Відео дня
Стримати і покарати Орбана: що замислили єврочиновники та чи зможуть вони "зламати" трампо-путінського союзника
У Європі не вщухає галас навколо самопроголошеної "миротворчої місії" до Москви, Пекіна й Вашингтона прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та його заяв, що були зроблені без дозволу ЄС. Особливо болючим для Союзу став візит до РФ.
Юридична служба Євросоюзу наголосила на тому, що несанкціонована ініціатива Орбана порушила договори ЄС, які зобов'язують усі країни-члени здійснювати зовнішньополітичну діяльність "беззастережно в дусі лояльності та взаємної солідарності".
"Поїздка до Москви була політичною помилкою... За десять років я ніколи не бачив такої жорсткої реакції 26 інших країн на дії однієї країни", – заявив глава Європейської ради Шарль Мішель.
В ЄС поставили собі за мету не обмежуватися словесним засудженням, а покарати Угорщину чимось суттєвішим і більш болючим. Та поки що виходить складно. Деякі політики виступили за те, щоб позбавити Будапешт нинішнього головування або принаймні обмежити його кількома місяцями, достроково передавши повноваження Польщі, яка має офіційно заступити на "вахту" лише у січні 2025 року. Але дуже скоро від цієї ідеї довелося відмовитися. В Єврокомісії визнали, що Європейський суд майже напевно винесе рішення проти таких кроків, та й "інші країни побоюються створення прецеденту".
Про те, як Євросоюз намагається стримати й покарати Угорщину та її лідера Орбана, – у матеріалі OBOZ.UA.
"Самопроголошена миротворчість"
На початку липня Віктор Орбан оголосив про свою "мирну місію" та відвідав по черзі Київ, Москву та Пекін, де провів зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським, російським диктатором Путіним та лідером КНР Сі Цзіньпіном. Зеленському та Путіну Орбан запропонував подумати над припиненням вогню. За підсумками переговорів прем'єр Угорщини повідомив, що позиції Москви та Києва "дуже далекі одна від одної і потрібно зробити дуже багато кроків, щоб наблизитися до завершення війни". При цьому Китай і США Орбан назвав ключовими країнами "у створенні умов для встановлення миру" в Україні.
Після того, як Орбан переговорив про мир ще й із кандидатом у президенти США Дональдом Трампом, у листі до Шарля Мішеля він закликав до відновлення дипломатичних відносин з РФ та переговорів із Китаєм щодо мирної конференції для врегулювання конфлікту в Україні. Орбан також вважає, що Трамп у разі перемоги на виборах президента США може стати посередником у проведенні мирних переговорів. У зв'язку з цим він закликав європейські країни запустити власну мирну ініціативу, не чекаючи, коли США пройдуть президентські вибори.
У ЄС розкритикували поїздку Орбана до Москви, зазначивши, що він не мав мандата на переговори з російським диктатором Путіним від імені Союзу. В юридичній службі Євросоюзу вважають, що поїздка Орбана до РФ суперечить угодам, укладеним країнами ЄС. Згідно з оцінкою юристів, Орбан порушив союзні договори, які забороняють будь-які дії, здатні "поставити під загрозу досягнення цілей" ЄС. Також він порушив "правовий стан, який закликає всіх членів організації здійснювати зовнішньополітичну діяльність виключно у дусі лояльності та взаємної солідарності".
Тиск розпочався
Європейські законодавці не мають формальної можливості позбавити Угорщину права голосу, але все ж прагнуть чинити політичний тиск на Брюссель, щоб той вжив більш жорстких заходів щодо Будапешта.
Так, 63 депутати Європарламенту звернулися до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, президента Європейської ради Шарля Мішеля та голови Європарламенту Роберти Мецоли, заявивши, що прем’єр-міністр Угорщини "вже завдав значної шкоди, використовуючи роль голови Ради та зловживаючи нею".
Депутати Європарламенту вимагають позбавити Угорщину права голосу в ЄС після поїздок її прем'єр-міністра до Росії та Китаю. Звернення підписали законодавці з багатьох політичних груп в асамблеї ЄС, включно з правоцентристською Європейською народною партією – найбільшою фракцією парламенту, а також соціалістами, лібералами, європейськими консерваторами, реформістами та "зеленими".
Юридичних норм для реального покарання немає
Та, здається, крім морального-політичного тиску, ЄС не може застосувати більш дієві юридичні інструменти проти Угорщини та Орбана. Про це розповіла віцепрезидентка Європейської комісії з питань цінностей і прозорості Вера Юрова.
"Ми не можемо позбавити Угорщину головування. Немає жодної можливості це зробити. Але ми можемо бойкотувати й відкрито показати, що не погоджуємося з політикою пана Орбана", – наголосила посадовиця.
