УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Угорщина має бути обмежена в ЄС і НАТО: європейські посадовці закликають діяти рішуче

3 хвилини
296,8 т.
Угорщина має бути обмежена в ЄС і НАТО: європейські посадовці закликають діяти рішуче

Поки Україна відчайдушно протистоїть агресивній навалі з боку Російської Федерації, уряд сусідньої Угорщини знову намагається протягнути проросійські наративи в інформаційне поле України та Європи. Так, з’являються повідомлення, зокрема, що Угорщина готує провокацію за участі українських військовополонених, яких вона нібито змогла отримати з Росії в обхід українських державних органів. Тому в Європі все більш наполегливо озвучуються думки про те, що дії чинного угорського уряду повністю випадають з контексту міжнародної політики європейських та євроатлантичних інституцій, що ставить під сумнів місце Угорщини в них.

Відео дня

Європарламент ухвалив резолюцію щодо недоцільності головування Угорщини в Раді ЄС

Так, ще на початку червня цього року Європарламент офіційно висловив сумнів у здатності Угорщини головувати в ЄС, ухваливши резолюцію, де було висловлено "серйозне занепокоєння" позицією Угорщини у перспективі її майбутнього головування в Раді Європейського Союзу у другій половині 2024 року. В ході пленарних дебатів щодо ситуації з верховенством права в Угорщині європейські парламентарі ухвалили відповідний текст резолюції 442 голосами "за", 144 голоси було віддано "проти" і 33 депутати утримались. Головне занепокоєння, судячи із тексту резолюції, викликає "невідповідність політики Угорщини законодавству та цінностям ЄС, а також принципу щирої співпраці".

Крім того, резолюція засуджує "антиєвропейські акції" угорського уряду, які мають на меті відвернути увагу від системної корупції та невідповідності країни європейським цінностям. Також вона закликає офіційний Будапешт втілювати міжнародні стандарти на виборах, зокрема майбутніх виборах до Європарламенту у 2024 році.

Звучать пропозиції щодо виключення Угорщини з НАТО

Водночас схожі думки щодо недоцільності членства Угорщини в НАТО також звучать у Європі, зокрема в інтерв'ю ЗМІ екскомандувача Сухопутних військ Польщі Вальдемара Скшипчака. Польський генерал відкрито заявляє про те, що за півтора року війни в Україні Угорщина мала вдосталь часу, щоб визначитися – вона на боці Альянсу чи Росії.

"Якщо Угорщина виступає на боці Путіна, то їй треба показати "жовту картку" і сказати так: якщо ви не зміните позицію, то виходите з НАТО. Не може бути так, що Угорщина тероризує весь Альянс, потрібно перервати угорський шантаж у НАТО. Якщо Орбан хоче шантажувати НАТО, то Угорщину треба виключити з Альянсу", – наголосив Скшипчак.

Також, за його словами, в Альянсі не може бути країн, які грають на боці обох сторін. НАТО є монолітною структурою, відкритою для тих, хто захищає демократію, свободу і мир. Будапешту треба дати зрозуміти: або він з НАТО, або проти.

"В іншому випадку така Угорщина не потрібна Альянсу, вона є для Організації політичним та економічним тягарем. Країнам з такою позицією, як в Орбана, не може бути місця в Альянсі", – зазначив польський генерал.

Деструктивна позиція угорського уряду – наслідок корупційних зв’язків Орбана із Росією

Відтак підсумки деструктивної діяльності Угорщини з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну можна звести до таких основних пунктів. По-перше, Будапешт зберігає тісні політичні та економічні відносини з РФ, блокуючи введення деяких санкцій проти Росії, а також виділення коштів Євросоюзу для допомоги Україні. По-друге, Угорщина, попри членство в НАТО, відмовляється допомагати Україні своїми запасами військової техніки та боєприпасів, хоча має достатньо радянських зразків зброї з часів перебування в Організації Варшавського договору. По-третє, країна перебуває в майже постійному конфлікті з інституціями ЄС, насамперед через суперечки щодо незалежності судової влади, свободи преси, громадянського суспільства та верховенства права, не кажучи вже про відверто антиукраїнську риторику Будапешту.

Варто зауважити, що така політика угорського уряду далеко не повністю підтримується угорським населенням, а ймовірніше, є наслідком корупційних зв’язків із Росією верхівки правлячої партії "Фідес" і прем’єр-міністра Віктора Орбана особисто. Соціологічні опитування жителів Угорщини свідчать про достатньо стійку антипатію до путінського режиму і засудження війни, але, на жаль, цього недостатньо, щоб "Фідес" втратила свою електоральну підтримку.

Тому найкращим способом "поставити на місце" Угорщину буде різке скорочення фінансової та економічної допомоги з боку Євросоюзу, що має швидко і негативно позначитись на доволі слабкій угорській економіці. Наприклад, у квітні 2023 року лідери майже всіх політичних груп у Європарламенті закликали Єврокомісію не задовольняти запити Угорщини на додаткові європейські кошти через питання до демократії, верховенства права і дотримання прав людини. Більш рішучі кроки з обмеження або загрози виключення Угорщини із ЄС, НАТО та інших європейських інституцій можуть суттєво підірвати підтримку уряду Орбана в країні, а в ідеалі – призвести до його відставки. Тільки прихід до влади в Угорщині проєвропейської опозиції може схилити цю країну в бік підтримки України, в іншому випадку проросійський "агент впливу" Орбан продовжить саботувати консолідовану діяльність ЄС з протидії російській агресії.