Відео дня
Україна стала повноцінною учасницею Римського статуту МКС: що це означає
Україна в середу, 1 січня, стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі. Тепер вона стає повноцінним членом МКС, зокрема може брати участь у виборах суддів і прокурора, пропонувати поправки до статуту.
У будівлі суду серед стягів інших країн-учасниць встановили і синьо-жовтий прапор України, передає "Укрінформ"."Україна офіційно стає 125-ю державою-учасницею МКС 1 січня 2025 року. Це означає, що тепер вона є повноправною державою-учасницею цього міжнародного договору та має всі права й обов'язки, закріплені за державами-учасницями", – сказав речник суду Фаді ель-Абдалла.
Він додав, що найважливішим серед них є право голосувати під час затвердження бюджету, ухвалення змін і поправок до Римського статуту, вибору суддів, майбутнього прокурора та його заступників, "що певною мірою допомагає формувати майбутнє міжнародного кримінального права".
Фаді ель-Абдалла також висловив сподівання, що Україна надихне своїм прикладом інші країни, "що є знаком довіри до МКС".
"Сподіваємося, що інші також сприймуть це як сигнал, підтримають його та братимуть участь у наближенні нас до здійснення мрії про універсальність Римського статуту, коли всі держави будуть об'єднані у глобальній боротьбі з безкарністю та виступатимуть за побудову справедливішого світу", – сказав він.
Речник також сказав: цілком можливо, щоб Україна висувала своїх кандидатів у судді МКС, а надалі це залежатиме від голосування Асамблеї.
Так, для суддів МКС існують вимоги щодо досвіду, зокрема в міжнародному або кримінальному праві. За словами Фаді ель-Абдалли, потрібно бути кваліфікованим для найвищих суддівських посад і в рідній країні.
Вибори шести суддів МКС відбуваються кожні три роки, нагадав речник.
"Тож ми, звичайно, сподіваємося, що Україна братиме участь у всіх можливих варіантах співпраці та підтримки МКС, включно з висуванням кандидатів на посади суддів, а також сприятиме збільшенню кількості українських колег в МКС", – сказав він.
Серед вимог до суддів – вільне володіння хоча б однією з двох офіційних мов МКС: англійською або французькою.
Фаді ель-Абдалла нагосолосив: МКС не веде справ проти країн, завжди йдеться про індивідуальну відповідальність за злочини.
Країни-учасниці можуть подавати звернення до прокурора МКС, і той тоді може вирішити, чи відкривати провадження, та перевірити, які злочини підпадають під юрисдикцію суду.
"Ми добре знаємо, що вже розпочате розслідування щодо ситуації в Україні, але хочу наголосити, що держави не порушують справ, таке рішення може ухвалювати прокурор. Та, звісно, співпраця всіх держав є дуже важливою, оскільки вона дає змогу прокуророві ефективніше та швидше збирати докази", – пояснив речник
Він додав, що Україна раніше визнала юрисдикцію МКС, на підставі чого було розпочате розслідування. У його межах прокурор МКС уже порушив кілька справ і, можливо, будуть ініційовані нові справи та звинувачення.
"Ратифікація Римського статуту Україною не означає, що потрібно починати нове розслідування, оскільки воно вже розпочате на основі попередньої заяви України", – пояснив речник.
Крім того, після ратифікації в України додалися також нові зобов’язання, зокрема щодо фінансової участі у формуванні бюджету. Кошторис суду ухвалює Асамблея держав-учасниць,беручи до уваги розмір економіки та кількість населення кожної країни:
"Бюджет становить приблизно 190 млн євро. І навантаження розподілене між усіма державами, але в певній пропорції. Кошторис заснований за такою ж формулою, як в ООН, тобто з огляду на розмір економіки та кількість населення країни. Ось чому, наприклад, Японія та Німеччина є одними з найбільших внескодавців до бюджету МКС".
За словами Фаді ель-Абдалли, наразі він не має точних цифр щодо внеску України, однак відомо, що він буде "пропорційний розміру її економіки та чисельності населення".