За її словами, довіра усередині блоку до угорського премʼєра впала до нуля. І попри будь-які свої дії, Віктор Орбан не зможе завдати шкоди всередині Європейського Союзу, запевнила Юрова. Віцепрезидентка Європейської комісії зазначила, що ЄС уже поступово готується до польського головування, яке почнеться 1 січня 2025 року.
Євросоюз бойкотуватиме заходи, ініційовані Угорщиною
Своєрідна розминка процесу обструкції відбулася, коли Будапешт, як країна, що головує в ЄС, приймав зустріч із питань конкурентоспроможності, на яку лише 6 із 26 країн ЄС відправили своїх міністрів. Німеччина, яка заявила на захід свого держсекретаря з економічних питань, в останню хвилину змінила його на чиновника ще нижчого рангу. Франція надіслала директора європейського департаменту МЗС. А Литва зовсім не стала нікого спеціально відправляти, відрядивши на зустріч свого посла в Угорщині.
Після такого початку в ЄС уже заявили про готовність застосовувати подібну практику й надалі. До слова, до такого "перевиховання" Орбана готова вже доєднатися чимала кількість країн, серед яких Швеція та Фінляндія.
Так, міністри закордонних справ ЄС мають намір знехтувати запрошенням Угорщини, яка організовує 28-29 серпня у Будапешті власний саміт із закордонних справ. Для Орбана це чудова можливість спробувати сформувати зовнішньополітичний порядок денний блоку та опинитися в центрі уваги Союзу. Але після того, як Орбан перешкодив наданню допомоги Україні, а також після його "самозваних мирних візитів" до Путіна та Сі, багато міністрів закордонних справ країн-членів шукають спосіб уникнути чергового, на їхню думку, пропагандистського шоу Орбана.
Планується, що глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель скличе міністрів на "офіційну" раду із закордонних справ одночасно із самітом Орбана. Бойкотуючи саміт із закордонних справ, міністри сподіваються обмежити тролінг із боку Угорщини, який останнім часом зайшов значно далі за певні червоні лінії. Єврокомісія також попросила своїх комісарів не відвідувати зустрічі міністрів в Угорщині. Так, бойкотуючи важливу для Орбана зустріч, Євросоюз прагне надіслати чіткий сигнал: Угорщина не повинна говорити від імені ЄС, в інакшому разі говорити перестануть з нею.
Реакція буде тільки посилюватися, якщо Угорщина не змінить своєї політики
"Віктор Орбан як досвідчений політик відчуває, що налаштованість США така, що наступного року політика стосовно підтримки України може різко змінитися. Тому саме зараз настає гостра потреба закрити питання припинення війни та початку мирних перемовин. Що стосується комунікації з Трампом, звісно, що в Орбана вона була вже давно налагоджена, він нею пишається. Експрезиденту США імпонує його відданість і його бажання наслідувати все, що говорить колишній американський президент, а зараз і реальний кандидат на перемогу на виборах у США. Не виключено, що Орбан і почав оцю свою миротворчу активність саме з благословення Трампа та його оточення, але не з благословення адміністрації Байдена, керівництва Європейського Союзу і самої України. І звісно, що Орбан хоче показати свою ефективність Трампу в тому, що він може бути корисним у вирішенні такого важливого питання", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.
На думку дипломата, на сьогодні є три треки, на які Орбан орієнтувався: Трамп, Москва та Пекін. І ось вийшла ситуація, що коли він приїхав у Київ, усі нормально відреагували. Починати своє головування в ЄС із відвідання України – це нормально. Але після цього "миротворчий маршрут" Орбана став неприйнятний для Союзу. Він отримав попередження в жодному разі цього не робити, яке проігнорував.
Сьогодні Брюссель почав розмірковувати щодо ведення певних обмежувальних дій щодо Угорщини. Олександр Левченко вважає, що санкції стосовно угорського головування навряд будуть застосовані, воно пройде ці пів року за наміченим планом.
"З юридичної точки зору ЄС не був готовий до того, що Угорщина може так поводитися. Ніхто навіть припустити не міг, що таке можливо. Та все ж Євросоюз вирішив показати офіційному Будапешту несприйняття його політики. Тому широко обговорюється питання зниження рівня представництва на заходах, що проводитиме Угорщина як головуюча країна, а деякі заходи навіть можуть бойкотувати. А це вже серйозні іміджеві втрати для Орбана. Ти дочекався головування, запланував важливий форум, а на нього ніхто не приїхав. Хорошого, звісно, мало.
Ми також бачимо, що є вже певна реакція й іншого плану. Наприклад, коли днями обирали заступників голови Європарламенту Роберти Мецоли, а їх більше ніж 10, то жоден не був обраний від групи Орбана, яку він сформував у Європарламенті. Хоча його блок – третій за чисельністю. Тобто реакція є, і вона буде тільки посилюватися, якщо Угорщина не змінить своєї політики", – зазначив Олександр Левченко.