо ви знімаєте санкції, не вимовляються, вони там під столом ховаються. Американці не дурні, все це розуміють, все це бачать і знають прекрасно, що коли дійде до справи, то Російська Федерація виставить такі умови, які будуть абсолютно не кращі, аніж умови для американців у будь-якій іншій частині земної кулі. Ці всі слова та пропозиції Путіна спрямовані на те, щоб відвернути увагу від питання України, знизити цінність зв'язків із Україною і підштовхнути американців до перегляду своїх санкцій, свого неперебування на території РФ.

– Але Путін може в ручному режимі створити такі умови для американців, аби вони забули про багато чого у світі. Так може бути?

– Так, він може. А китайці хіба не образяться? Образяться. І скажуть, мовляв, дядя Путін, більше ти не отримаєш від нас електроніки. І все, і на цьому все закінчиться.

– У продовження теми політики Кремля. Оптимізм, який виказує Трамп, що Путін та Росія загалом дуже прагнуть припинення війни та встановлення миру, що вони з росіянами вже далеко просунулися у цьому напрямку, якось не дуже в'яжуться з останніми заявами представників Москви. Напередодні голова МЗС РФ Сергій Лавров назвав "порожніми розмовами" обговорення розміщення миротворчих сил в Україні, а також унеможливив заморожування конфлікту по лінії зіткнення. Усе це є у списку миротворчих бажань президента США. Так, сьогодні Путін тактично підіграє Трампу, але чи не здається вам, що стратегічно він спрямований на зрив переговорів, адже як і раніше, йому потрібна вся Україна?

– Ми виходимо з базових і фактичних положень. Російській Федерації не потрібно укладення жодного миру чи перемир’я. Вони кладуть свої тисячі щодня на фронті, але це їх не турбує, адже продовжують захоплювати квадратні кілометри, і це те, що їм потрібно. Американці це чудово розуміють, але хочуть якимось чином це обійти, прагнуть якимось чином призупинити війну, бо вказівка Трампа – давайте встановлювати мир, причому якнайскоріше, але реальних важелів на це у них немає.

Щодо того, що президент США останнім часом активно говорить про просування переговорів із Москвою, то просування визначається не словами, а реальними кроками. От у нас, наприклад, є реальний крок – угода про мінеральні ресурси, яка буде підписана. Також є той факт, що ми, в принципі, сказали чітко американцям, які нам потрібні безпекові гарантії, чому вони мають бути такими, що ми за це готові віддати. Тобто наша позиція зрозуміла, чітка і ясна.

Так, у "закритому приміщенні під столом" можуть бути якісь дрібні деталі, але не основні. З боку Росії ми бачимо весь час вигадування нових перешкод. Бо це вкладається у стратегію цієї держави. Знову ж таки, чи бачать це американці? Так, бачать. Чи можуть щось зробити? На мій погляд, дуже велике питання щодо цього, адже це важко. На сьогодні у них великих важелів тиску на РФ не існує.