Відео дня
Вибори до Європарламенту: як Росія допомагає ультраправим та Орбану захопити владу в Європі, щоб ізолювати Україну та розвалити ЄС
Праві популістські партії здобувають дедалі більшу популярність серед населення Європи. Блок правих партій може отримати значний результат на виборах до Європейського парламенту, які розпочнуться вже завтра, 6 червня.
Праві вже отримали вражаючі результати у Португалії та Нідерландах і представлені в урядах Угорщини, Словаччини, Фінляндії та Італії. Також вони готуються перемогти на національних виборах в Австрії та Бельгії.
Партія ультраправої Марін Ле Пен посідає перше місце у Франції, випереджаючи політичну силу президента Еммануеля Макрона. Право-популістська націоналістична партія AfD ("Альтернатива для Німеччини") займає друге місце у своїй країні.
Опитування показують, що після нинішніх виборів до Європарламенту представників ультраправих партій там буде більше, ніж від правоцентристської Європейської народної партії президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Ультраправі можуть отримати 25% місць у новому Європарламенті, який складається з 720 членів.
Для Росії зростання впливу цих партій може стати способом завадити виділенню допомоги Україні, а також благодатним ґрунтом для шпигунства та дестабілізації ЄС.
Про те, чого чекати від виборів до Європарламенту та яку загрозу становлять європейські праві для України, – у матеріалі OBOZ.UA.
Ультраправі набирають популярності
Ультраправі партії набирають популярності по всій Європі. У Бельгії, Нідерландах, Франції, Португалії, Німеччині та Фінляндії молоді виборці підтримують їх через антиімміграційну політику.
Згідно з недавнім опитуванням, 22% німців у віці 14-29 років підтримують AfD, порівняно з 12% рік тому. Жодна інша німецька партія не має такої підтримки у цій віковій групі.
Така сама ситуація загалом і в Європі, де ультраправі раніше не цікавили молодь, але тепер набирають сили. У Франції 36% молодих людей віком від 18 до 24 років підтримують Національне об'єднання Марін Ле Пен, а в Нідерландах 31% підтримують Партію свободи Вілдерса, яка перемогла на минулорічних виборах і щойно сформувала уряд. Герт Вілдерс відомий своєю антиісламською та проросійською риторикою.
Така тенденція матиме велике значення на виборах до Європарламенту, на яких багато молодих людей голосуватимуть уперше. Поточні опитування показують, що до чверті місць можуть відійти правим популістам, порівняно з п'ятою частиною у 2019 році.
Такий "різкий поворот праворуч" може мати "значні наслідки для політики на європейському рівні", вважає Європейська рада з міжнародних відносин. Адже в результаті ЄС буде набагато складніше набрати більшість голосів для реалізації своїх програм.
Звісно, Росія робить на такі сили ставку. Основне, що потрібно Кремлю від них, – протидія Україні та дестабілізація ЄС. Але й ультраправі використовують РФ, а точніше її ресурси, аби отримати владу.
"Голос Кремля"
Основна мета Москви у використанні ультраправих – створити хаос у ЄС, а за ідеальної ситуації – розвалити Євросоюз. Після повномасштабного вторгнення РФ до цієї мети додалася ще одна – спротив допомозі Україні.
Зважаючи на цю проблему, Урсула фон дер Ляєн пообіцяла: якщо вона отримає ще один термін на посаді президентки Єврокомісії, то надасть пріоритет посиленню захисту ЄС від "зловмисної дезінформації з Москви".
Протидія російському впливу на європейську політику – головне питання для багатьох у блоці. Так, в офісах Європарламенту в Брюсселі та Страсбурзі відбулися обшуки в межах розслідування "втручання Росії", зокрема через діяльність Voice of Europe ("Голосу Європи"), медіакомпанії, якій ЄС нещодавно заборонив мовлення на своїй території. Це відбулося після викриття її діяльності з поширення російської пропаганди у Європі.
Організація використовувалася для перерахування мільйонів євро десяткам ультраправих політиків у кількох країнах ЄС. Вони мали поширювати у західних ЗМІ кремлівську пропаганду, яка посіє розкол у Європі та зміцнить позиції проросійських кандидатів на виборах до Європарламенту.
Офіційні особи ЄС назвали цю російську операцію однією з наймасштабніших, зроблених Кремлем у Європі у його спробах підірвати підтримку України та внести розкол у трансатлантичний альянс.
Директор чеської Служби безпеки та інформації Міхал Коуделка заявив, що операція "Голосу Європи" була також спробою провести до Європарламенту більше проросійських депутатів. Було розроблено план, за яким люди в Європарламенті будуть вести класичне шпигунство на користь Росії.
Як зазначають слідчі, медіакомпанія за російські гроші "намагалася вплинути на публічні дебати в країнах ЄС, працювала проти інтересів ЄС та систематично поширювала російську пропаганду".
