Угорщина висунула Україні перелік з 11 вимог для того, щоб розблокувати вступ нашої країни до Євросоюзу. Переважна більшість із них стосується національних меншин в Україні. І хоча цей документ є вимогою не ЄС, а виключно Угорщини (він навіть офіційно так і називається – "11 вимог Угорщини до України"), наша країна готова виконати їх.
Про це повідомила віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина. Посадовиця не назвала всі висунуті вимоги, заявивши лише, що Будапешт порушив 11 питань, спрямованих на посилення захисту прав національних меншин в Україні.
"Україна щиро віддана вирішенню і повній імплементації 11 питань, порушених угорською стороною", – наголосила Стефанішина під час першої міжурядової конференції щодо переговорів про членство України в ЄС. Вона запевнила, що Україна готова посилювати захист прав нацменшин і втілювати кроки, "погоджені в межах діалогу й на основі відповідних угод з Угорщиною, добросовісно і як внесок у взаємне розуміння, довіру та повагу".
В угорському документі словосполучення "національні меншини" не використовується – мова йде суто про угорців. Половина з "угорського ультиматуму" стосується освітнього процесу, і більшість із висунутих вимог є прийнятними, вважає видання "Європейська правда". Проте є безглузді вимоги, засновані на застарілих даних, і навіть такі, що потребують змін у Конституції.
Серед них, зокрема:
- Визнання шкіл навіть з одним угорським класом як угорських шкіл.
- Скасування норми про те, який відсоток угорців повинен жити на певній території для визнання її угорською.
- Внесення змін до виборчого законодавства для забезпечення гарантованого представництва угорців у Верховній Раді.
- Зняття вимоги до державних діячів стосовно володіння державною мовою, дозволяючи їм використовувати лише угорську.
Тож Україна повинна скасувати ту частину законодавства, що стосується нацменшин, яке було ухвалено після революції Гідності, й повернулося до стану, який був за часів Януковича.
Певні пункти у вимогах Угорщини є прийнятними. Так, угорці наголосили, що зараз за нинішнім законодавством, для того, щоб визначати, які предмети викладаються українською, а які угорською, в класах, сформованих з етнічних угорців, перелік цих предметів визначає директор школи. Потрібно, щоб це вирішували діти і їхні батьки.
Але пункт про те, які школи вважати угорськими, має "серйозні розбіжності з реальністю". Назвати школи угорськими, у яких три чверті класів з угорською мовою навчання, логічно. Угорці вимагають, щоб навіть ті школи, в яких є принаймні один угорський клас, мали статус угорської школи.
"Це нонсенс і безглуздя, але зараз Угорщина дуже категорично на цьому наполягає", – зазначає видання.
Також угорці вимагають скасування норми про те, скільки відсотків угорців проживає на цій території для того, щоб вважати територію угорською. Тобто навіть якщо хоч невеличка частина угорців на цій території колись жила, ця територія має називатися історично угорською.
"За їхнім трактуванням це означає, що все Закарпаття стає угорським. Саме такою є вимога угорського уряду. Він вимагає, щоб у всіх населених пунктах, де колись жила угорська меншина, угорська мова стала по суті регіональною мовою. Це вже по суті зазіхання на українську територіальну цілісність, спроба створити автономію, що є категорично неприйнятим для України", – розповідає ЄП.
У документах, які Угорщина передала Україні, написано, що саме цей пункт, який значиться в цьому переліку з 11 пунктів під номером 7, є для угорської сторони критичним і без його вирішення жодні інші поступки України значення не мають.
Ще більш одіозний пункт "угорського ультиматуму" вимагає від України змінити виборче законодавство і Конституцію. Це пункт надання угорським представникам гарантованого права на проходження до Верховної Ради. Цей пункт неможливо реалізувати в принципі, бо він вимагає "гарантію обрання для будь-якого політика".
Це антидемократично. Проте саме таку умову висуває Угорщина, це її 11-та вимога.
"Вона значно ширша і звучить як те, що мають бути повернуті політичні права угорськомовній меншині. І там, зокрема, йдеться також про те, що на вимогу Будапешта посадовці, які обираються до українських органів влади, не повинні обов'язково знати державну мову. Це не помилка і не хибне трактування, це дослівно угорська вимога", – зазначає видання.
ЄП припускає, що навіть у разі виконання цих вимог уряд Угорщини і, зокрема, Віктор Орбан "вигадають ще безліч таких само безглуздих вимог, бажаючи зашкодити Україні на шляху до ЄС". Так чи інакше, проте під час першої міжурядової конференції щодо переговорів про членство України в ЄС Стефанішина наголосила: ці вимоги будуть втілені у життя.
Як повідомляв OBOZ.UA, Європейський Союз 25 червня розпочав переговори про вступ до блоку України. Це означає фактичний старт нового етапу євроінтеграції України, який, утім, може затягнутися.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!