Україна і Румунія вирішили 20-річний спір щодо дельти Дунаю: як це вдалося
Україна змогла вирішили спір із Румунією щодо дельти Дунаю, який тривав останні 20 років. Він був пов’язаний із будівництвом нашою державою глибоководного суднового ходу "Дунай – Чорне море" – Бухарест говорив про порушення Києвом екологічних норм.
Про це 16 грудня у Facebook повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. Спір вдалося вирішити на полях 9-ї наради сторін Конвенції Еспо.
Як каже міністр, Україна виконала "домашню роботу" і привела проєкт у відповідність до вимог Конвенції.
"Україні не байдуже на добросусідські відносини та дотримання норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти помилки минулого", – зазначив він.
Очільник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів подякував своєму колезі – міністру довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірчі Фечету за підтримку цього історичного рішення та міністерці навколишнього середовища Молдови Йорданці Йорданов за фахове та дипломатичне головування на засіданні.
"Україна дотримується своїх євроінтеграційних зобов'язань за Конвенцією Еспо", – зазначив Стрілець.
Що відомо про спір між Румунією та Україною
Міждержавний спір стосовно каналу "Дунай – Чорне море", який пролягає Кілійським та Старостамбульським (Бистрим) гирлами в дельті Дунаю, почався ще 2004 року, коли Україна запустила плавання каналом в експериментальному режимі.
Проти цього виступили Європейська комісія та Румунія – вони посилалися на природоохоронний статус дельти й відсутність оцінки впливу судноплавства на довкілля.
Для вирішення спору у січні 2005 року на основі Конвенції Еспо була створена Комісія із запиту для формування науково обґрунтованої думки щодо можливих наслідків транскордонних впливів під час реалізації та використання каналу "Дунай – Чорне море".
На початку цього року Румунія просила в України роз'яснень через гідротехнічні роботи в Кілійському каналі.
Як повідомляв OBOZ.UA, у Румунії відкрили рух найбільшим мостом через Дунай. Євросоюз вклав у цей проєкт 363 млн євро.
Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!