На сайті Voice of Europe опубліковано безліч інтерв'ю з правими популістами та ультраправими політиками, зокрема головного кандидата від AfD на європейських виборах Максиміліана Краха та депутата Бундестагу від AfD Петра Бистрона. На платформі з'являвся і нідерландський правий депутат де Грааф.
За словами прем'єр-міністра Бельгії Александра Де Кроо, розвідслужби країни підтвердили існування російської агентурної мережі, яка веде роботу "у кількох європейських країнах" з метою підірвати європейську підтримку України. Зокрема, російська влада пропонувала членам Європарламенту гроші за підтримку потрібних Кремлю наративів.
Служби безпеки Європи продовжують розслідувати роль десятків ультраправих політиків у діяльності "Голосу Європи", зокрема з Франції, Бельгії та Нідерландів, а також кількох діячів німецької AfD.
І знову Орбан
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан головний фокус своєї виборчої кампанії до Європарламенту зробив на війні РФ проти України.
1 червня в Угорщині відбулася демонстрація прихильників Орбана "Ні війні", яку організатори назвали "маршем миру". Так угорська влада чітко демонструє бажання створити так званий правий блок миру в Європарламенті після виборів, а фактично – проросійську коаліцію усередині ЄС, аби обмежити допомогу Україні та змусити українців піти на невигідні переговори з Росією.
Орбан активно критикує підтримку України з боку ЄС, зображаючи своїх внутрішніх і міжнародних опонентів "розпалювачами війни", які нібито прагнуть втягнути Угорщину в конфлікт. У ЄС вважають, що його заклики до негайного припинення вогню дозволять Росії зберегти окуповані нею території та ще більше її заохочуватимуть.
За словами Орбана, для його партії "Фідес" настав час "окупувати Брюссель" та змінити підхід Європи до підтримки України.
"Ми повинні виграти європейські вибори у такий спосіб, щоби брюссельські бюрократи у своєму страху відчинили перед нами двері міста та поспішно покинули свої офіси", – войовничо заявив він.
Загроза від ультраправих є, але з ними треба і можна працювати
"Позиція Європарламенту не є ключовим фактором ухвалення рішень у межах повноваження ЄС, адже його резолюції мають скоріше символічну вагу. Єврокомісія має більше повноважень та впливу. Та все ж для нас ці вибори важливі з позиції процесу євроінтеграції, тому що ми є кандидатом у Євросоюз," – розповів в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA нардеп, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
На думку Олександра Мережка, зважаючи, що ключовим органом, який ухвалює рішення в ЄС, є Єврокомісія, для нас надзвичайно важливо, щоб її очолював прихильник України та української євроінтеграції. Тобто людина, яка підтримуватиме наше намагання якомога скоріше розпочати переговори і вступити до ЄС, не відкладаючи це питання до закінчення війни.
Нинішня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн є другом України, тому її переобрання скоріше позитив для України, вважає Мережко. За його словами, Європарламент хоч і не ухвалює обов'язкових до виконання резолюцій, але віддзеркалює політичну позицію ЄС. Він є барометром настроїв у суспільствах країн-членів Євросоюзу по відношенню до підтримки України, її членства. Тобто з цього погляду для нас вибори все-такі важливі.
"Який буде розклад сил у Європарламенті, важко сказати сьогодні. Зараз маятник пішов у бік правих настроїв, правого популізму. І тут для нас є небезпеки. Праві партії своїм модним гаслом зробили питання міграції. Для нас головне, щоб вони не використовували в своїй внутрішній боротьбі питання України в такому негативному для нас значенні", – вважає Олександр Мережко.
За його словами, європейські праві партії можна умовно поділити на дві категорії. Відповідно до звіту Євроради, виборці польської партії "Право і справедливість" (58%) і "Шведських демократів" (52%) підтримують Україну. Португальські та іспанські праві зайняли "золоту середину". Водночас прихильники угорської "Фідес" (88%), Партії свободи Австрії (70%) і німецької AfD (69%) вважають, що Європа повинна підштовхнути Україну до переговорів з Путіним якомога швидше.
"Тобто є налаштовані рішуче щодо російської агресії, ті, хто розуміє, що негаразди в Європі, зокрема економічні, пов'язані з агресією РФ проти України. Вони розуміють, що треба проявляти більшу рішучість стосовно питання підтримки України, тому що російська агресія спрямована не тільки проти нас, але й проти Європи. Це дружні нам праві рухи.
Водночас є "Альтернатива для Німеччини" чи угорська "Фідес", які виступають категорично проти України. Є підозра, що "Альтернатива для Німеччини" опосередковано фінансується Росією. Тобто Москва намагається використати будь-яку шпаринку, можливість для того, щоб розколоти Захід у підтримці України. Ось тут є небезпека", – зазначає Олександр Мережко.